Троє бійців 90 батальйону загинули в зоні АТО в останні дні лютого поблизу Донецького летовища. Серед них 34-річний снайпер Володимир Гнатюк із Житомира, у якого залишилися батьки, дружина й донька.
Попрощатися з героєм на територію військової частини на Корбутівці прийшли рідні, друзі, побратими та волонтери. Згадують, що чоловік з миротворчою місією свого часу побував у Косово та Іраку, але події на Сході України називав жахливими. Відзначав, що найстрашніше, що йому доводилося бачити. Гнатюк разом зі своїм батальйоном були у числі останніх, хто залишав Донецький аеропорт вже після того як терористи підірвали його.
Волонтер Іван Діхтярь добре знав брата загиблого, а от з Володимиром здружилися рік тому, коли той відправився на війну. Згадує, що той завжди був усміхнений та веселий, оптиміст, якого ніщо не могло похитнути. З аеропорту разом з товаришами вони кілька діб повзли до своїх і вижили. Гнатюк завжди був на передовій і ніколи не просив нічого зайвого, але те, чого не вистачало в бою.
Діхтяр розповідає, що з Володимиром часто зідзвонювалися, зустрічалися, коли той приїздив додому чи при передачі допомоги. За увесь час бойових дій батальйон не зазнавав втрат, але з початку цього року з нього майже нічого не лишилося. Частина загинула чи пропала безвісти, дехто разом із комбатом Кузьміних досі у полоні, когось відпустили. Попри це, ті, хто залишалися воювати у складі 90 батальйону, не втрачали бойовий дух і вірили в те, що українці переможуть.
До початку АТО Володимиром Гнатюком упродовж 15 років служив контрактником у 13 батальйоні 95-ї окремої аеромобільної бригади. Згодом з армії звільнився і на Схід відправився добровольцем. Діхтярь додає, що Гнатюка довго просили поїхати в зону АТО.
Загинув Володимир Гнатюк 26 лютого приблизно о 15 годині в селищі Водяне Ясинуватського району Донецької області під час мінометного обстрілу. Поховають героя на кладовищі у Сонячному.
Юлія ДЕМУСЬ