На території віськової частини у Житомирі 30 січня знову прощалися із загиблим на Сході бійцем 95 бригади. Над закритою труною із тілом 30-річного прапорщика Михайла Рачка схиляються мати і дружина.
Кажуть, що чекали його з війни з перемогою та живим. "Сину, нащо тобі така смерть?", – звертається мати і рідні беруться її заспокоювати. У загиблого також залишилися брат і сестра.
Зі слів товариша Михайла, той був людиною дуже приємною і дружелюбною. Свого часу працював у Житомирському військовому інституті і до останнього зберіг з колегами гарні відносини. Із зони АТО, куди відправився одним із перших, приїздив тричі. Щоразу зустрічався з друзями, але про війну говорити не любив. Разом з дружиною жили у маленькій кімнаті гуртожитку, дітей не мали.
"Я сподіваюся, що держава гідно підтримає родину героя, – ділиться друг Рачка – Олександр. – Треба вирішити питання із житлом, нормальними умовами. Це дійсно був герой, він рвався у бій. Востаннє отримав завдання забрати із поля бою в районі аеропорту тіла загиблих побратимів. Екіпаж на БТРі 26 січня підірвали терористи, четверо загиблих, а командир у лікарні із осколковими пораненнями".
Михайло Рачок родом із Вінничини. Після прощання у Житомирі його забрали у рідне містечко Хмільник, де й поховають 31 січня. Відомо, що перед відправкою на війну, військовий просив рідних поховати його саме на рідній землі.
Відзначимо, що за останній тиждень у Житомирі прощалися із 5 десантниками 95 бригади, які загинули в період з 20 січня.
Юлія ДЕМУСЬ