Як житомиряни переймають європейський тренд відмови від пластику

14.06.2019

Пластикові пакети, стаканчики й тарілки, ножі та виделки, трубочки для напоїв або вушні палички — ці звичні речі потрапили під заборону у Євросоюзі через значну шкоду, яку вони завдають довкіллю. Пластиковий посуд та одноразові побутові речі, процес використання яких складає 10-20 хвилин, можуть упродовж десятків або й сотень років забруднювати довкілля.


 За даними Єврокомісії ці одноразові вироби становлять 70% відходів, що потрапляють до океанів світу, створюючи загрозу для дикої природи та риби.


Тож у травні Рада ЄС прийняла директиву, відповідно до якої у найближчі 2 роки в Євросоюзі будуть заборонені одноразові пластикові столові прилади та посуд, ватні палички, харчові контейнери і чашки з пінополістиролу. За 10 років країни-члени ЄС будуть зобов’язані збирати 90% пластикових пляшок для вторинної переробки, і вони будуть виготовлятися з використанням 25% вторинних матеріалів у 2025 році та 30% - у 2030 році.

Яка ситуація у нас?

Проблема поводження з твердими побутовими відходами впродовж багатьох років є актуальною для Житомира. Полігон ТПВ у Житомирі функціонує понад 60 років. Загальна його площа – понад 21,5 га, нині там накопичено понад 10 мільйонів м3 сміття. Щороку у місті продукується близько 120 тис. тонн відходів, з яких частка пластику складає близько 20%. За даними міськради в морфологічному складі відходів прослідковується чітка тенденція до щорічного збільшення саме пластикових відходів.

 Щоб вплинути на ситуацію, у квітні депутати Житомирської міської ради вирішили обмежити використання пластикових пакетів на території Житомирської ОТГ. Оскільки органи місцевого самоврядування не мають повноважень заборонити продаж таких товарів, штрафувати чи будь-яким іншим чином карати продавців пластикових пакетів, закладам торгівлі рекомендували пропонувати покупцям паперові пакети чи багаторазові екоторбини як альтернативу шкідливим пластиковим пакетам.

 Це рішення має здебільшого просвітницьку функцію, тож, щоб мотивувати житомирян переходити на використання екоторбин, влада спільно з підприємцями міста розпочала проект, у рамках якого фірмові мережі та місцеві виробники вироблять і розпочнуть продавати за доступними цінами брендовані еко-сумки, які отримали назву #ЦЯТОРБА.

«Ця ініціатива була позитивно сприйнята і мешканцями міста, і окремим бізнесом. Є у нас в Житомирі бізнес-клуб, який сказав, що готовий підтримувати ініціативу по обмеженню використання пластикових пакетів. Для того, щоб виготовити велику партію сумок, ми повинні визначитися з єдиним дизайном і написами. Сьогодні ми виходимо на вартість сумки у 35 грн, 70 коп, але це при тиражі 10 тис. штук. За допомогою компанії «Євроголд» ми замовили тестову партію тканини, яка має приїхати в Україну 18 червня. Ми подивимося якість тканини, якість нанесення, і у подальшому зможемо замовити першу партію сумок, які мають виготовити за місяць-півтора», - розповів директор комунальної установи «Агенція розвитку міста» Борис Пахолюк

Для того, щоб зробити замовлення першої партії, необхідно 170 тис грн. Ці кошти планують зібрати за допомогою соціально відповідального бізнесу та екологічно свідомих житомирян. Зробити попереднє замовлення торби, або поділитися думками щодо її дизайну можна на сторінці Агенції розвитку міста у facebook.

Дорогий дешевий пластик

Щоб ініціатива відмови від пластикових пакетів у Житомирі стала дієвою, потрібно, аби максимально велика кількість людей усвідомила важливість проблеми, вважають екоактивісти.

Засновниця проекту «Україна без сміття» Євгенія Аратовська, яка була долучена до процесу впровадження проекту #ЦЯТОРБА у Житомирі, вважає: людям необхідно дати розуміння, значна частина відходів за умови сортування може перетворитися на ресурси. Наступним кроком має бути заклик відмовлятися від товарів, подальша переробка яких є неможливою.

«Мені подобається курс Євросоюзу щодо одноразових пластиків. Це теж питання комунікації, що ці дешеві пластики дуже дорого нам коштують: одноразові стаканчики дуже дорого вивозити, хоча вони є дуже дешевими. А так не має бути. І у своїй роботі ми скоріш підсилюємо запит знизу для того, щоб відбулися системні зміни зверху. Щоб була гармонійна система поводження з відходами, коли не стимулюються проблемні виробники, а стимулюється те, що дуже легко переробити, що не стає відходами. Тоді ми можемо прийти до цілі нуль відходів на звалища, адже викидати нічого не доведеться: органіку будемо компостувати, упаковку переробляти, а небезпечні відходи утилізувати на спеціалізованих підприємствах», - зазначає Євгенія Аратовська.

Життя без пакетів - можливе

Про те, як жити, не використовують одноразовий пластик і поліетиленові пакети, як зменшити кількість сміття, економити сімейний бюджет і про теорію “zero waste” на власному прикладі показує екоблогерка Маріанна Бойко.

Про свій досвід вона розповідала в Житомирі, відвідуючи  у 2018 році підприємство «Kromberg & Schubert», багатотисячний колектив якого відправляє на переробку понад 95% відходів, що утворюються на заводі. Маріанна вважає, що саме такі екосвідомі роботодавці суттєво допомагають владі впроваджувати реформи, направлені на дбайливе ставлення до довкілля.

«Щоразу, коли я бачу автомобіль Volkswagen Tiguan, то одразу розповідаю всім, що проводка до нього виготовляється на житомирському заводі, який працює за принципом «нуль відходів». Завдяки роботодавцям, які диктують політику сортування, велика кількість людей переймає цю звичку у свій побут. Важливо, щоб запалилася кожна людина. Тоді це спрацює і у бізнесі, і в громад і у владі», - резюмує Маріанна Бойко.


 
Новини Кіно та ТБ
Загрузка...
Загрузка...
Програма телепередач
17 тисяч дітей в різних інтернатних закладах чекають на усиновлення в Україні. Діти продовжують перебувати у дитбудинках замість родини, а звідти часто...
 Це житло не можна знайти на Букінгу, але заночувати на соломі або теплій печі можна, якщо є бажання. Поринути у справжню поліську культуру, побут запрошує...