Старший лейтенант Костянтин Султанбагомаєв 26 січня у зоні АТО потрапив під шквальний мінометний вогонь, тоді отримав осколочні поранення обох рук, ноги та грудної клітки.
Перший крок до офіцерських зірок Султанбагомаєв зробив ще у 15 років, вступивши у Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. Перед навчанням в Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного відслужив строкову у 95-ій окремій аеромобільній бригаді. А по закінченні вишу повернувся туди вже з лейтенантськими зірками на погонах.
Паралельно з навчанням у військовому виші Костянтин навчався за індивідуально-дистанційною формою на історичному факультеті в ЖДУ ім. І. Франка.
Навесні 2014 року розвідувальний підрозділ, очолюваний Костянтином, відправився на виконання бойового завдання в район міста Слов’янськ. Там Султанбагомаєв разом з побратимами вперше потрапив у засідку, тоді пролилася перша кров розвідвзводу Костянина. Десантник Антон Могльований був важко поранений у ногу.
Після Слов’янська Султанбагомаєв побував ще у багатох гарячих точках Донбасу: Семенівка, Савур-Могила, Степанівка, Красний Луч, Сніжне, Ясинувата, Тельманове, Трьохізбенка, Кримське тощо.
А 26 січня, виконуючи завдання із захоплення опорного пункту російсько-терористичних військ, позиції яких розміщувалися в районі шахти між селищем Спартак та містом Авдіївка, десантники потрапили під шквальний мінометний вогонь. Одна з мін впала поряд з бойовою машиною. Костянтин отримав осколочні поранення обох рук, ноги та грудної клітки. Пораненого командира вцілілі бійці висадили на броню та, надавши першу медичну допомогу, відправили в тил. Уже у Дніпропетровську лікарі 16-ї міської лікарні витягли з його тіла понад 25 осколків.
Костянин й досі перебуває у Дніпропетровській лікарні, де його не одноразово оперували. Найближчим часом його мають перевести до одного з військових шпиталів країни.
За словами лікарів, лейтенанту потрібна наразі лише фахова реабілітація, щоб розробити праву руку, яка частково не згинається. Реабілітації також і потребує ліва рука та нога (ще кульгає). Окрім цього, в області легенів знаходиться осколок.
Відсутні 1,5 пальців
Тому мама Костянина – Валентина Султанбагомаєва, не сиділа склавши руки і шукала найкращі реабілітаційні центри в Україні. Але коли дізналась, що потрібна реабілітація для її сина в нашій країні коштує близько 45 тис. грн на один місяць (потрібно 2-3 місяці), розпочала пошуки за кордоном.
Валентина каже, що для Костянина не потрібен просто відпочинок чи екскурсія за кордон – йому потрібна реабілітація. Костянтин мріє повернутися служити у рідну 95-ту бригаду. А поки йому потрібно не гаяти часу і розробляти поранені руки та ногу.
Відтак, Валентина вислала ізраїльським лікарям нинішні медичні показники Костянтина та очікувала відповіді, чи готові прийняти там на реабілітацію її сина. Однак висновок закордонних лікарів шокував жінку: десантнику потрібна ще операція, вартістю понад 20 тисяч доларів і лише після того – реабілітація.
Мама Костянина налаштована лише на позитив і вірить у краще майбутнє, але чітко розуміє, що наразі має зробити усе, щоб повернути сина до нормального життя. А домомогти їй в цьому може кожен із нас.
Реквізити:
Картка ПриватБанку 5168 7572 8541 3250 – Валентина Султанбагомаєва
Інформацію про поранених військових, яким потрібна термінова допомога шукайте на сайті «Герої АТО».
Віта ДЕМУСЬ
