Не потрібно їхати до Польщі: на Житомирщині запустять підприємство на 700 робочих місць

2.04.2021

 

Розвинена інфраструктура, високооплачувані робочі місця, облаштований побут. Це те, що дасть Олевському району Житомирської області запуск підприємства, яке забезпечить роботою і гідною зарплатнею близько 700 співробітників. Принаймні, в цьому впевнений директор Пержанської рудної компанії Віктор Танай.

В ексклюзивному інтерв'ю він розвінчує міфи про потенційну шкоду екології, розповідає про численні етапи перевірок і виробництва і не забуває також про найголовніше унікальний та цінний берилій, розробкою і переробкою якого займаються всьоголише 3 країни у світі. І Україна може зайняти лідируючі позиції у цьому непростому рейтингу.

Що таке берилій і чому цим металом так цікавляться сьогодні?

Мінералів берилію досить багато їх понад 50 і сказати, що вже зовсім він рідко зустрічається такого немає. Питання в іншому. Він “розсіяний” у земній корі і рідко буває, що його багато в одному місці (такому, що називається родовищем берилієвої руди). За оцінками геологічної служби США, у світі зараз вже стоїть на балансі порядку 2,2 млн тонн берилію в металі. Якщо ми візьмемо, що де-небудь в руді його міститься умовно 1%, а 99% це породи, що вміщають його, то чисто якщо брати по металу то це 2,2 млн тонн.

Чим він такий особливий і де застосовується?

Берилій володіє рядом унікальних властивостей: це міцність, хімічна стійкість, легкість, жароміцність. Температура плавлення берилію майже 2600 градусів. Сплави з берилієм мають унікальні властивості. Варто відзначити, що в будь-якому відповідальному механізмі пружини, які працюють, містять в своєму складі метали і в тому числі берилій: від знаменитих швейцарських годинників і закінчуючи пружинами великих залізничних локомотивів.

Досить сказати що у важкому літаку такому, як Boeing або подібного класу, понад 1000 деталей зроблені з берилієвої бронзи. Плюс берилій унікальний тим, що він здатний відображати і поглинати нейтрони, тому це незамінний матеріал при виробництві атомних реакторів (використовується для уповільнення відображення нейтронів) і особливо малих реакторів (для кораблів, криголамів, підводних човнів і так далі). Тобто сфера застосування берилію дуже широка починаючи від сплавів, це металургія (берилієва сталь, берилієва бронза, берилієвий алюміній) і закінчуючи суто берилієм, який використовується сам як конструкційний матеріал.

Ракетні двигуни, ракетні відбивачі тепла якраз сфера застосування в сучасних високих технологіях, це як би матеріал XXI століття.

Скільки його в Україні видобувають, яке місце займає Україна і чи є дефіцит цього матеріалу?

Україна зараз не видобуває берилій. Всього в світі 3 країни, які мають повний цикл виробництва берилію: від руди до металу. Це США, Китай і Казахстан, як спадкоємець технологій Радянського Союзу. Але Україна унікальна тим, що в Україні знаходяться наукові розробки в берилієвих технологіях. Свого часу, ще починаючи з Радянського Союзу, в Харківському фізико-технічному інституті був створений спеціальний центр, який займався берилієвими технологіями. Він існує і досі при академії наук України це центр "Берилій". Це досить успішно працюючі підприємства і є дуже серйозна і солідна наукова база в Україні. У всякому разі, в ті часи коли в Радянському Союзі створювалися підприємства по переробці берилієвої руди, з виробництва металу берилію науковий супровід відбувався тут, в Україні. Видобутку не було

Вперше в Україні хочуть почати видобуток берилію. На рудному полі на Житомирщині були спроби розробляти берилій в 1970-х роках. Але що тоді пішло не так?

Все пішло так. Не було спроб розробляти це родовище як промислове. Просто за вимогами розвідки подібних родовищ була побудована дослідна шахта для того, щоб упевнитися, що це родовище є. В результаті пошукових робіт відзначили що, родовища є. Для остаточного захисту запасів і постановці на баланс потрібно було підтвердження тобто добути частину цієї руди, провести технологічні випробування, щоб упевнитися, що з цієї руди можна отримувати берилій.

Унікальність цього родовища не в тому, що воно велике, або маленьке. Унікальність в тому, що це єдине в світі родовище, представлене мінералом гентгельвіном. Скрізь в світі в основному добувають берилій з іншого типу руд, а тут так розпорядилася природа, що мінерал гентгельвін виявився в досить високих концентраціях в рудах Пержанського родовища і основним мінералом несучим берилій є саме гентгельвін.

