В Житомирі відкрили дошку добровольцю батальйону «Донбас» Вадиму Антонову. ФОТО

У лютому 2015 року на майдані Корольова житомиряни прощалися із загиблим у зоні АТО земляком – бійцем добровольчого батальйону «Донбас» 38-річним Вадимом Антоновим (позивний «Самальот»), який загинув під час штурму Іловайська.

Його кілька місяців вважали зниклим безвісти і тіло вдалося виявити завдяки ДНК-експертизі. Поховали Вадима на військовому кладовищі в Житомирі. В нього залишилася маленька донька, яку батько так і не зміг, як мріяв, провести до першого класу.

Під час поховання у лютому матері Антонова голова Житомирської ОДА Сергій Машковський вручив орден сина «За мужність» ІІІ ступеня «посмертно».

Ще одну пам’ятну нагороду побратими бійця із батальйону «Донбас» вручили його донечці під час відкриття меморіальної дошки Вадиму Антонову на фасаді ЗОШ № 20 у Житомирі 3 грудня. Таку відзнаку передали сину ще одного загиблого добровольця із позивним «Бірюк».

На заході також були присутні вчителі та учні школи, яку свого часу закінчив Вадим, його рідні та друзі, представники управління освіти, десантники 95 бригади, афганці, активісти і волонтери.

Кошти на підготовку та встановлення дошок двом загиблим випускникам школи надали однокласники Антонова.

Варто відзначити, що на фасаді розмістили й дошку загиблому в Афгані випуснику 1978 року Валерію Лук’яненку, який був нагороджений орденом Леніна і навіть приставлений до нагороди «Герой Радянського Союзу». Валерій навчався у військовому авіаційному училищі, служив у Білорусі. В Афгані отримав поранення, але після лікування знову повернувся. Загинув разом з іншими військовими внаслідок удару ракетою.

Директор школи № 20 відзначає, що в обох випусників різних років і доля здавалося б була різною, однак вони вони обоє гідно виконували свій обов’язок перед країною, в якій жили.

Антонов після закінчення школи навчався у автодорожньому технікумі, у 2010 році здобув вищу освіту в технологічому університеті. Він з перших днів був на Майдані в період Революції Гідності, займався волонтерством.

Добровільно відправився захищати східні кордони країни хоч і мав «білий» квиток. Після підготовки у червні 2014 року він прийняв присягу на вірність Україні і відправився у зону АТО в складі «Донбасу». Брав участь в кількох операціях по звільненню населених пунктів, вивішував український прапор над мерією Лисичанська. Загинув під час першого штурму Іловайська.

«Він був сміливий від Бога, – розповідав про «Самальота» його командир під час прощань у лютому. – Вроджений воїн. Без страху йшов вперед. Рвався у бій так, що мені часом доводилося його стримувати. Він  поспішав звільнити нашу землю від цієї нечисті. Вірю, що з часом його ім’я носитиме одна з вулиць міста. Його страх не доганяв, він переганяв його. Сподіваюся, що ви ніколи не забудете про свого героя».

В Житомирі поки жодна із вулиць не носить імен загиблих героїв АТО, однак кільком   бійцям відкрили меморіальні дошки.

Юлія ДЕМУСЬ

Більше фото в альбомі Першого житомирського інформаційного порталу