Ірина Волотовська

блоги

21.01.2019 - 19:29 Дитяче плавання та загартування

Пропагуючи дитяче плавання як один із засобів загартування та удосконалення здоров’я, необхідно враховувати особливості дитячого організму. Під час загартування організм перебуває у стресі через складну перебудову всіх рефлекторних механізмів та систем, які допомагають зберігати постійну температуру тіла, реагуючи на зовнішні подразники середовища. Іншими словами, при охолодженні температура тіла піднімається, а при перегріві – знижується. Цей процес терморегуляції під час загартовуючих процедур поступово вдосконалюється завдяки систематичним впливам різних температур на організм. Вміння швидко пристосовуватись до різних температурних умов традиційно вважається одним із основних способів зміцнення здоров’я.

Можливо, це дійсно відносно корисно. Але, враховуючи факт, що організм дитини надзвичайно чутливий до холоду в силу своїх фізіологічних особливостей, краще не зловживати цим методом оздоровлення без нагляду фахівців та наявності спеціальних умов, якими мають бути облаштовані приміщення зі специфічним обладнанням (до яких можна віднести дитячі басейни).

Кровообіг у дітей у 2,5 рази швидший, ніж у дорослих, що сприяє інтенсивнішій втраті тепла при охолодженні. Враховуючи цей факт і складаються санітарні норми температурних режимів у дитячих закладах дошкільної освіти.

Як інструктор з дошкільного плавання, на основі власного досвіду, стверджую, що порушення температурних режимів у дитячому басейні не йдуть на користь дітям. А це у свою чергу відображається на загальних результатах відвідування дітьми занять з плавання. Дискомфорт, викликаний переохолодженням, часто стає однією з причин небажання дітей відвідувати басейн. Також і батьки не в захваті від захворювань, які виникають через порушення температурних режимів у закладах дошкільної освіти.

Які ж вимоги висуваються до дитячих басейнів?

Основні вимоги до утримання плавальних басейнів у навчальному закладі викладені у Санітарних правилах улаштування та утримання місць занять фізичною культурою і спорту Сан ПіН №15-67-76, затверджених Головним державним санітарним лікарем 30.12.1976 року. Там сказано, що глибина басейну для дітей до 7 років має становити не більше, ніж 0,6 м. Температура води у ванні басейну – 29-30°C, при чому температура повітря на 1-2°C вища за температуру води.

Не буду перераховувати всі вимоги, про які йдеться у правилах, хоч їх там достатньо багато, але всі вони націлені на те, щоб заняття проводились із максимальною користю для дітей. Головне вбачаю в тому, що зниження температури води і повітря більше схоже на створення екстремальних умов для експериментального природного відбору дітей, а не на загартування у нормальному сенсі цього поняття.

Такі експерименти неприпустимі і не є корисними для дошкільнят. Дошкільне плавання буде корисне для дітей при обов’язковому дотриманні санітарних норм, коли загартування відбувається завдяки м’якому перепаду температур у приміщеннях басейну: найтепліше має бути у залі з чашею, а в душовій та роздягалці температура повітря поступово знижується. Не можна залучати дітей до занять, коли температура не відповідає нормі. Моя думка підкріплена багаторічним досвідом роботи у басейні для дітей. Зі сказаного можна зробити висновок, що я не фанат радикальних способів оздоровлення і віддаю перевагу традиційності навчання плавання дітей. Маю негативний досвід у проведенні експериментів зі зниження нормативів температури при роботі з дітьми на воді, тому із задоволенням працюю лише за дотримання необхідних умов.

10.01.2019 - 13:39 Освітня педагогічна техніка інструктора дошкільного плавання

Освітня педагогічна техніка зазвичай націлена на підвищення ефективності освітнього процесу, що гарантує досягнення учнями запланованих результатів навчання. Кожен педагог на початку своєї роботи повинен ставити собі обов’язкові цілі, яких намагатиметься досягнути завдяки своїй освітній діяльності.

Тому кожному педагогу притаманна своя освітня педагогічна техніка, ґрунтована на послідовній взаємозв’язаній системі логічних дій, націлених на досягнення цілей, які досягаються під час практичних занять за спроектованим педагогом навчальним планом.