Як буде здійснюватися видобуток? Наскільки це безпечно для людей?

Ліцензію ми отримали. У спеціальному дозволі нам виписали "підземний спосіб добування корисних копалин". Тому ми вже в рамках і зобов'язані дотримуватися підземного способу видобутку корисних копалин. Я хочу розвіяти міф про те, що видобуток берилію чимось небезпечний. Сам берилій в мінералах абсолютно безпечний. Більш того, ювелірний аквамарин або ювелірні смарагди це якраз мінерали, що містять берилій. Просто за рахунок певних хімічних домішок вони набувають свій унікальний колір і прозорість. Припустимо, аквамарин зелено-блакитний, а смарагд соковито-зелений. Тому будь-яка жінка із задоволенням носить прикраси з мінералу, що містить берилій. Тобто він абсолютно безпечний в цьому виді. Ба-більше, у нас в Україні в районі Володарськ-Волинського (сучасний Хорошев, Житомирщина, ред.) Свого часу був видобуток ювелірних топазів і берилів. Тобто надра України досить багаті цим мінералом. Не знаю як зараз, але видобуток цей здійснювався у сімдесяті та вісімдесяті роки за радянських часів.

Тому сам мінерал безпечний. У сплавах берилій теж абсолютно безпечний. Але при берилієвій металургії, коли йдуть випаровування парів берилію, або при механічній обробці цього металу, коли в повітря виділяється металевий пил, то потрапляння берилію в організм людини у вигляді цих парів або пилу так, це шкідливо для здоров'я і може викликати хворобу (так званий бериліоз). Але це при роботі вже з металом.

А так, ми будемо видобувати цю руду, витягувати мінерал і вивозити його на переробку. Переробка буде в іншому місці, тому що там вже будуть процеси гідрометалургії і так далі. На Житомирщині для цього немає технічної бази. Тому ризиків для екології або для місцевого населення немає абсолютно ніяких. Тим більше, що це буде підприємство підземного видобутку руди, тобто на поверхні у нас буде зовсім невеликий виробничий комплекс.

Як захистити працівників?

Контакт з цієї рудою абсолютно безпечний. Що стосується подальших переробок з ним працюють. Головне дотримуватися норм безпеки. З берилієм в харківському фізтеху працюють вже десятиліття.

Що далі буде з каменем? Переробка, продаж?

Ніде в світі з гентгельвіном не працюють, тому що його просто немає в промислових кількостях. Тому у нас буде повний цикл виробництва берилію від руди до виробів із металу. Але те, що це буде не в Житомирській області це точно. Проте, зауважу, що в Україні.

"Наше завдання – створення підприємство повного циклу"

 

Україна має шанс зайняти лідируючі позиції в світі не тільки з видобутку, але і по переробці матеріалу. Особливо, якщо врахувати, що наукова основа в Україні з переробки берилію дуже серйозна.

Які плюси отримають місцеві?

Найголовніший плюс, який може отримати місцеве населення це працююче підприємство, яке створить близько 700-800 робочих місць, не менше. Це підприємство з безперервним циклом роботи, тому така досить велика кількість трудящих. Це досить високооплачувана галузь виробництва. Якщо брати робочі спеціальності металурга або гірника, то в Україні це одна з найбільш високооплачуваних професій. І ось люди отримають постійну роботу на десятиліття. Ми всі розуміємо, що якщо в регіоні є працюючі підприємства, де у людей нормальні заробітки, то ці гроші залишаться там, запрацюють магазини, кафешки, стане кращою інфраструктура. Не потрібно буде молодим людям кидати свої сім'ї, їхати на заробітки кудись до Польщі або в Чехію. Працювати у себе вдома, отримувати гідну зарплату і не треба нікуди виїжджати. Ми всі розуміємо, що частина податків залишається в місцевому бюджеті, це наповнення місцевого бюджету і можливість фінансування місцевих соціальних програм.

До речі, якщо говорити про соціальні питання, наша компанія ще не добувши ні грама руди, але вже за час, коли ми працюємо над цим проектом, близько 25 млн грн ми вже передали на соціальні потреби в Житомирську область. Особливо на питання, пов'язані з пандемією коронавірусу ми надали чималу допомогу і для лікарень в тому числі. Це і апарати штучної вентиляції легенів і засоби захисту для медперсоналу.

Багато місцевих жителів пам'ятають ті радянські часи, коли там працювала експедиція.

