Електрику купують у магазинах: житомирянин Михайло Кравченко розповів по життя в Самоа

17.08.2018

 

 

— Самоа — це край землі. Острови далеко від цивілізації. Щоб добратися в Європу, треба летіти 37 годин із пересадками. Серед туристів — австралійці та новозеландці, — розповідає житомирянин 35-річний Михайло Кравченко. Переїхав півтора року тому на острів Самоа із дружиною 32-річною Лані Алої. Вона там місцева, із села Мотаа.

Про це пише gazeta.ua.

— Перше, що відчув, коли вийшов із літака — ефект сауни. Там волого і жарко. Європейцям важко призвичаїтися до такого клімату. Згодом зрозумів, що то не найгірше. Справжня проблема — комарі. Гризуть навіть удень. У нас шкіра тонша, ніж у місцевих, і її прокушують із більшим задоволенням. Місцеві на комах не звертають увагу. Я ходив весь в укусах. Рятував будинок тестя. Там скрізь є москітні сітки.

Із дружиною познайомилися в Новій Зеландії, коли святкувала день народження в кафе. Там закінчила університет. На батьківщині влаштувалася викладачем хімії в університеті. На островах у нас народився син — Калай. Назвали його в честь тестя. Я сидів із малим за няньку. Декретів там немає. За два тижні після пологів Лані мала вийти на роботу.

Жили в будинку її батька. Крім нього, з нами ще був брат дружини і баба. Батько має власний бізнес — косить траву. Для тої місцевості бур'яни — справжня проблема. Через вологість трава росте, як скажена. За тиждень — до пояса. Вони купили газонокосарки і косять біля банків, шкіл і в приватному секторі. Кожну ділянку стрижуть раз на тиждень. За невеличкий шматок платять 12 доларів. Брат працює косарем, а тесть розвозить техніку. Місцева валюта — тала. Але переважно все перераховують у долари, бо на острови їдуть туристи.

Добре розвинена сфера таксі. Виходиш на вулицю і одразу натрапляєш на десяток машин. Проїзд коштує приблизно долар за 2 кілометри. Можна користуватися автобусами, що їздять до столиці. Це буде в рази дешевше.

Місцеве населення зайняте будівництвом готелів і обслуговуванням ресторанно-готельного бізнесу. Але заробітки тут невеликі. Дружина в середньому отримує 300 доларів. Ті, хто хоче заробити, вирушають у Нову Зеландію. Там працюють на будівництві й отримують мінімум 2 тисячі доларів.

Жити на островах досить дешево.

Їдять переважно рибу з океану. Мені сподобалася місцева страва — ока. Це тунець, маринований у кокосовому молоці, спеціях та огірках. Їдять його сирим. Здивували банани. Тут вони невеликі й солодкі. А ще кокоси — їхнє молоко дають дітям із 5 місяців, як прикорм. Бо мають багато мінералів і вітамінів. Зовсім немає картоплі. Замість неї їдять тару — нагадує наш солодкий буряк. Європейські овочі привозять. Помідор коштує 162 гривні. Є щось подібне до апельсинів, але вони несолодкі, як у нас, а кислючі. При цьому ззовні зелені.

Електрику купують у магазинах. Біля кожного будинку є електронний лічильник, куди треба вставити скретч-карту. Подібну на ту, що в нас купували на поповнення мобільних. Закінчилися гроші — електрики немає.

Нам пощастило з водою. Село розташоване в горах. Найвища вершина, як наша Говерла. На ній стоять великі резервуари, куди збирається прісна вода від дощів. У нас вона була постійно. В містах із цим перебої. Вода з океану солона й опріснити її складно.

Дощ на Самоа — звична справа. Він іде шість днів на тиждень. Але парасольками тут користуються, коли світить сонце, від спеки.

Якісний інтернет є скрізь. Кабелі для постачання протягнули під дном океану. Сидиш на березі під будь-якою пальмою і маєш мережу. З роботою для мене важко. Тому перебираємося у Європу. В дружини наприкінці семестру закінчиться контракт і працюватимемо в Данії.

Шість років працював доярем у Новій Зеландії

— Маю освіту вчителя іноземних мов. Коли закінчував університет, була мода їздити на роботу в Данію. Подав заявку і поїхав працювати на ферму. Там беруть українців доїти корів. Дойка — тричі на день. Житло давали безкоштовно. Пробув на роботі рік, потім повернувся в Україну. Зробив робочу візу і знову поїхав у Данію. Звідти — в Нову Зеландію. Мав сім днів робочих і три вихідних. На поля, де паслися корови, їздив квадроциклом. Зарплату отримував понад 2 тисячі доларів.

Окрім житла, по робочій візі ще мав медичну страховку. Якось мама порадила піти для себе перевіритися. Прийшов і обманув лікарів, що коле серце. Мене на два дні залишили в госпіталі, щоб поспостерігати. Давали якісь таблетки, постійно робили кардіограми. В результаті нічого не знайшли.

Країна вразила кількістю овець. Населення там — 10 мільйонів людей, а овець мають майже 70 мільйонів. Вони скрізь. Тварин стрижуть, а вовну експортують. Із коров'ячого молока роблять сухе. Його продають у Китай і США.

 

Повертаюся в Данію менеджером ферми. Керуватиму доярами.

 


 
Новини Кіно та ТБ
Загрузка...
Загрузка...
Програма телепередач
17 тисяч дітей в різних інтернатних закладах чекають на усиновлення в Україні. Діти продовжують перебувати у дитбудинках замість родини, а звідти часто...
 Синоптики обіцяють у Житомирі сонячний та теплий тиждень. «Перший житомирський» прогулявся  містом із сонцезахисними окулярами, які незабаром вже...