Наталія Слободянюк

блоги

22.06.2015 - 23:20 Чи гарантує охорона охорону?

У вересні 2014 року, спираючись на наказ управління освіти Житомирської міської ради №312 «Про посилення заходів безпеки…», директори шкіл запропонували батькам за свій рахунок найняти охоронців.

В результаті більш ніж у десяти міських школах з`явилися працівники приватних охоронних фірм.

Але маємо, як мінімум, 2 проблеми.

1.Відповідальність: чи несуть охоронники відповідальність за життя та майно дітей, як того очікують батьки? Коли виникло таке питання, ми зацікавилися, в якій формі укладаються договори.

В декількох школах договори укладені з директорами. Але директори можуть розраховуватися з фірмами за рахунок бюджетних коштів тільки при умові, що в кошторис закладу внесені такі послуги.

В решті шкіл договори укладені з одним із батьків - фізичною особою. Такий договір є підставою для охорони тільки цієї особи.

Тобто юридичної відповідальності за всіх учасників навчального процесу (учнів і вчителів) робітники охоронних фірм не несуть - охорона учнів за гроші їх батьків відбувається “на чесному слові”.

Цей факт яскраво продемонстрований в розслідуванні житомирських журналістів.

2. Форма оплати. В більшості шкіл оплата здійснюється таким чином: батьківські комітети кожен місяць збирають гроші з батьків та віддають обраній серед батьків особі, яка передає гроші на фірму в готівковому вигляді.

В батьківських комітетів немає права збирати готівкові кошти з інших батьків (Положення про батьківські комітети), тому збір коштів в такий спосіб є незаконним.

Якщо кожен з батьків самостійно буде вносити кошти на банківський рахунок навчального закладу, а заклад в свою чергу розраховуватиметься за послуги охорони - під удар потрапляє “репутація та юридична безпека” директора школи, тому що кошти, які потрапляють від батьків на рахунок закладу, вважаються благодійними внесками, а керівник закладу може спрямовувати їх тільки на “першочергові потреби, пов'язані виключно з основною діяльністю” закладу (Постанова Кабінету міністрів України від 4 серпня 2000р №1222 “Про затвердження Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків…).

Це означає, що навіть якщо послуги охоронця були б внесені в кошторис школи, оплачувати їх за рахунок благодійних батьківських внесків було б неможливо, адже основна діяльність школи стосується поліпшення навчально-виховного процесу.

  Відповідно виникає питання - в який спосіб реально організувати охорону навчальних закладів, аби це було зручно та ефективно?


Охоронні послуги надаються на підставі письмового договору, якщо замовник послуг підтверджує своє право володіння (користування) майном (Закон України “Про охоронну діяльність”, ст.8, п.1,3).

Розпорядником майна територіальної громади (в тому числі закладів освіти) виступає міська рада або утворений нею виконавчий орган - управління освіти (Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.60, п.1,4; Статут територіальної громади міста Житомира, ст.32, п.5).

Згідно “Положення про управління освіти Житомирської міської ради” цей орган:

- має завдання  забезпечувати соціальний захист, охорону життя, здоров’я учнів (п.2.11);

- має функцію готувати і виносити на розгляд міської ради, міськвиконкому проекти рішень, що стосуються навчальних закладів (п.3.2.9);

- має право укладати договори задля задоволення господарських та інших потреб підпорядкованих навчальних закладів (п.4.6);

- делегувати повноваження керівникам навчальних закладів на укладення договорів на закупівлю послуг для задоволення потреб закладів у межах кошторисних призначень (п.4.8).

 Міська рада, на розгляд якої від управління освіти виносяться проекти рішень щодо навчальних закладів, в свою чергу розпоряджається коштами місцевого бюджету та визначає напрямок їх використання (Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.64, п.2).

Тобто уповноваженою юридичною особою щодо організації охорони учнів та майна навчальних закладів є управління освіти.


