фотографи мріють знімати під музику, з космосу, видати книгу та розвиватися

12.07.2011

Сьогодні у День Святої Вероніки відзначають своє свято фотографи. Свята Вероніка вважається їх покровителькою.

Говорять, що коли Ісус ніс свій хрест на Голгофу і впав, Вероніка, зглянувшись, підбігла до нього, напоїла водою і дала свою хустку, утерти піт з лиця. Повернувшись додому, Вероніка виявила, що на тканині закарбувався святий лик Спасителя.

У цей день «Перший» розпитав житомирських фотографів про їхні перші знімки, фото яке вони не зробили та їхні творчі плани.

 

 

 

Олексій Лубягін, має власну фотостудію:

«Моїм першим фотоапаратом була мильниця Canon A560. Історія її купівлі досить цікава. П’ять років тому я їхав відпочивати на море і вже перед відправкою маршрутки я зрозумів, що не маю фотоапарата. Я зайшов у магазин і купив цю мильницю. На морі я знімав все. Тоді я привіз 300 фотографій. Якщо пошукати, можливо їх можна буде знайти.

У мене було багато моментів, які я не сфотографував. Я почав розуміти, що я фотографую, коли став трохи більше читати спеціалізовану літературу. Для мене головне -  момент побачити. Сфотографувати все не можливо. Фотографія тим і цікава, що сюжети ніколи не закінчаться

Зараз я хочу знімати під музику. Особливо вночі, хоч це і небезпечно. Зараз я багато працюю у студії над різними проектами, тому мені просто хочеться пройтись містом і знімати для душі, щоб цього ніхто не оцінював».

Славко Ратинський, фоторепортер:

«Перші свої знімки я зробив десь у років десять. У мого тата був фотоапарат «Київ». Я тоді перепсував всю плівку і ледь не вбив фотік. Цей апарат справив на мене дуже велике враження. Тоді я по-справжньому цим зацікавився. Правда отримав на горіхи за плівку і фотоапарат.

Фотоапарат завжди при мені. Я багато подорожую і багато знімаю. Про втрачені знімки думаю лише тоді, коли переглядаю фото. Тоді я розумію, що пропустив.

У мене не має таких мрій, що я хотів би щось зняти. Скоріше я боюсь щось пропустити. Для мене головне - це розвиток, не фотографувати я не можу».


Андрій Охота, має власну студію:

  «Я почав фотографувати з 2000 року. Тоді я слухав «Heavy Metal» і фотографував фанів, музикантів, людей з яскравою зовнішністю та неформальними нахилами. Я завжди намагався залишити на фото найбільш яскраві спогади. Для мене процес фотозйомки — щастя. Мій перший фотоапарат був Canon 10D.

Нещодавно я пропустив дуже класний кадр: троє міліціонерів стояли біля бобика і розмовляли. У цей момент у одного з них випали документи, які підхопив вітер. Міліціонери одночасно нагнулись і почали їх ловити. Вони всі були товсті і це дуже весело виглядало.

Я народився на вулиці Космонавтів, живу у такому космічному місті, захоплююсь астрономією. Моя мрія - злітати в космос і сфоткати звідти Землю».

Леонід Шевчук, фотограф з 32-річним стажем, має власну студію:   

«Я почав знімати у восьмому класі. Моєю першою камерою була «Смена 8М» вона з’явилася у мене у 79-му році. За весь час я зробив тисячі знімків. Архів займає понад два терабайти.

На кожній зйомці є кадри, коли розумієш, що втратив момент, бо зняв на секунду раніше, або на секунду пізніше.

Мрію видати фотокнигу у якій викладу всі свої найкращі знімки за категоріями: спорт, політика, культура, портрети».

 

 

 

Теги: Місто

 
Новини Кіно та ТБ
Загрузка...
Загрузка...
Програма телепередач
Володимир Івановський займається створенням особливих мотоциклів, але й автомобіль у нього вийшов гарний. На автомобіль автор проекту – Володимир Івановський...
 Фінальним видовищним матчем дитячого футбольного турніру відкрили вчора, 22 серпня, оновлений стадіон «Спартак Арена», на який завітали кілька сотень...