Home Освіта Опорні школи – як це працює у Житомирській області

Опорні школи – як це працює у Житомирській області

257

Поліпшити якість освітніх послуг на селі та знизити видатки суспільства на неї покликана реформа шкільної освіти. Втім спроби внести будь-які зміни завжди викликали бурхливу реакцію.

Великі витрати і низький рівень освітніх послуг – такі докори сільським школам наводять вже впродовж багатьох років.

Посадовці не раз наводили приклади малокомплектних шкіл Житомирської області, де на одного учня в місяць витрачають до 33 тис грн, обіцялизакривати школи-карлики. Натомість батьки школярів здебільшого навіть слухати не хотіли про це і часто реагували на такі наміри протестами.

Чому сільські школи є «дорожчими»? Аналітик ГО «Український центр європейської політики» Денис Горбач доступно це пояснює: на початку 2016/17 навчального року в міських поселеннях України нараховувалось 5,4 тис. денних шкіл, що належать державі або органам самоврядування. В них було 2,6 млн учнів і 228,9 тис. учителів. Водночас, у сільській місцевості кількість шкіл вдвічі вища (11,2 тис), а учнів, навпаки, вдвічі менше (1,2 млн). При цьому кількість учителів була приблизно такою ж, як у більш “заселених” міських школах (202,2 тис). Фізичний розмір шкіл теж неоднаковий: якщо в місті на одну школу припадає в середньому 4,9 тис. кв. м, то в селі – лише 1,8. І в той же час рівень знань у випускників таких шкіл значно нижчий.

Опорна школа як панацея

Щоб більш раціонально використовувати кошти, вихід побачили у створенні так званих опорних шкіл. Така школа сама повинна нараховувати не менше 360 учнів, і на додачу мати в своєму складі щонайменше три школи-філії. Малокомплектні школи в невеликих селах, таким чином, при потребі можна не закривати, а з перетворювати на філію, яка виконує функції початкової школи. Учні і вчителів в опорну школу доставляють автобусами. А найголовнішим серед обов’язкових інвестиційних компонентів є вимога забезпечити сучасне оснащення такої школи та регулярне поліпшення професійного рівня вчителів. Чисельність одного класу, за новими правилами, не може бути меншою, ніж 5 осіб, але не може перевищувати 30.

Попри побоювання, громади Житомирської області активно почали створювати опорні школи. Як не раз зазначав  Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, Житомирщина – серед лідерів за кількістю опорних шкіл.

Яка ситуація з опорними школами у Житомирській області

За даними управління інформації Житомирської ОДА, станом на 1 квітня 2018 року в області створено 41 опорну школу, з них – 27 в об’єднаних територіальних громадах. До складу опорних шкіл входить 65 філій. Всього в опорних школах області навчається 16743 учні, з них 2623 довозяться 44 шкільними автобусами. 20 шкільних автобусів планується закупити у 2018 році на умовах співфінансування.

Опорні школи оснащують кабінетами фізики, хімії, біології, географії, математики, навчальними комп’ютерними комплексами, мультимедійними засобами навчання. У 2018 році передбачені видатки освітньої субвенції на оснащення закладів з поглибленим вивченням природничих та математичних дисциплін у сумі 14,3 млн грн.

Городницька ЗОШ І-ІІІ ст. Городницької ОТГ Новоград-Волинського району стала переможцем у «пілотному» проекті Міністерства фінансів України та фінансується групою міжнародних донорів. У рамках проекту Городницька опорна школа отримала кошти на розвиток матеріально-технічної бази. 

Досвід першопрохідців

Першопрохідцем у створенні опорних закладів Житомирської області стала гімназія в смт Романів. Заклад почав функціонувати, як опорна школа, з 1 вересня 2016 року. Як філії до закладу долучилися Хижинецька, Товщанська, Червонохатківська та Ясногородська школи.

«Від такого об’єднання виграли всі: і учні, і вчителі», – переконана мама 6-класника Тетяна Кравчук. – У нашу школу не просто почало ходити більше дітей. Сюди прийшли кошти, школа почала перетворюватися на очах: проводиться ремонт, у класи купують сучасне обладнання, вчителі постійно розвиваються, для них проводять семінари, навчання різні. Звісно, багато хто спочатку хвилювався, бо не могли повірити, що такі зміни будуть».

Загалом для школи закуплено багато нового обладнаннята навчальних матеріалів.  

«Батьки учнів сусідніх сіл, котрі мають свої навчальні заклади, оцінивши переваги ОНЗ «Романівська гімназія», в наш заклад віддали своїх дітей – нині до нас добираються 92 учні з навколишніх сіл, без врахування філій.

