Анастасія Гребінь

блоги

04.09.2014 - 19:56 ***

Ти знаєш тату, я зовсім безсила,
проти життя і всіх тих перепон
і скільки б розуміння не просила,
наткнулась лиш на сотні я відмов.

А пам'ятаєш, ти казав завжди,
щоб рук ніколи я не опускала,
та важко тату, люди ці кати...
твоя маленька духом занепала

Ти ж віриш рідний, що я подолаю
усі недуги, ти ж знаєш, я зможу!
Скажи, що віриш! Бо я вже до краю
від безневіри і страху дохожу.

Чому ж ти тату, мене не встеріг?!
Щоб людей береглась, в них лідирує ницість.
Чому із всіх життєвих доріг
ми йдемо по тій де їх найбільше...
на прикість...?
                                                                                                                      © Гребінь Анастасія


Коментарі

Ім'я: 
27 + 30 = ?
Залишити коментар: 
Відмінити

 «Я десантник Збройних Сил України», -  майже 600 військовослужбовців строкової служби ДШВ присягнулись на вірність українському народові. Мрія отримати...
 Тисячі житомирян долучилися до святкування нового для Житомира фестивалю. Свято Михайлівської започаткував кандидат у народні депутати Гундич Ігор. Подібні...