Керівники навчальних закладів, батьківська громадськість повинні вимагати від управління освіти, міської ради проведення заходів щодо організації безпечних умов навчання, в тому числі посилення охорони учнів.

   Для посилення охорони навчального закладу управління освіти до початку нового навчального року повинне обрати один з варіантів:

       - до робочого штату закладу включити денного сторожа, який виконує ті самі задачі, що й охоронець;

       - укласти договір з державною охоронною службою  (“УМВС України в Житомирській області понад десять років порушує клопотання перед Житомирською міською радою , управлінням освіти Житомирської міської ради щодо впровадження охорони загальноосвітніх навчальних закладів професійними підрозділами УМВС ДСО” - зазначено у відповіді на запит щодо охорони шкіл за підписом заступника в.о. міського голови Житомирської міської ради);

       - залучити підрозділи муніципальної міліції міста Житомира, який був створений рішенням Житомирської міської ради в 2007р;

       - укласти договір з приватною охоронною фірмою;

       - втілити будь-який  інший варіант, що відповідає законодавству України.



Але в будь-якому випадку організацію охоронної діяльності в навчальних закладах повинні здійснювати не приватні особи, а саме органи місцевої влади.


Якщо маєте в своєму навчальному закладі  схожу ситуацію та бажаєте змінити її - висловлюйте пропозиції, контактуйте: bonata4@gmail.com Наталія Слободянюк.

15.11.2014 - 00:03 Щодо шкільних благодійних внесків...

 

 

   Питання благодійних внесків бентежить мій розум вже давно. В ті роки, коли я сама працювала викладачем, в мене вже сформувалась чітка позиція відносно подарунків – такий собі «хабарчик», прикритий гарними фразами. Коли я стала мамою школярів, систематичний збір коштів з батьків вже був нормою, і я пояснювала знайомим батькам, що вони вільні у виборі – давати чи не давати гроші на розвиток школи, робити чи не робити подарунки, вносила навіть пропозиції щодо зміни системи збору коштів з метою зробити внески більш схожими на благодійні. Марно.   Останні події в Україні настільки мене вразили і підштовхнули в громадському розвитку, розбурхали надії, що я кинулася знову піднімати це питання. І що я виявила? Зміни торкнулися мене, але не більшості. Тобто в країні нічого не змінилося, окрім намірів кількох відсотків активних громадян. Отже мета, з якою я пишу цей лист, така – знайти мам-пап з різних садочків та шкіл, хворих моєю хворобою – бажанням змінити і систему батьківської матеріальної підтримки, і ставлення батьків до цього питання. Ми знайдемо один одного, об`єднаємося і зробимо свій внесок в побудову нової України.                                          Тепер невеличкий аналіз ситуації. Держава, так само як і 20 років тому, гарантує дітям «безоплатне» навчання за кошти громадян, зібрані у вигляді податків. Звісно, батьки, за власним бажанням, можуть допомагати грошима, матеріальними цінностями або працею. На цей випадок держава пропонує правила, за якими ця допомога повинна прийматися: вільний вибір, повний облік, постійне звітування (на сайтах також). Гроші повинні проходити або через благодійний фонд, або через рахунок навчального закладу. Розпоряджається грошима піклувальна батьківська рада, яка формується в рамках ШБК. Адміністрація закладу приймає участь лише як радник. Кожен рік від Міністерства освіти на навчальні заклади приходять накази «Щодо благодійних внесків» http://zt-rada.gov.ua/pages/p5024 , під якими підписуються директори, а директори видають накази, під якими ставлять підписи класні керівники. Це на папері. А в житті (на прикладі нашої школи – міської житомирської) маємо:    Батьками щорічно збирається близько 200 тис.грн. Ці кошти розподіляються приблизно (підкреслюю – приблизно) так:

 

 25% – поточний літній ремонт школи (без кабінетів)

       

 25% - благоустрій кабінетів         З них половина - матеріальні цінності (дошки, технічне оснащення, жалюзі, 

                                                   пластикові вікна, меблі, тощо); друга половина - літній ремонт.

