Анастасія Гребінь

блоги

04.09.2014 - 19:41 ***

Ще юні зовсім ми,
Та гіркоту життя, уже сповна пізнали.
Не раз втікали гримнувши дверми,
Від того, що усе не так, як ми бажали.

За день в собі по декілька смертей,
Лише в 17, це вже все набридло.
Від всіх отих непроханих гостей,
В моїй душі вже нічорта невидно.

Коли все добре - це вже нестандарт, 
Ніхто не вірить в твою щиру казку.
Коли щасливий - ти вже неформат,
І просять зняти цю фальшиву маску.

Усе не так, все полюсами помінялось,
І цінності в людей зовсІм іначі.
І байдуже, що ви там намагались,
Поразки вам ніхто вже не пробачить.

                                                                                                                        ©Гребінь Анастасія

04.09.2014 - 19:35 Знаєш...

Ти знаєш, я вже інколи не сплю,
а просто так, сиджу, чекаю щастя.
Ні-ні, я кави вже давно зовсім не п'ю,
лиш думаю, от, як би це не впасти!

Коли життя все перепони ставить,
а ти тут сам, без рідної людини.
Коли твій "друг" тобі ж у душу гадить
й нема для них ніякої св'ятині.
Я думаю, от, як би це встоЯти!
Коли поблИзу лиш серця чорніють.
Не можу доброти я вимагати,
та де знайти такі серця, що гріють
і душу й тіло? Просто так за "дякую!"...
Таких немає, ви, праві напевно.
Та ні, нікого не залякую!
Просто...не відкривайтеся даремно!!!

Ти, знаєш, я вже інколи і сплю
та щастя просто так вже не чекаю.
Так-так і каву вже давно й багато п'ю,
та думаю, хто ще там сам страждає...

© Гребінь Анастасія

Ласощі
Кондитерська фабрика «Житомирські ласощі» на повну потужність готується до Новорічних свят. Цього року «Житомирські ласощі» здивують ласунів...
 Вже 20 років на Житомирщині діє громадська організація «Історико-патріотичне об’єднання «Пошук». З  часом, зізнаються пошуківці, роботи менше не...