Правила виклику екстреної медичної допомоги у Житомирі та області

21.02.2019

На сьогодні чинними є Правила виклику екстреної медичної допомоги, затверджені Наказом МОЗ від 1 червня 2009 року № 370 «Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги». Зміни до цього нормативного акта не вносились, і саме ним керуються диспетчери служби, приймаючи виклики.

На території м. Житомира та Житомирської області екстрену медичну допомогу дорослому та дитячому населенню при нещасних випадках та раптових захворюваннях, які призводять до виникнення загрози життю чи здоров’ю, незалежно від місця проживання чи реєстрації, цілодобово, безоплатно, за межами лікувально-профілактичних закладів надає КУ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради. Структура Центру складається із 4 підстанцій, 25 пунктів постійного базування бригад екстреної медичної допомоги та 14 пунктів тимчасового базування. За зміну до Центру надходить близько 600 викликів.

Виклик бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги можна здійснити, набравши з будь-якого телефону номер «103» - повідомляє в.о. головного лікаря Центру Світлана Андріївна Мошківська.

Особи, які викликають екстрену допомогу, зобов'язані, зокрема, чітко i правильно відповісти на всі питання диспетчера, який приймає виклик; точно i достовірно описати скарги пацієнта; повідомити, хто i з якого номера телефону викликає бригаду; назвати прізвище, стать, вік пацієнта (якщо зазначені дані про пацієнта невідомі, необхідно вказати його стать i орієнтовний вік); назвати точну адресу виклику (район, вулицю, номер будинку i квартири, поверх, номер під’їзду та код дверей під’їзду).

У випадках, коли oco6i, яка викликає екстрену допомогу, невідомі місце знаходження вулиці або будинку - необхідно вказати загальновідомі орієнтири та шляхи під’їзду до місця випадку. Виклик вважається прийнятим у разі отримання диспетчером повних відповідей від абонента на поставлені запитання.

Диспетчер повинен, повторивши абоненту адресу виклику, закінчити розмову словами: «Виклик прийнято (час прийняття виклику), зустріньте швидку допомогу». При потребі диспетчер може вимагати в особи, що викликає, зустріти бригаду в обумовленому місці. Якщо екстрену допомогу викликають у громадське місце чи на вулицю, то особа, яка викликає, зобов’язана дочекатись її прибуття.

У разі транспортування пацієнта в лікувально-профілактичний заклад бажано мати при собі документи, які ідентифікують його особу (паспорт, медичну карту, виписку зі стаціонару тощо). Диспетчер має право першим припинити розмову, якщо звернення не стосується надання екстреної медичної допомоги, попередивши про це абонента. Не рекомендується доручати дітям викликати екстрену (швидку) медичну допомогу.

Диспетчери Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф приймають виклики та направляють бригади для надання медичної допомоги дорослим і дітям у випадках:

- втрати свідомості; - судом; - раптового розладу дихання;

- раптового болю в ділянці серця;

- гострого болю в черевній порожнині;

- головного болю, що супроводжується запамороченням або нудотою;

- порушення мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово;

- гіпо- та гіперглікемічної коми; - гіпертермічного синдрому;

-твираженої зовнішньої кровотечі, блювання кров’ю;

- при ознаках гострого отруєння; - порушення перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, позалікарняні пологи тощо);

- анафілактичної реакції, спричиненої різними чинниками, в тому числі укусами комах, вживання продуктів; - укусів змій; - укусів тварин;

- усіх видів травм (поранення, переломи, опіки, відмороження, важкі забої, травми голови тощо);

- масивної кровотечі з лунки зуба;

- нещасних випадків, у т.ч. обумовлених дією диму, вогню, електричного струму, блискавки, пов’язаних із транспортними засобами;

- теплового та сонячного удару, переохолодження;

- асфіксією всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи, удушення);

- наслідків злочинного нападу;

- надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- гострих психічних розладів, які супроводжуються поведінкою, небезпечною для життя хворого та оточуючих;

- інших станах, які загрожують життю та здоров’ю людини;

- при раптовому порушенні стану здоров’я у громадських місцях, на вулиці, підприємстві та установі, навчальному закладі тощо;

- для транспортування пацієнтів з дому, з амбулаторно-поліклінічних установ у стаціонарні лікувально-профілактичні заклади винятково за викликом лікаря та при потребі медичного супроводу (пацієнт потребує носилкового транспорту, проведення інтенсивної терапії під час транспортування, супроводу медичних працівників).

Центр не приймає виклики та не виїжджає:

- до хворих для виконання планових призначень дільничного лікаря (ін'єкцій, крапельниць, перев'язок, інших призначень);

- до хворих, які перебувають під наглядом дільничного лікаря з приводу хронічних захворювань і стан яких не вимагає надання екстреної (невідкладної) медичної допомоги;

- до хворих для надання стоматологічної допомоги, окрім випадків невідкладної стоматології;

- для видалення кліщів;

- для видачі листків непрацездатності, виписування рецептів і заповнення будь-яких довідок, у тому числі про стан здоров'я, а також для складання судово-медичних висновків;

- для здійснення міжлікарняних перевезень хворих, які не потребують медичного супроводу;

- для транспортування трупів у патолого-анатомічні відділення і бюро судово-медичної експертизи.

Як зазначає Світлана Андріївна Мошківська, Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф не несе відповідальності за виклики, які не могли бути своєчасно виконаними у разі неправильно вказаної абонентом адреси, відсутності нумерації будинків, таблиць з назвами вулиць, ненадання інформації про наявність кодового замка під’їзду, у випадку несправності переговорних пристроїв (домофонів), заторів та перешкод на автодорогах тощо.

У випадку, коли пацієнт недоступний для надання екстреної медичної допомоги (перебуває у водоймищі, на кризі, на висоті, в глибокій ямі, в колодязі, шахті, цистерні, затиснутий уламками транспортних засобів, будівельних конструкцій тощо), бригада надає медичну допомогу тільки після прибуття аварійно-рятувальних служб, які повинні доставити пацієнта у безпечне для нього та бригади місце.

Пацієнт, його родичі або законні представники та оточуючі не мають права вимагати від медичних працівників бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги виконання ними своїх професійних обов'язків у разі загрози їх здоров'ю та життю до усунення цієї загрози аварійно-рятувальними службами або до прибуття працівників правоохоронних органів. У випадках агресивної поведінки пацієнтів або оточуючих їх ociб, зокрема тих, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, гострого психічного розладу та загрожують здоров'ю або життю медичних працівників бригади ЕШМД, надання медичної допомоги i транспортування пацієнтів здійснюються в присутності працівників правоохоронних органів. У зазначених вище випадках бригада має право не надавати медичну допомогу до прибуття працівників правоохоронних органів.

Громадяни, які висловили стосовно диспетчера, медичного працівника бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги образи, погрози або вчинили хуліганські дії, заподіяли шкоду його здоров'ю або майну, несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. Відповідно до ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення завідомо неправдивий виклик швидкої медичної допомоги тягне за собою накладення штрафу від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Прес-центр УОЗ


 
Новини Кіно та ТБ
Загрузка...
Загрузка...
Програма телепередач
 Вечір понеділка 11 березня тисячі житомирян та мешканців області провели у компанії чинного Глави держави Петра Порошенка. Зустріч з ним проходила в центрі...
 Президент Петро Порошенко наголосив на небезпеці спроб вдарити по українській армії з тилу. «Жоден причетний до розкрадання армії не буде мати...