Завдяки освітній педагогічній техніці педагог під час проведення занять керується принципом точного відтворення певних етапів навчання, які, на його думку, гарантують успіх педагогічних дій, тому що вони спираються на раніше здобутий практичний досвід з певного виду освітньої діяльності, наприклад, навчання плавання дошкільників.

Займаючись навчанням плавання дошкільників впродовж багатьох років, змогла відпрацювати алгоритм дій, що є найефективнішим, тому що він сприяє вирішенню поставлених задач та допомагає успішно реалізувати власну програму навчання, ґрунтовану на практичних здобутках.

Необхідною умовою для успішної реалізації програми навчання є довіра педагогічному професіоналізму спеціаліста, якщо він у своїй роботі демонструє гарні результати навчання, а також ділиться набутим досвідом з колегами шляхом аналізу та систематизації своїх надбань, які спираються на основи педагогіки.

Свій досвід та надбання виклала у «Довіднику інструктора з плавання у дошкільних навчальних закладах», який був вивчений Науково-методичною радою ЖОІППО та рекомендований до друку, про що є витяг з протоколу №2 Вченої ради від 01.06.2016. Одним із рецензентів виступає доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри фізичного виховання та рекреації Житомирського державного університету ім. Івана Франка – Грибан Григорій Петрович, який у своїй рецензії зазначив, що цей методичний посібник націлений на допомогу у роботі молодим спеціалістам у галузі дошкільного плавання.

За 30 років практичної роботи змогла впевнитись у важливості особистісно-орієнтовного підходу до учнів. Задачі і цілі висуваються до кожного з них окремо і залежать від можливостей, здібностей, стану здоров’я та віку дітей. А найголовніше – від їх власного бажання навчитися плавати.

Всі існуючі методи заохочення до навчання плавання дошкільників – ніщо в порівнянні з набутим дитиною негативним досвідом спілкування з водою, який проявляється стійким небажанням заходити у воду або занурювати у воду обличчя. В цьому разі «рецепт» один: дитина має сама перебороти свої страхи, намагаючись повірити, що у дитячому басейні їй нічого не загрожує. Час на подолання цих психологічних труднощів у кожного свій, а для декого проблема залишається впродовж усього дошкільного дитинства. Діяти всупереч бажанню дитини значить віддаляти час вирішення проблеми. Водне середовище досить сильно впливає на кожного, і цей вплив емоційно різнобарвний: від яскравих приємних емоцій до абсолютно протилежних – негативних. Вода, як сильний подразник, нікого не залишає байдужим. Врахування цієї особливості обов’язкове при оцінюванні роботи інструктора з дошкільного плавання. Мається на увазі неможливість досягання усіма учнями однакових результатів у навчанні плавання.

Тому першим етапом в роботі інструктора вважаю діагностування учнів по їх відношенню до водного середовища. Воно не завжди відповідає дійсності, але скласти перше враження про майбутніх плавців по іншому не вдастся. На цьому стані головне  мислити позитивно і не «навішувати ярликів».

Другий етап у роботі інструктора з дошкільного плавання – безпосередньо навчальний. Цей етап умовно можна поділити на такі складові:

                       1)          демонстрація;

                       2)          вправляння;

                       3)          закріплення.

Навчальний етап є найдовшим за часом, але постійно перегукується з першим етапом навчання (діагностуванням). Відбувається це по мірі надходження нових учнів впродовж навчального року, а також через зміну ставлення до води тих учнів, які на початку занять дали негативну реакцію на водне середовище, але змогли змінити своє ставлення завдяки заняттям з цим інструктором. Це доводить важливе значення особистості інструктора. Цінними є його організаторські здібності, знання методики, вміння чітко показувати вправи, встановлення контакту з дитиною, врахування психологічних та фізіологічних особливостей. Ці вміння ґрунтуються на теоретичних знаннях та досвіді, любові до своєї справи і великому бажанні поділитись радістю самовдосконалення, адже навчитись володіти своїм тілом у воді – це означає збагатити свій руховий досвід та покращити фізичні можливості організму під час оздоровлення та загартування водою.