 25% - презенти вчителям

 

 25% - поточні видатки (госптовари, канцтовари, гігієнічні товари, тощо).

                                                                                                                                                                 Зауважу, що не були враховані кошти, що витрачаються особисто на дітей (зошити, підручники, дитячі подарунки, харчування) та кошти, які збирають безпосередньо вчителя  (який жах! таке в нас також трапляється!) – на м`ячи до спортзалу, канцелярію, ремонт шкільних комп`ютерів, прибирання кабінетів, тощо.                                                                                                                                                          Маємо низку грубих порушень:                                                                                                                  1.Система збору коштів взагалі не відповідає поняттю благодійності, як то заявляється.                                    2. Обліковується приблизно 30% тих внесків, що витрачаються безпосередньо на підтримку школи.                  3. Щорічно на поточний літній ремонт витрачається приблизно 100 тис.грн батьківських грошей, при цьому з бюджету школа просить виділити 15 тис.грн.                                                                                                   4. Фінансові звіти перед батьківською громадою в дуже поверхньому вигляді звучать на сборах і відсутні на стенді, на сайті, тобто проаналізувати їх неможливо. Хоча адміністрація за це несе відповідальність.                                                                                                                                                                                        5. Батькам кажуть, що в держави немає грошей, а тим часом  в 2013 році Управління освіти Житомирської міської ради при здійсненні державних закупівель продуктів харчування наближеним особам через завищені ціни переплачено як мінімум 1.2 млн.грн.  http://dem-alliance.org/video/zhitomir-tender-osvita-1-2-mln.html.           6. Щорічно батьки, зітхаючи (кажуть, школа без їхньої допомоги розвалиться), віддають на благоустрій кабінетів приблизно 50 тис.грн, а тим часом на подарунки вчителям витрачається така сама сума. Від щирої душі?                                                                                                                                                              7. Чому ремонтом класних кабінетів займаються батьки? Хтось за це отримує заробітну платню чи ця допомога фіксується як благодійна? Точно не друге.                                                                                                     Та багато інших питань. Чому вчителі вимушені збирати кошти на м`ячі, реактиви, тощо? Чому подавляюча більшість батьків на зборах голосують "за", а на тротуарах "проти"? Чому ми дозволяємо класним казначеям перетворюватися на «податкову інспекцію», а іноді навіть на жорстоких царків, які доходять навіть до пресування «незгодних»? Чому батьківські комітети залишили собі єдину функцію – постачання грошей, і майже ніхто не займається  тими питаннями, що дійсно стосуються виховання дітей?  Чому на питання «скільки збираєте коштів?» або чую скарги, або бачу в очах насторогу? Чому зібрані кошти часто витрачаються без розуму? Що заважає батькам проаналізувати ситуацію і змінити тактику? - Найчастіше причиною називають страх  зіпсувати відносини або безнадію щось змінити. На сьогодні я мала розмову з 51 особою. Тільки четверо вважають, що проблем немає. Із решти кожен п`ятий остерігається заявляти свою позицію публічно. І четверо батьків проявили цікавість до можливості діяти активно чи допомагати. Єдині ліки, що допоможуть – це об`єднання, спілкування, вільний доступ до інформації, наша діяльна громадська позиція.                                     Шановний читач, маю велику надію знайти однодумців! Якщо Вам болить те, про що пишу, якщо в Вас є знайомі, яким не байдуже, чекаю питань та пропозицій за адресою: bonata4@gmail.com, Наталія.

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                

 

                                                             

               

            

                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Через карантин для непоширення коронавірусу у Житомирі закриті більшість закладів: магазини, кав’ярні, перукарні, сервісні центри, ринки. Журналісти Першого...