Вони працювали там, отримували гідну зарплатню і жили нормально. Були магазини, був соцкульт, побут і т.д. І ви проїдьте зараз в ці села бідні, нещасні. Грубо кажучи занедбані та забуті. Ну, якщо в селі Перга немає вуличного освітлення, про що ще говорити? Немає нормального фельдшерсько-акушерського пункту, в село Юрово школа на пічному опаленні. В одній школі ми привели до ладу опалення, в планах – зробити опалення в школі села Юрово. Ось уявіть, кожен день, вранці, до того, як учні приходять до школи, 21 грубку треба дровами затопити, щоб в класах було мало-мальськи тепло. Ось вам умови соціального життя цих людей. Тому, якщо ми туди прийдемо, ми ж природньо зацікавлені, щоб ті люди, які у нас працюють, живуть там, жили гідно і нормально.

Тому наш прихід, я думаю, для них це світло в кінці тунелю за великим рахунком.

Тобто, допомога буде?

Ну природно, ми приходимо працювати в цей регіон не просто так, на якийсь короткий час, ми приходимо на десятиліття, адже запасів вистачить на кілька десятиліть. Тобто ми зацікавлені в тому, щоб люди, які будуть у нас працювати, жили добре і комфортно.

Ну ось вам приклад. Я думаю, що через два тижні ми приступимо до вуличного освітлення села Перга, чого досі в громаді не було. Уже є проєкт. Зараз ми з новим міським головою Олевська і його командою обговорили вже цей проект, відпрацювали на виході договір будівництва, знайшли підрядника, який це зробить. Ми профінансуємо це все і буквально думаю через місяць ми зробимо освітлення в цьому селі. Ось всіх запрошую, зніміть цей процес.

На якому етапі зараз розвиток підприємства, коли планується набір людей?

У всіх діях є певна виробнича логіка і ми не можемо перестрибнути якісь етапи і почати набирати людей раніше, ніж вони нам знадобляться. За великим рахунком вже місцеве населення ми залучаємо до тієї роботи, яка зараз триває. Ми проводимо бурові роботи, відбираємо матеріал для технологічних досліджень і вже 6 осіб з місцевих працюють помічниками на верстатах бурових, отримують зарплату і в принципі компанія, яка проводить там буріння, задоволена цими людьми і готова залучати до роботи на інших об'єктах і так далі . Чим далі просуватиметься проект тим більше людей знадобиться.

Скільки часу знадобиться для виходу на повну потужність?

3 роки. У нас рік піде тільки на технологічні дослідження. Ми відправляємо керн в закордонні лабораторії і будемо відпрацьовувати технологію. Щоб ви розуміли, технологічні дослідження цієї руди були проведені за радянських часів. Це були 1974-75 роки. Зрозуміло, що зараз вже інші технічні можливості, інші екологічні вимоги до цих процесів. Тому ми в найбільш передових світових лабораторіях проводимо дослідження. На це піде рік. Потім, місяців 9-10 проєктування. 3 місяці захист, експертиза і т.д. Без експертизи ніхто нам не дасть здійснити проєкт. А далі – ще рік знадобиться набудівництво. Тобто, усього 3-3,5 роки.

Жоден з етапів не пропускається?

А ми його не можемо пропустити. Є вимоги законодавства, є норми проектування. Ми ж через них не перестрибнемо. Всі наші дії здійснюються сурово в рамках законодавчого поля і ми намагаємося, знаєте, все робити максимально правильно, тому що така пильна увага до цього проєкту у громадськості, у природоохоронних організацій і т.д. Тому ми намагаємося підстрахуватися і більш того, у нас є певні вимоги ліцензійні. Є програма робіт. Ми понад цих вимог замовили екологічний моніторинг території, нам інститут геохімії виконує цю роботу.

Яке місце видобуток копалин може зайняти в розвитку області?

Я не можу відповідати за всю область. Я знаю, що для Олевського району наш проєкт буде дуже вигідним. Це вже відчули жителі багатьох сіл. Ми провели там соціальні речі наприклад, ремонт в школі зробили.

Коли є працююче підприємство, є робота у людей, є податки це вже велике благо. Ми всі бачимо проблеми, які у нас в країні є з тим, що закрилися підприємства, люди стали нікому не потрібні, змушені їхати на заробітки, кидати сім'ї. Це соціальна трагедія. На цьому “острівці” ми постараємося зробити так, щоб у людей не було проблем, і вони відчували себе комфортно і жили гідно, як їм і належить.

Чи будуть залучатися іноземні партнери?

Питання залучення іноземних партнерів не таке просте, як здається. Назвемо речі своїми іменами ми воююча країна.

