Більше 1000 писанок знаходяться у фонді Житомирського краєзнавчого музею

18.04.2020

Робили писанки та крашанки в Україні дуже давно –ще до християнства.

Людина здавна наносила на поверхню яйця магічні знаки ще тоді, коли не вміла писати, щоб ці знаки захистили, те що мало народитися в яйці. Можливо того ж птаха-півня, що оспівував новий день. Так з´явилась писанка.

Писанковий орнамент – збірний твір, який міг дійти до високого розвитку лише завдяки своїй консервативності, через його обрядове значення. Це давні архаїчні мотиви.


Фото: Писанка, 1902 рік. Походження невідоме

Найстаріший орнамент на писанках подекуди зберігаються ще й досі. Він переважно геометричний: трикутники, спіралі, кола, сорока-клинці, сорок гілок тощо. Все це – знаки різних ритуалів або священні числа.

У християнські часи знаки набрали іншого змісту, і тепер число сорок, наприклад, пояснюється сорокаденним постом або існуванням 40 святих мучеників Севастійських.

Спосіб виготовлення писанок, хоч і простий, проте вимагає неабиякого хисту, бо малювати на опуклій поверхні яйця значно тяжче, ніж на рівній поверхні полотна чи паперу.


ФОТО: Писанка «неповна рожа», 1909 р. село Полонне Новоград-Волинського повіту

Інструментом для виготовлення писанок є «кісточка» - це паличка з бляшаною трубкою на кінці. На сирому яйці кісточкою вимальовують розтопленим воском ті місця, що їх треба лишити незафарбованими: обвідки, крапки та оперізування.

Спочатку фарбують яйце в світлій фарбі, наприклад у жовтій. Після цього яйце виймають з фарби і кладуть, щоб висохло. Коли воно висохне, на ньому кісточкою наводять віск на ті місця, що мають лишитися жовтими. Потім фарбують у другій, цього разу темнішій фарбі. І так роблять доти, доки писанка набере такого вигляду, якого хоче їй надати писанкар.


ФОТО: Писанка «вазончик», 1928 р. село Михайлівка Коростенської округи

Коли вже малюнок закінчений, писанки складають у череп´яну миску і кладуть у піч, де повинна бути температура приблизно 35-40˚. Коли віск розтопиться і спливе з яйця, писанка готова.

Найдавніші писанки, що зберігаються у фондах ЖОКМ датуються 1902 роком, тобто їм більше 100 років. Зібрання музею сформувалося на протязі 1902-1929 рр.

Комплектування писанок тісно пов'язане з діяльністю етнографічної секції Товариства дослідників Волині та безпосереднього збирача В.Г. Кравченка, який опрацював спеціальні програми-анкети збору писанок. На протязі 1909-1913 рр. всім волосним управлінням, священникам, вчителям церковно-приходських шкіл були надіслані такі програми. У 1913 році в музеї зберігалося більше 1000 писанок.


ФОТО: Писанка «місяць», датування невідоме. село Щитня Новоград- Волинського повіту

Взагалі впроваджувати нові орнаменти не годилось, так як не можна змінювати слова молитви. Писанка-святість як ікона, хрестик. Орнамент залежав від того для чого призначалась писанка. Писанку «40 клинців» (П – 24 з фондів ЖКМ) роздрібнювали і змішували з зерном, яке висівали. Писанку з ромбами дарували вагітним жінкам.

За останні роки фонди Житомирського краєзнавчого музею поповнилися сучасними писанками.

 


 
Новини Кіно та ТБ
Загрузка...
Загрузка...
Програма телепередач
човен
У Житомирській області з річки Уборть підняли 9-метровий старовинний човен - так звану "довбанку". Артефакт знайшли ще кілька років тому, але відкопали лише...
Через карантин для непоширення коронавірусу у Житомирі закриті більшість закладів: магазини, кав’ярні, перукарні, сервісні центри, ринки. Журналісти Першого...