— Гарбуз — це ягода довголіття. Щоб ласувати нею всю зиму, треба вміти зберігати. Має бути в теплі і в сухому приміщенні, — каже 42-річна Ніна Степанишина з райцентру Андрушівка на Житомирщині. — Гарбузи не люблять погребів, а люди думають, що псуються через поганий сорт. Можна складати в суху комору.
Гарбузи погано ростуть на кислих ґрунтах. Також на місці огірків чи баштану. У них подібні шкідники й хвороби, тому краще садити після томатів чи гороху.
— Доглядати за гарбузом просто. Головне — виполоти ділянку до утворення головного стебла, а потім рослина сама поглушить усі бур’яни.
Гарбуз гарно реагує на підживлення. На 1 кв. м грядки вносить два відра перегною, склянку нітрофоски і літрову банку деревної золи. Ділянку перекопує на глибину 50 см.
— Гарбузи теплолюбиві. Якщо буде холодно надворі, то не зійдуть. Можна захистити розсаду від приморозків міні-парником. Зрізати дно у 3-літрової пляшки і перевернути горлом уверх, накриваючи рослину.
Сіє гарбузи не на городі, а в поліетиленові стаканчики — на розсаду. Робить це у квітні, а вже 10 травня висаджує на грядку. Так раніше отримують урожай.
— Доглядати за гарбузом треба так само, як і за огірками, але поливати вдвічі частіше.
Коли стебло виростає до 1,5 м, прищипує його. Залишає два бокові пагони довжиною 60–70 см.
— Для худоби вирощую сорти Атлант і Великий Макс. Вони виростають до 50 кілограмів. Від сходів до стиглості проходить 120 днів. Собі в їжу вирощую Мускатний. Це єдиний сорт гарбуза, який можна їсти сирим.
Збирати врожай починає з кінця вересня, до початку заморозків. Вони псують гарбузи — загниватимуть із підмороженого боку.
— Зриваю плоди обов’язково з плодоніжкою. Це найбільш вразливе місце, звідти починає гнити.
Краще не рвати руками, а зрізувати ножем чи секатором. Тоді хвостик точно не відокремиться.
— Не треба жаліти — всі надгнилі плоди згодовувати худобі. В яких би умовах їх не зберігали, лежати не будуть. Гниль може перейти на цілі. Це стосується і тих, де плодоніжка увірветься.
Джерело: gazeta.ua