І поки є зовнішня агресія, особливо ніхто не прагне вкладати сюди свої великі капітали. Занадто великий ступінь ризику. Але, тим не менше, я впевнений, що такі глобальні проекти як наш вони в будь-якому випадку будуть цікаві для інвесторів і на якомусь етапі інвестор може з'явитися. На якому? Чесно кажучи, я навіть сам на цьому етапі не поспішав би залучати інвестора, тому що чим більше ми пройдемо в цьому напрямку, тим дорожче ми стаємо. Зараз інвестор може зайти за невеликі гроші. Я думаю, через 2 роки це буде вже зовсім інший рівень інвестицій.

"Це все фінансується українським бізнесом"

Який буде внесок в економіку?

Внесок буде. Але я зараз не можу в точних цифрах це сказати, тому що ми зараз тільки замовили передпроєктне опрацювання техніко-економічного обґрунтування будівництва цього підприємства. Поки ми його відпрацьовуємо. Ось коли ми отримаємо дані за технологічними випробуваннями, виходу концентрату, втрат при збагаченні, при видобутку та ін., тоді у нас вже економічні показники будуть більш точними.

А зараз у нас стадія передпроєктного опрацювання, але воно робиться більше не стільки для підрахунку економіки, адже ми її приблизно розуміємо за попередніми розрахунками. У нас є певні складності роботи в тому регіоні. Основна складність це близькість Поліського заповідника і близькість захисних зон заповідника. Я хочу сказати, що у нас десь четверта частина родовища знаходиться під територією заповідника. Чому і буде підземний видобуток. Тому ми робимо передпроєктне опрацювання, для того, щоб визначитися з генпланом підприємства. Де будуть розташовуватися основні об'єкти, розрахувати зони безпеки, санітарні зони. Щоб ми не зашкодили заповіднику, і не виник якийсь конфлікт інтересів.

Чи були проби руди?

Ні, вони не збереглися. Свого часу родовище розгорталося за радянських часів, була пророблена колосальна робота. Тільки в підрахунок запасів увійшло пробурювання 268 тис. погонних метрів свердловин.

Була побудована спеціальна шахта не для видобутку промислової руди, а тільки для того, щоб перевірити, що ці запаси є. Проведена колосальна робота. Але свого часу було прийнято рішення, що так як родовище дуже детально розвідано і зберігати зразки, зберігати керн не доцільно, було прийнято рішення про його утилізацію, знищення. І його кудись, грубо кажучи, викинули. Як нам розповіли, в районі села Перга дорогу мостили цим матеріалом. В результаті, ми зараз залишилися без цього керна, змушені наново забурити, отримати цей матеріал для того, щоб можна було його відправити на дослідження.

Ми втратили на цьому чималі гроші, але шкода не так грошей, скільки часу, майже рік у нас піде тільки на те, щоб ми повторили те, що колись уже було зроблено. Якби керн був збережений, цієї проблеми б не було. Ми б його взяли і відправили в лабораторію.

Україна програє битву за копалини своїм громадянам?

Ні, не Україна програє своїм громадянам, а українські законодавці наробили свого часу помилок у цій сфері. Одна з них це коли розпайовувалися землі над родовищами, у тому числі, державного значення. Хоча ці родовища були загальновідомі, стояли на балансі.

Але хтось або дуже добре подумав, чи не подумав і розпаювали ці землі. І зараз, коли інвестор приходить і бере спецдозвіл на видобуток корисних копалин, він стикається з тим, що на цій землі є господар, який її обробляє і каже: "Стоп. А я не хочу, щоб ви тут працювали". І все, виходить ось така колізія. Пару років тому, усвідомивши свою помилку, наші законодавці прийняли рішення, що якщо родовище має державне значення, то можливий примусовий витяг цієї землі. Господарю землі дають іншу ділянку з резерву, а цю землю отримає інвестор, який інвестує в родовище. Але ви все розумієте. що цей процес не швидкий. І досить болючий для всіх.

Тобто, проблеми поки більше в законодавчому полі, а не в тому що хтось сильно опирається. А якщо брати чисто нашу проблему по Пержанську родовищу, ось та група активістів, які рвуть сорочку на грудях і захищають екологію це просто бізнес. Вони просто хочуть на цьому заробити і отримати з нас гроші. І ми маємо приклади, коли вони приходять до нас і кажуть: "Хлопці, ось ми вас тут полощемо. Але якщо ви візьмете нас до себе на роботу, ми будемо про вас говорити добре".

