Сьогодні відзначають Івана Купала: традиції і заборони

6.07.2020

 

У ніч з 6 на 7 липня відзначають свято Івана Купала. У давнину люди вірили, що в цей час цвіте папороть. Якщо її знайти, то можна відшукати заритий скарб

Іще цієї ночі прокидається нечисть. Пращури старалися не спати у цю ніч. Вважалося, що вночі в хати могли залізти лісовики чи мавки. Будинок обвішували оберегами з кропиви, любистку, барвінку, верби, коноплі, полину, повідомляє radiotrek.rv.ua.

Жінкам слід було провести час біля вечірнього вогнища і потім відзначати свято. Вірили, що на Івана Купала не можна нічого давати, продавати чи позичати. Не потрібно піднімати знайдені на дорозі гроші. Це може накликати на родину бідність.

Івана Купала святкували на березі річки. Люди плели вінки, всередині поміщали свічку і відпускали його за течією. Якщо вінок пішов на дно відразу ж – коханий розлюбив. Вінок пристав до берега – доведеться чекати весілля ще рік. У кого вінок буде плавати найдовше, та буде найщасливішою. У кого свічка довше прогорить, та проживе довге життя.

Обов'язковим звичаєм були масові купання, оскільки вважалось, що саме на Івана Купала з річок та озер виходила усіляка нечисть і купатись було безпечно. Вода на Івана купала набуває цілющої та магічної сили і може зцілювати різноманітні хвороби.

Пращури перескакували через багаття. Вірили, що це очищує людину.

Головними персонажами свята є Купало та Марена, які уособлюють боротьбу добра та зла.

Згідно зі старослов'янськими віруваннями, кожної зими на світ обрушується богиня Марена, яка заморожує землю, сіє розбрат та насилає хвороби і голод. Марена, або як її ще в народі називали Мара - це зимове божество, яким лякали неслухняних дітей. В східних регіонах України Марену вважали старшою русалкою, з вини якої топилися люди та худоба.

Як протилежність Марені, в слов'янських віруваннях, виступає Купало - міфологічний персонаж, якого вважали покровителем шлюбу та продовження роду.

Власне саме свято починали з виготовлення опудал Купала та Марени. Опудала робили з соломи, гілок верби та очерету. Купала прикрашали квітами, намистом та стрічками, а в опудало Марени вплітали траву і встромляли гілки вишні або чорноклену.

Довкола опудал водили хороводи та співали купальські пісні, а вночі наприкінці святкувань Марену спалювали або топили, що символізувало перемогу добра над злом.

На час святкування припадає пік розквіту природи, повсюди буяють трави і тому багато звичаїв на Івана Купала пов'язано з рослинним світом.

Будь-яка цілюща трава на Івана Купала ставала значно сильнішою. Для захисту від відьом, русалок, водяників та лісовиків дівчата збирали полин, який протягом року носили на поясі чи встромляли по кутах будинку. За старослов'янським повір'ям в купальську ніч навіть звичайна кропива набувала магічної сили, на Полтавщині перед купанням в річці чи озері її кидали у воду, для захисту від русалок.

Прикмети

Дощ у цей вечір обіцяє ще 5 днів сирої погоди.

Якщо 6 липня соловей не співає – пора ячмінь збирати.

Велика роса на Івана – буде врожай огірків та горіхів.

Дощовий день – на неврожай.

 

Теги: Цікаво

 
Новини Кіно та ТБ
Загрузка...
Загрузка...
Програма телепередач
човен
У Житомирській області з річки Уборть підняли 9-метровий старовинний човен - так звану "довбанку". Артефакт знайшли ще кілька років тому, але відкопали лише...
Через карантин для непоширення коронавірусу у Житомирі закриті більшість закладів: магазини, кав’ярні, перукарні, сервісні центри, ринки. Журналісти Першого...