”На Спаса Мати Божа на тому світі діткам роздає яблука”

19.08.2011

 — Колись до Спаса старі люди яблук не їли, аж поки в церкві не посвятять, — розповідала 2003-го тоді 73-річна Ольга Дмитренко з села Биків Брусилівського району на Житомирщині. — Не можна їсти яблука й жінкам, у яких помирали діти. На Спаса Мати Божа на тому світі їх роздає діткам. А тим, у кого матерки їли до цього дня яблучка, не дає. Дітки плачуть, а Божа Мати втішає їх і каже, шо то твоя матка яблучко з’їла.

19 серпня відзначають Преображення Господнє на горі Фавор і святкують Другий, або Яблучний, Спас. Освячені в церкві яблука несуть на кладовища і залишають на могилах родичів. Вважається, що втретє після Великодня й Трійці душі померлих приходять на землю відвідати родичів. 

— Треба, щоб на Спаса обов’язково дощик покрапав, — запевняла Ольга Дмитренко. — Колись стою на автобусній ожидалці, дощик такий чуть-чуть-чуть крапає, наче грибний. А старенький-старенький дідок і каже: ”Оце, мої діти запам’ятайте, шо на той рік буде врожай всього, аби тільки убрали”. І точно, наступного року був дуже гарний врожай. 

На Спаса освячували останній вижатий на полі сніп і хлібину з борошна нового врожаю. В полі залишали невижатими кілька колосків ”Спасові на бороду”. Їх перев’язували червоною стрічкою, прикрашали квітами й калиною. Поряд клали хліб і дрібку солі як пожертву божеству рослинності. 

Німецький монах Саксон Граматик у ХІІ ст. описав слов’янське язичницьке капище на острові Рюген у Балтійському морі. Після жнив посланці всіх слов’янських племен звозили туди до святилища паляниці хліба з борошна нового врожаю. Накладали з них велику гору. Верховний жрець ховався за неї і питав, чи видно його. Коли всі гукали, що не видно, виголошував заклинання, щоб і наступного року його не побачили за купою хлібів. 

Від Маковія й до Успіння Пресвятої Богородиці — 14 і 28 серпня — триває піст — Спасівка. За легендою, колись Господь запровадив дев’ятитижневий Великодній піст. Люди почали скаржитися, що важко їм так довго утримуватися. Тож Господь змилостився й розділив пости на семитижневий Великодній і двотижневий Спасівський. 

Зранку на Маковія не їли, аж поки не посвятять у церкві воду. Вона, вважається, захищає від різних хвороб. До свята обов’язково готували шулики: замішували пісного коржа на соді й випікали його в печі. Готовий корж ламали на шматки й вимішували в макітрі з перетертим маком і свіжовикачаним медом. Робили також пампушки та вареники. Додавали родзинки та фрукти. 

Святковою стравою на Спаса були печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізали, виймали середину з насінням, клали туди мед або цукор і запікали в печі. Готували пироги й струделі з яблучною начинкою. Їли їх із узваром або грушовником — киселем зі свіжих груш. 

За матеріалами: «Народні огляди»


 
Новини Кіно та ТБ
Загрузка...
Загрузка...
Програма телепередач
Ласощі
Кондитерська фабрика «Житомирські ласощі» на повну потужність готується до Новорічних свят. Цього року «Житомирські ласощі» здивують ласунів...
Цьогорічна зима дивує своєю погодою. Крім плюсової температури та відсутності снігу, Житомир час від часу накриває густим туманом. Сьогоднішній день у місті...