Кожна з трьох складових другого етапу навчання, названих вище, вже своєю назвою пояснюють зміст роботи під час її реалізації. ДЕМОНСТРАЦІЯ – це вміння інструктора чітко на високопрофесійному рівні відобразити чотири спортивні стилі плавання у координації і по елементам. Діти мають довіряти своєму наставнику, брати з нього приклад, прагнути здобуття найкращих результатів. Тому вважаю неприпустимим доручення до роботи з навчання плавання дошкільників людей, далеких від спортивного плавання.

Друга складова навчання плавання – ВПРАВЛЯННЯ – багаторазове повторення вправ, що допомагають опанувати складні координаційні рухи спортивних способів плавання (кроль на грудях, на спині, брас, дельфін). На цьому етапі монотонність навчання доречно забарвлювати іграми та ігровими прийомами, про які детально йдеться у «Довіднику інструктора з плавання у дошкільних навчальних закладах».

Під час ЗАКРІПЛЕННЯ діти вчаться відшліфовувати певний стиль плавання, уважно дослухаючись до методичних порад свого наставника. Ще раз підкреслю, що методика навчання плавання буде бездоганною лише у професійного плавця, а не в купальщика-любителя, який вважає вміння триматись на воді достатнім для роботи з дошкільниками.

Третій етап навчання плавання дошкільників є підсумковим. Підводячи підсумки, головне – бачити рівень здобутків персонально кожного учня. Адже одні в змозі опанувати складну координацію певного спортивного стилю плавання, а для декого здобутком може стати лише можливість занурюватись із головою під воду, що не применшує їх старання та намагання навчитись плавати. Саме в підсумковій оцінці інструктор має продемонструвати позитивне мислення по відношенню до всіх своїх учнів від початку навчання до періоду, коли доводиться проводжати їх у велике життєве плавання поза межами дошкільного закладу. Інструктор повинен кожному своєму учню дати слушні поради на майбутнє, враховуючи індивідуальні перемоги та досягнення.

Підбиваючи підсумки, підкреслю, що педагогічна техніка інструктора з дошкільного плавання, спроектована педагогічним процесом, спирається на основні дидактичні вимоги педагогіки:

                       1)          визначення завдань;

                       2)          особистісно-орієнтовний підхід;

                       3)          широке використання методів, прийомів і способів активації навчання;

                       4)          творчий підхід до обґрунтування методики;

                       5)          загальнолюдські цінності;

                       6)          зворотний зв’язок.

Дидактика – це теорія освітнього процесу, що базується на наукових основах: психології, анатомії та фізіології, гігієни і методики викладання. Основними принципами дидактики є науковість, послідовність, систематичність та виховна функція освіти. Розуміння та використання цих принципів сприяє вдалому формуванню освітньої педагогічної техніки.

10.01.2019 - 13:38 Плавання як засіб літнього оздоровлення

Плавання – це ефективний спосіб покращення здоров’я. Воно нормалізує кровообіг, тонізує м’язи, знімає втому, напруженість, поліпшує стан при появі больових синдромів, також компенсує відсутність фізичного навантаження, притаманного ортопедичним хворобам. Поліпшує самопочуття в період одуження після різних захворювань, сприяє покращенню імунітету, тренує терморегуляційні процеси, стимулює та поліпшує роботу всіх органів та систем в організмі. Практично не має протипоказань. Плавання – найбільш травмонебезпечний вид занять з максимальною користю та мінімальними ризиками.

Важливо зрозуміти, що плавання – це спорт, який розглядається скоріше як практика, що потребує свідомого, осмисленого відношення між людиною і водою.

Від народження всі люди мають інстинктивне вміння плавати (рефлекси затримки дихання та відштовхування), яке забувається через відсутність практичних занять. Тому, процес навчання схожий на пригадування цього вміння. Ось чому на заняттях тренується в першу чергу мозок, а не м’язи. Розвиток та покращення фізичного стану скоріше схожий на супровідний ефект, який багато хто вважає основним. Тобто плавання – це своєрідна філософія життя, яка вчить володінню своїм тілом у водному середовищі.

