Реформа екстреної медичної допомоги в Україні триватиме не менше 5 років. Про це розповів один з головних ідеологів реформи, начальник відділу екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я Михайло Стрельников в інтерв’ю "Українській правді. Життя", – пише сайт Українська правда.
Як відомо, з введенням нових правил з 1 січня, на ідеологів змін у "службі 103" посипався шквал критики від лікарів і пацієнтів.
"Раніше, ніж через 5 років, ми результату цієї реформи в повному обсязі не побачимо", – розповів він.
При цьому чиновник уточнив, що якщо "будемо щорічно протягом 3-4 років купувати 1000 автомобілів "Швидкої", то вийдемо на той графік заміни автотранспорту, коли нам буде достатньо на рік купувати 200-300 автомобілів".
Стрельников нагадав, що відповідальність за реформу в конкретному регіоні несе персонально губернатор.
"Саме створення резерву паливно-мастильних матеріалів і лікарських засобів вимагаємо від керівників територій на час проведення реєстрації Центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", – додав він.
При цьому коментуючи інформацію про те, що наразі через не створені пункти базування "Швидких", лікарі змушені чекати наступного виклику в холодних машинах, на вулицях, чиновник заявив: "Ми ж не сказали, що якщо у вас нема пунктів, ставте машини на вулиці. Якщо нема умов, забезпечуйте поки в тому режимі, в якому вони працювали… Ми нікого не примушуємо".
"Але, за великим рахунком, в будь-якій поліклініці у нас на сьогоднішній день можна знайти вільні кімнати. Для цього керівник центру має об’їздити свою територію, побачити, де у нього є вільні приміщення, подати в управління охорони здоров’я, укласти договори і сказати, що ми тут будемо базуватися. Добре, це не буде зроблено за перший місяць, це може бути за другий, за третій місяць", – уточнив Стрельников.
Він також повідомив, що поки будуть залишатися спеціалізовані бригади "Швидкої".
"Поки ми не підготуємо того універсального лікаря з медицини невідкладних станів, який буде володіти всіма видами реанімації. Я розумію, що спеціалізовані бригади – це пережиток радянської системи, вони створювалися тоді, коли дефібрилятори та інше обладнання для інтенсивної терапії коштували дуже дорого", – уточнив медик.
"На виклик може приїхати фельдшер лінійної бригади, виявити обширний серцевий напад та викликати на себе спеціалізовану бригаду. А фельдшер має забезпечити свій обсяг роботи, зробити тромболізис, зняти кардіограму і таке інше. Його завдання – не пропустити, розпочати необхідну терапію, яка має бути продовжена лікарською спеціалізованою бригадою та в умовах стаціонару", – підсумував чиновник.