Після створення опорного закладу повністю змінилося планування роботи, розширився колектив, ми проводимо спільні педради з вчителями філій, ДПА для 9 класів проводять для одразу всіх учнів філій на базі Романівської гімназії, створивши одну комісію та єдині умови проведення. По суті, створення ОНЗ дало більше можливостей для учнів сіл», – зазначає директор ОНЗ «Романівська гімназія» Олександр Войтюк.

Після створення опорного закладу у гімназії з’явилися сучасні кабінети біології, фізики, хімії, придбано 16 інтерактивних дошок, телевізори, ноутбуки, дві цифрові лабораторії, лінгафонний кабінет, 3D принтер, мультимедійний проектор, комп’ютери обладнання в кабінет географії, математики, демонстраційне обладнання, придбані нові меблі.

«Романівська гімназія також взяла участь в проекті Майкрософт. Обгрунтувавши необхідність застосування технологій Майкрософт, ми єдині в Україні виграли проект і отримали за кошти цієї компанії сучасне повне укомплектування класу: нетбуки для учнів, комп’ютери, тощо. Нині воно установлене в 1 класі, що навчається за проектом «Розумники», – розповідає директор.

Також тут встановили енергозберігаючі вікна, провели утеплення та пофарбували фасад, і ремонтні роботи продовжуються.

«Нині завершуються роботи із зовнішнього утеплення закладу.

Проте ми потребуємо капітального ремонту внутрішніх приміщень – класних кімнат та коридорів, де капітальний ремонт не проводився дуже давно. Необхідно завершити ремонт фойє, який триває майже рік. Все залежне від нас ми зробили – вже навіть замовили проектно-кошторисну документацію, потрібні гроші і якомога швидше, бо ремонт треба робити в літню пору, коли учні на канікулах і роботи не заважатимуть навчальному процесу», – говорить Олександр Войтюк.

Реформа стимулює вчителів вчитися

Уроки в гімназії тепер проходять зовсім по-іншому. Діти мають безліч можливостей, щоб краще засвоювати матеріал.

«Для навчання на уроках фізики надійшло нове устаткування. Попри те, що спочатку ми трохи розгубилися, такі новації перш за все змусили мене як вчителя вивчати нові технології. Досліди з такими технологіями проходять набагато цікавіше, економиться час проведення досліду, отримуються одразу точні результати. Діти проявляють інтерес до сучасних нових приладів, зокрема учні 9 класу виявили бажання взяти участь у Всеукраїнському навчально-дослідницькому конкурсі з використання цифрових вимірювальних комплексів в освіті «Digital measorements 2018».

Ми раді поповненню фізичного кабінету сучасною технікою, адже такого поповнення не було більше 30 років. Намагаємося швидко освоїти нові технології і сподіваємось, що це поповнення не є останнім для нашого кабінету», – розповідає вчитель фізики та астрономії Валентина Усенко.

Як оптимізацію шкіл впроваджували за кордоном

За даними ГО "Український центр європейської політики" оптимізацію сільських шкіл за допомогою фінансових стимулів успішно практикували у Молдові, відповідний проект у 2010-2015 рр. фінансував Світовий банк. Тамтешній досвід є дуже схожим на український, але масштаб є значно меншим.

Польську модель оптимізації переймала Україна. Там саме громади ліквідують та відкривають школи, а також визначають їхні бюджети. Як і в усіх країнах, що проходили через цей процес, у Польщі закриття малих сільських шкіл супроводжувалося опором з боку суспільства. Саме завдяки цьому заощаджені від закриття шкіл бюджетні кошти в Польщі часто залишали на місцях, вкладаючи їх в об’єднані школи.

Крім того, щоб уникати конфліктів, орган самоврядування не закривав школу, а передавав її іншим органам (асоціаціям), змінюючи її статус. Протягом 2007-2012 рр. так зробили з 500 початковими школами, яким загрожувало закриття.

А от в Угорщині свого часу уряд встановив жорсткі обмеження щодо чисельності класів у школах: протягом року школи повинні були різко укрупнити класи. В результаті сьогодні серйозний брак освіти, особливо для малозабезпечених ромських дітей у бідних селах, доводиться компенсувати силами громадського сектору.

Загалом у більшості європейських країн сьогодні освітні системи рухаються в напрямку “єдиної середньої школи” – єдиної системи державних стандартизованих шкіл, куди зараховують дітей без перевірок і тестів. Такий підхід, апробований фінами, забезпечує рівномірний розподіл матеріальних ресурсів та соціальну неоднорідність учнівського контингенту. 

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here