Сила, яка перетворюється в швидкість та витривалість під час плавання, безпосередньо не пов’язана з роботою великої кількості м’язів. Вона пов’язана зі спільною роботою окремих груп м’язів у вірній послідовності та в необхідний для цього час (щоб відтворювати координацію певного стилю або техніки плавання). Під час навчання техніці плавання м’язи розвиваються по мірі необхідності. Тому для навчання плавання поряд з володінням методикою необхідно враховувати вікові та індивідуальні особливості і потреби учнів.

Розрізняють три основні етапи процесу навчання техніки спортивних способів плавання:

  • Перший етап початкового вивчення, коли складається загальне уявлення про рух і формується установка дії, яка допомагає оволодіти цим рухом (виконання різноманітних вправ, які діти повторюють за інструктором – копіювання);
  • Другий етап поглибленого вивчення удосконалює координаційну структуру згідно основних елементів у відповідності з індивідуальними особливостями (на цьому етапі багато уваги приділяється виправлянню помилок та методичним зауваженням). Краще відразу вірно навчити, ніж потім переучувати.
  • Третій етап – закріплення та подальше удосконалення, коли навик має стабілізуватись відповідно до індивідуальних особливостей, максимально проявляючись у рухових якостях (різні люди по-різному відтворюють один і той самий рух, що відбивається на особливому технічному відтворенні одного і того самого способу плавання). Наприклад, коли людину відрізняють за ходою, так і у воді, манера відтворювати стиль плавання у кожного своя.

Щоб навчитися плавати, діти мають підготуватись психічно, морально, розумово, а не лише фізично. Найголовніша мета – навчити дітей любити воду і почуватись у ній впевнено (не боятись занурюватись, вміти вставати після падіння, спливати, лежати, ковзати, плавати зручним способом). Перевагою дитячого басейну є можливість безпечно організувати процес звикання до води. Більшість дітей з задоволенням граються у воді, плескаються, бризкаються, але відчувають великий дискомфорт при попаданні води на обличчя. І чим раніше почати займатись із дітьми, тим краще буде результат. Для цього корисно мати багато різноманітних, сучасних, яскравих іграшок та атракціонів. Забавляння іграшками допомагає дітям бути розкутішими, сміливішими, впевненішими. З часом настає момент, коли самі ігри дітей не задовольняють, отож поступово гра переходить у навчання. Головне не перевищувати вимоги та реально оцінювати можливості кожного, враховуючи стан здоров’я, здібності, психологічні особливості тощо.

Безпека занять на відкритих водоймах. Пам’ятка для батьків

  1. Ніколи не залишати дітей без нагляду.
  2. Ретельно перевіряти дно водойми.
  3. Додержуватись температурного режиму (температура повітря та води має відповідати нормі для проведення занять з дітьми).
  4. Не перебувати на відкритому сонці з 11.00 до 16.00.
  5. Плавати можна не раніше, ніж через 40 хвилин після їжі.
  6. Дотримуватись безпеки використання надувних іграшок.
  7. Слідкувати за часом перебування дітей у воді, щоб не переохолоджувалися.
26.05.2018 - 13:23 Дошкільне плавання - дорога у великий спорт чи до здорового способу життя?

У своїй роботі часто зіштовхуюсь з тим, що батьки дошкільнят розглядають заняття з плавання як початок спортивної кар’єри. Хочу викласти свої думки з цього питання.

       Плавання посідає чільне місце серед життєво необхідних навичок і має важливе прикладне значення як засіб збереження життя під час незапланованих пригод на воді.

Організоване навчання плавання дошкільників, згідно останніх рекомендацій МОН, можна починати проводити по досягненню дітьми 2-х років. Специфіка проведення занять полягає у перевазі ігрового методу навчання, тому що гра для дітей провідний вид діяльності.