Перспективи і можливості українських надр

Україна доволі серйозний гравець на світовому ринку видобутку та реалізації корисних копалин. Це і залізна руда і марганцева, те ж вугілля свого часу. Ера вугілля йде в минуле, але тим не менше вона ще залишається. Нафта, газ і маса інших корисних копалин, починаючи від унікальних титанових родовищ. Ми країна з досить серйозним потенціалом і міцно стоїмо на ногах в деяких сегментах ринку. Тому є досвід, є фахівці. Я вважаю, що в України достатньо серйозні позиції і ми їх навіть трохи здали в порівнянні з тим, що було. Але, тим не менш, зараз в будь-якому випадку життя вимагає інших рішень.

Якщо зараз розвиток технологій вимагає отримання інших матеріалів, як графіт, літій, берилій, рідкоземельні, рідкіснометалеві всі ці корисні копалини в Україні є, і я думаю, що перспективи розвитку цього сегмента дуже серйозні, і ми будемо далеко не останні в світі в цьому напрямку.

Чи не замало підприємців, готових в це вкладатися?

Бізнес видобутку корисних копалин дуже важкий. Тому що від старту і до окупності проектів проходить досить тривалий час, і потрібні великі капіталовкладення. За радянських часів були нормативи. Вважалося дуже добре, якщо проєкт окупався за 7 років. Ви уявіть, який бізнесмен зараз буде чекати 10 років, щоб його проєкт окупився.

Якщо можна щось купити, продати, перепродати і повернути гроші умовно за кілька місяців та отримати вже прибуток. А тут треба 7-10 років чекати. Тобто це дуже важкий бізнес. Так, потім, коли його вже вивести на певний рівень розвитку він стабільний, потужний і постійний. Але до цієї прекрасної пори потрібно ще дожити. Це собі можуть дозволити не всі.

-  За інвесторів треба хапатися?

Природньо, це дуже важкий бізнес і якщо жителі цього регіону хочуть, щоб у них було прибуткове підприємство, яке буде давати їм роботу, давати життя на багато десятиліть, за великим рахунком, вони повинні інвестора на руках носити.

Поруч знаходиться Поліський заповідник державного значення. Це велике урочище лісове, створене ще в 70-ті роки минулого століття. Це дійсно унікальний заповідник, і ми не хочемо жодним чином зашкодити йому. Але, як завжди, є маса проблем, пов'язаних з тим, що повністю не виконані вимоги українського законодавства і з боку того ж заповідника.

Не встановлена ​​чітка межа заповідника, не виконано проєкт захисної зони навколо заповідника, тому виникає маса спекуляцій з цього приводу. Ось всі кричать: "Заповідник угроблять його!", А ми питаємо: "Покажіть кордон природоохоронної зони?". Її немає. Бо не зроблена ця робота. Ми навіть готові включиться в цю роботу, щоб допомогти їм це зробити. але все одно потрібні певні правові рамки і певні правила гри, за якими ми всі повинні працювати. Ми не хочемо порушувати закони, ми тільки за те, щоб цей закон працював, але дайте нам чіткі межі, де можна працювати. Ми готові до співпраці, відкриті і хочемо чітко визначити правові рамки нам буде простіше працювати в них.

Яке обладнання буде використовуватися?

Всі наші проєкти ми опрацьовуємо у кращих світових лабораторіях, це стосується мінералогічних, хімічних та технологічних досліджень. Ми залучаємо найкращих фахівців, хочемо впроваджувати передові технології. У тому числі, якщо ми говоримо про Пергу, де у нас буде підземний видобуток корисних копалин, вже є контакти з компанією Sandvik. Це світовий лідер виробництва техніки для підземного видобутку руди. Ми вже з ними опрацьовуємо можливість, щоб як мінімум людей вивести з забою. Щоб це була самохідна техніка, щоб сидів оператор з джойстиком і комп'ютером і керував технікою на відстані у безпечних умовах. Ми хочемо впровадити саме передове, щоб, як мінімум, років 10 потім не переживати, що нас хтось обігнав.


 
Новини Кіно та ТБ
Загрузка...
Загрузка...
Програма телепередач
кримінал
Напад з ножем у відповідь на зауваження. Сталося це у середмісті Житомира. Двоє пішоходів йшли трамвайними коліями просто по дорозі. Водій таксі призупинився аби...
Полісся
У Житомирі 17 лютого футбольні фанати прийшли під стіни ОДА вимагати добудувати центральний стадіон "Полісся". Вболівальники ФК Полісся розгорнули банер...