Краєзнавець Олександр Михайлик підготував видання «Старовинні храми міст і містечок Житомирщини». Всю інформацію збирав самостійно з жовтня 2017 року по квітень 2019-го – працював у архівах, спілкувався з місцевими жителями чи співробітниками музеїв, користувався інтернет-джерелами, використовував довідкову літературу.
У книзі йдеться про 44 існуючі об’єкти і 31 втрачений храм. Вона складається із кількох частин – православні храми, католицькі та лютеранські храми, синагоги.
Читайте також: Олександр Михайлик підготував книгу про «Старовинні храми міст і містечок Житомирщини»
«Насправді Житомирщина – це унікальний регіон, адже сакральна спадщина регіону репрезентує не лише різні історичні епохи – від часів Русі до останніх років існування Російської імперії, але й представлена одночасно православними, католицькими і лютеранськими храмами, синагогами. Щось подібне серед сусідніх областей можна зустріти лише на Хмельниччині та Вінничині. На час розпаду Російської імперії лише у містах і містечках було близько 25 костелів та каплиць, переважна більшість з яких – цегляні. Найдавнішими пам’ятками Житомирської області вважаються Свято-Василівська церква в Овручі, Миколаївська церква в Олевську. Для себе особисто відзначаю також костел Непорочного Зачаття Діви Марії Монастиря Босих Кармелітів, який було закладено у 1634 році. Саме його фото прикрашає обкладинку книги «Старовинні храми міст і містечок Житомирщини».
За даними видань 1913-1914 рр. у містах та містечках Житомирщини діяло 69 парафіяльних та цвинтарних храмів, 22 з яких – цегляні.
У радянські часи на Житомирщині знищили 39 дерев’яних храмів, вціліли лише 7.
З 23 районних центрів області старовинні храми збереглися лише у 13.
До нашого часу дійшло 32% православних та 55% католицьких храмів Житомирщини.
Свято-Миколаївська церква в Олевську була споруджена у 1596 році. В одну зі стін вмуровано хрест, де зазначено дату 1618 рік. Ймовірно, це рік добудови храму. Церква будувалася як оборонна, товщина стін близько 2 метрів. У них влаштовані вузькі вікна-стрільниці. На Житомирщині така церква одна.
Первісно цей храм мав готичні форми та одну баню. Через пошкодження купол і стін не діяла у 1844-1864 роках, згодом церкву реставрували і додали чотири декоративні бані навколо головної. До Другої світової храм було закрито, а з повоєнного часу знов діє.
Останню реставрацію провели 12 років тому, а між вікнами виготовили мозаїчні ікони. Наразі це одна з найкраще збережених церков того періоду в області.
Юлія ДЕМУСЬ