Анастасія Гребінь

блоги

05.09.2014 - 12:41 Добро завжди має перемагати, але ж відомо, що будь-яка перемога пов’язана з насильством. Як добро має перемагати в нашому недоброму світі?

  Ще з дитинства нам прищеплюють думку про те, що добро має завжди перемагати. Гадаю, кожен пам’ятає казки, які закінчуються досить стандартно: головні герої перемогли поганців і залишилися неушкоджені та прожили подальше життя в щасті і радості. Здавалось би чим не ідилія? Та казки здаються реальними лише в дитинстві, а в теперішній час щасливий кінець – це більше рожева мрія ніж невід’ємна частина якоїсь історії. Добро і зло – одна із одвічних проблем людства, яка не зважає на час, епоху чи століття.
  Продовживши тему казок можна провести паралель, їх з реальним світом. Гадаю, більшість знають «Білосніжку» братів Грімм. Ця казка випередила свій час, змігши зобразити те, що на перший погляд є досить невиразним. В кожного з нас є супротивник, ворог, конкурент – зла королева, друзі,які завжди допоможуть – семеро гномів, рідна людина, яка завжди поруч і не зрадить – принц і звісно ж кожен з нас хоч раз куштував отруйне яблуко, що можна пояснити,як підставу, підлість. Зрозуміло, кожен з нас є героєм своєї казки, та нажаль наше життя не вмістити в дитячу книжечку на 10 сторінок і зазвичай в тому місці де пишуть «і добро перемогло зло» в реальності є лише початком адже подібні битви нам доводиться переживати кожного року, місяцю а то і дня. Добро завжди має перемагати, а якщо воно ще не отримало перемоги отже боротьба не закінчена.
  Я чомусь вважаю, що кожен із нас сам робить вибір бути добрим чи поганим і можливо це абсурдно, але саме завдяки цим двом силам і підтримується рівновага в світі. Навіть якщо припустити, що світ існував би без зла, то навряд чи б кудись зникли смертельні хвороби, бідність, скупість душ, самотність, що є не чим іншим, як різновидами зла. Тому світ не може існувати лише в рожевому кольорі, зло є і на це не потрібно закривати очі. Зазвичай всі люди роблять лише добро, на їхню думку, виправдовуючи себе певними обставинами, хоча для інших це можуть бути фатальні, неприпустимі помилки.
  Добрі справи можуть також ґрунтуватись на насильстві, але заради високої мети. Як же добро має перемагати в нашому недоброму світі? Гадаю, це питання буде завжди відкритим. Та слід пам’ятати, що не всі люди є поганцями, іноді на наше зло можуть відповісти добром. В тих людей варто повчитись, адже їх душа настільки безмежна, що вміє бачити людяність крізь викривлену, злу оболонку.

Гребінь Анастасія 

04.09.2014 - 19:57 А мені б з тобою...

А мені б з тобою до самої старості.
щоб і діти і внуки, собака й великий дім,
щоб як в казці: і в горі і в радості
щоб до самого скону на заздрість всім.

А мені б лише бути з тобою
лише б знати що ти є у мене
я  змогла би бути самою собою
я б навчилась кохати тебе шалено

А мені б з тобою до самої старості:
пігулки, немічність і зморшки
Щоб всі баталії реальності,
і щастя звісно ж…більш ніж трошки

А коли уночі мені зовсім  стане погано
ти приніс би таблетку і з трепетом мовив:
«Без  тебе я не на довго, кохана!
залишайся, я за тебе «там»   слово замовив.
Неважливо чи 70 чи 20
я  до тебе досі  нутром всім тягнуся
я прошу тебе, мила, лиш залишайся
я ж без тебе на той світ також покваплюся…»

як би знала що ти в світі є десь
не шукала б нікого уже я
я б забула й забила на світ весь
але…вигадала
 просто
тебе я.
                                                                                                                       ©Гребінь Анастасія

04.09.2014 - 19:56 ***

Ти знаєш тату, я зовсім безсила,
проти життя і всіх тих перепон
і скільки б розуміння не просила,
наткнулась лиш на сотні я відмов.

А пам'ятаєш, ти казав завжди,
щоб рук ніколи я не опускала,
та важко тату, люди ці кати...
твоя маленька духом занепала

Ти ж віриш рідний, що я подолаю
усі недуги, ти ж знаєш, я зможу!
Скажи, що віриш! Бо я вже до краю
від безневіри і страху дохожу.

Чому ж ти тату, мене не встеріг?!
Щоб людей береглась, в них лідирує ницість.
Чому із всіх життєвих доріг
ми йдемо по тій де їх найбільше...
на прикість...?
                                                                                                                      © Гребінь Анастасія

04.09.2014 - 19:46 Хто?!

Перехрестя моєї долі
з розуму зводять уже поволі.
Проблема вибору досить життєва.
З ким же ділити єдине небо?

Молодість кОму свою віддати?
Звісно ж щоб потім не жалкувати.
Проблема вибору досить банальна.
Кого хочеш бачити вранці у ванній?

Знайти б ту людину заради якої
змогла би віддати і серце і волю.
Проблема вибору тисне на душу.
Чому обирати зАвжди я мушу?

Чому неможливо зустріти когось
і знати відразу, що це вже на зовсім,
що завжди разОм і ні миті окремо
й до скону життя кохання шалене?
 
Все це реально!
Збагни, що бажаєш!
Зроби вже свій вибір!
Ну... чому ти чекаєш?!

                                                                                                                       © Гребінь Анастасія

 Упродовж 7-9 вересня в  Житомирі пройдуть понад трьох десятків заходів, присвячених 1134-річниці заснування  міста. Серед них -  конкурси, парад військових...
Традиційно влітку одним з найвідвідуваніших місць відпочинку у Житомирі є Гідропарк. Перший житомирський робить огляд світлин з Гіропарку, які поширюють...