Ірина Костюшко

блоги

26.01.2017 - 13:52 Відродження льонарства - це додаткові мільйони до бюджету країни

Житомирщина є тим краєм, де з давніх давен вирощують льон. В ХХ столітті житомирський льонокомбінат був одним з найбільших підприємств галузі та працював на величезний ринок тодішнього Радянського союзу. У 80-х роках Житомирський льонокомбінат вважався одним із найперспективніших підприємств текстильної галузі України. Але із здобуттям Незалежності льонарство, як і багато інших галузей, зазнали занепаду, однією із причин краху підприємств льонопереробки була відсутність достатньої кількості сировини.

Таке підприємство, як льонокомбінат не може працювати, якщо в області не вирощують льон. Значна частина агропідприємств та фермерів у гонитві за прибутками переформатувалися на вирощування масляничних культур, таких як: рапс, соя або соняшник.

Внаслідок чого за декілька років в області зникла ціла галузь, а разом із нею тисячі робочих місць.

Головною причиною занепаду льонарства в регіоні, є відсутність підтримки виробників зі сторони держави та уряду. Вирощування льону не приносить таких високих прибутків, як вирощування соняшника або рапсу. Якби держава підтримувала дотаціями льонарів, вони і досі вирощували б льон. На відміну від інших культур льон не виснажує грунти, так як рапс або соняшник. Держава не має довгорічної політики та стратегії у цій галузі і ми вимушені відроджувати льонарство з руїн.

Льон є тим товаром, який високо ціниться на європейських та світових ринках. У 90-х рр. 20 ст. майже 80 % усієї продукції льонарства йшло на експорт, при сьогоднішніх цінах - це десятки мільйонів доларів валютної виручки щороку.

Без підтримки та уваги держави, відновити льонарство неможливо!

Ще два роки тому на Житомирщині під посіви льону було відведено лише 320 Га землі.

Завдяки взаємодії обласного управління агропромислового комплексу та депутатського корпусу обласної ради вдалося прийняти та реалізувати програму щодо підтримки господарств, які займаються вирощуванням льону. Лише за один рік нам вдалося збільшити посіви льону майже у 10 разів до 3 000 Га.

З 4 млрд грн державних дотацій, які виділили для аграріїв у 2017 році, на підтримку льону не передбачили жодної копійки.

Льонарям на рівні держави не вистачає інституцій та організацій, які б сприяли відродженню льонарства та відстоювали інтереси льонарів України.

Усвідомлюючи це, разом зі своїми колегами аграріями, ми створили  ініціативну групу щодо створення асоціації льонарів, яка координуватиме та популяризуватиме вирощування та переробку льону в Україні.

Профільна асоціація буде сприяти розвитку льонарства та діяти в інтересах усіх виробників, відстоюючи їхні інтереси, доносячи позицію та проблеми галузі до перших осіб держави. Асоціація льонарів долучатиметься до розробки законів, які б сприяли розвитку льонарства.

Для прикладу, скасування ПДВ на імпорт обладнання для переробки льону сприятиме тому, щоб льон переробляли в Україні, а не вивозили як сировину закордон. Скасування 10 % експортного мита дозволить вітчизняним виробникам конкурувати на світових ринках. Є багато інших перепон, які не дозволяють льонарям дихати вільно та створювати нові робочі місця в Україні. Коли на повну запрацює переробна галузь будуть створенні десятки тисячі нових робочих місць. Кошти, які будуть витраченні з державного бюджету повернуться у вигляді податків, та нових робочих місць. Один працюючий льонокомбінат забезпечить роботою близько 10 тисяч працівників. 

Не будучи об’єднаними, льонарі не можуть доносити до перших осіб держави інформацію про проблеми та стан галузі а також пропонувати можливі шляхи розвитку. Асоціація, яка об’єднає льонарів, зможе доносити інформацію та той економічний ефект для економіки країни, який дасть відродження льонарства.  Консолідація льонарів та об’єднання їхніх зусиль для відродження галузі стане рушійною силою, яка відновить колишню велич України як найбільшого виробника льону у світі. Відродження льонарства це відродження наших традицій та культури.

У Малині хочуть викачати озеро, в якому створено унікальний підводний музей, а подивитися на його експонати з"їжджаються дайвери з усієї України, йдеться у...
 «Найкраща реклама нашій ягоді – це моя донька, яка їсть її з 11 місяців», - каже киянин Ярослав Мовчун. Вже кілька років у Брусилівському районі на...