Заняття з навчання плавання, що організовують у закладах дошкільної освіти, направлені на вирішення наступних завдань:

- залучення дітей до води;

- формування першочергових навиків плавання (вміння триматись на поверхні води);

- оздоровлення та загартування;

- удосконалення фізичного розвитку дитини;

- розширення гігієнічних навиків (формування навиків особистої гігієни та самообслуговування);

- розвиток загального інтересу до систематичних занять плаванням (формування потреби у регулярному використанні води в оздоровчих цілях).

Дошкільне плавання допомагає у виявленні здібних до спорту дітей. Звісно, займатись спортивним плаванням можуть лише люди, що відповідають певним вимогам, які дошкільнятам не притаманні в силу фізіологічних особливостей. Адже опанування техніки спортивних способів плавання потребує великих розумових зусиль, необхідних для вміння фокусувати увагу при виконанні складних координаційних рухів. Такий контроль за своїми рухами та концентрація уваги під силу дітям, починаючи з 7-8 років. Спираючись на великий досвід роботи з дошкільниками на воді, дійшла висновку, що здібних до спорту дітей в цьому віці доволі мало. Кращі нахили та здібності проявляються в більш старшому віці, коли діти самостійно вчаться вибирати пріоритетні для себе заняття.

Як кандидат у майстри спорту з плавання, знаю, що вимоги до спортсменів доволі жорсткі. Це:

- техніка плавання;

- нормативи;

- вік та стать;

- правила проведення змагань;

- регулярні тренування.

Об’єктивність досягнень спортсменів гарантована цими правилами та нормативами, виконання яких контролюється професійними суддями.

На шляху до спортивних здобутків доводиться важко фізично працювати, що забирає багато часу та сил і веде до передчасного зношування резервів організму. Вважаю неприродно експлуатувати серце, суглоби, інші органи і системи організму надмірними навантаженнями, тому що це не сприяє комфортному продовженню повноцінного життя після завершення спортивної кар’єри, а навпаки, зазвичай, веде до погіршення самопочуття, чим організм сигналізує про необхідність зменшення на нього навантажень, як фізичних, так і психологічних. Професійні спортсмени постійно працюють на виснаження з метою покращення своїх результатів. Тому спортивне плавання обмежене часом змагального періоду. Мета його полягає у постійному покращенні спортивних показників. Позитивним є його виховна роль у встановленні особистості, коли завдяки праці над собою виховується вміння долати труднощі та загартовується характер спортсмена.

На відміну від спортивного плавання, оздоровчим плаванням можна займатись у будь-якому віці, починаючи від народження, і до старості. Основна мета оздоровчого плавання озвучена його назвою. Тобто воно оздоровлює організм людини.

Оздоровче плавання може бути:

- початковим (коли людина вирішує навчитись плавати);

- перехідним (від спортивного до оздоровчого);

- лікувальним (призначається та проводиться під наглядом медиків);

- аматорським ( самостійне, без наставників);

- нерегулярне, сезонне (наприклад під час відпустки).

Роль оздоровчого плавання в житті людини важко переоцінити. На відміну від спортивного плавання, воно не обмежене часом.

        Висновок: звичайне оздоровче плавання докорінно відрізняється від спортивного. Основна мета дошкільного плавання – це оздоровлення малюків за допомогою води. А подальший вибір має відбуватись свідомо: чи займатись спортом, чи оздоровлюватись, покращуючи якість свого життя.

        Моя думка сформована багаторічним спортивним та інструкторським досвідом: вважаю, що вміння плавати відноситься до життєво необхідних навиків, воно значною мірою сприяє оздоровленню та здобувається на все життя. Займатись оздоровчим плаванням не лише корисно, а й приємно.

        Батькам пропоную самим відповісти на запитання: “Дошкільне плавання - дорога у великий спорт  чи до здорового способу життя?”

 

        Інструктор плавання СЦРД №41 м. Житомир Волотовська Ірина Володимирівна

 Найважливіша роль у створенні єдиної православної церкви та отриманні Томосу належить українському народу. Адже Господь почув щирі молитви українців і...
 У рамках робочої поїздки на Житомирщину Президент Петро Порошенко 17 січня взяв участь у подячному молебні за надання Томосу про автокефалію Православної...