На території військової частини житомиряни 23 січня прощалися із двома бійцями 95 бригади, які загинули кілька днів тому в районі Донецького аеропорту. В останню путь проводжати їх прийшли бойові товариші із різних батальйонів, друзі, чиновники та усі небайдужі.
Обидві труни встановили у кінозалі військового приміщення на Корбутівці. До них по черзі підходили люди – висловлювали співчуття рідним, клали квіти, а після цього тіла загиблих повантажили у автівки та відправили на поховання додому. Перед входом встановили скриньку для збору коштів рідним загиблих.
Командиру першої роти 13-го батальйону капітану Володимиру Марківському було лише 26 років. Інформація про його смерть з’явилася у ЗМІ напередодні. Зокрема, зі слів військових, які їхали у колоні разом з ним, Марківський врятував своїх підлеглих ціною власного життя. Десантники кажуть, потрапили у засідку, в результаті якої кілька бійців отримали поранення і доправлені у медичні заклади з різними травмами, а от командира врятувати не вдалося.
Ще одному загиблому – Олександру Атаманчуку з Романівського району було 24 роки. У зоні АТО він був з перших днів, восени отримав поранення, але після лікування знову повернувся в 95 бригаду.
Жодних подробиць його загибелі поки не повідомляють. Водночас, представники "Союзу десантників Житомирщини" – ветерани 95 бригади відзначають, що ситуація на Сході дуже складна. Мобільний зв’язок відсутній, бо РФ глушить сигнал, тож поспілкуватися з хлопцями нормально фактично ніяк не можна.
Про те, що сталося в аеропорту пояснюють кількома фразами. Про кількість поранених і загиблих не знають, бо терористи не дають їх забрати із завалів. Є інформація, що жертв штурму летовища може бути півсотні, дехто потрапив у полон чи опинився під уламками бетону після підриву терористами перегородок між поверхами.
Військові 13 батальйону 95 бригади у зону АТО виїхали 18 січня, а вже через 2 дні стали повідомляти про перших загиблих. Не легко нині приходиться і 90 батальйону з Житомирщини, що працює спільно з 81 бригадою.
Юлія ДЕМУСЬ
