Home Місто Обіцяний батьком велосипед сину загиблого бійця 95 бригади передали з Німеччини....

Обіцяний батьком велосипед сину загиблого бійця 95 бригади передали з Німеччини. ФОТО

403

Німецький Фонд «Євромайдан ПРВ» продовжує співпрацю з житомирськими волонтерами, в рамках якої надають допомогу родинам загиблих військовослужбовців 95 бригади.

Днями вони знайомилися з сім’єю  Олександра Книша, миротворця та учасника АТО, якого дружина на війну відпустила ще в червні, а наприкінці липня його привезли у цинковій труні.

 Марина з двома дітьми – Аріною та Артемом зараз проживають  в Левкові у будинку свекрухи й доглядають стареньку бабусю. Днями повернулися з Карпат, куди на 10 днів їм безкоштовно допомогли поїхати волонтери.

Жінка ділиться враженнями із представницею Фонду Ноель Ульман та місцевим волонтером Олегом Бойко. Каже, що там зібралися багато родин, які теж втратили рідних. З ними працювали психологи, проводили майстер-класи та екскурсії, а часу на якісь свої роздуми навіть не залишалося.

«У нас була розписана кожна хвилина, – відзначає Марина Книш. – З самого ранку й до вечора нас знаходили чим зайняти. Була сауна, фітнес, походи в гори, екскурсія в Буковель, ліпили з глини, робили сувенірні речі. Дорослі окремо, діти окремо. Такий відпочинок дуже йде на користь».

Поступово від розмов про поїздку вдова переходить до розповіді про свого чоловіка. Зізнається, що по-доброму заздрить його бойовим товаришам, бо вони провели з ним пять останніх місяців життя, а в неї цього не було.

«Якби не діти, я б була, напевно, з ним. У тих окопах. Я навіть не змогла його востаннє побачити, бо привезли закриту труну. Мій чоловік загинув за 40 днів після того, як в селі  попрощалися з моїм однокласником. Той був неодружений. Обох поховали на місцевому кладовищі поряд, а над могилами  встановили прапори із символікою 95 бригади.  Саша вчився у 30 школі, потім була армія, де він прослужив понад 14 років. З миротворчою місією побував у різних країнах світу, а зі Сходу України – не повернувся. Нам його дуже не вистачає. Він вмів добре виховувати дітей, вони його любили і дуже чекали. Мене не так слухалися, а йому було достатньо тільки глянути і вони все розуміли. Безумовно, без нього дуже важко».

Поки Марина вирішує різні паперові справи з Фондом, діти приміряють привезені їм обновки та іграшки. Час від часу співають «Воины света, воины добра» і показують на фотографії тата у кутку.

Коли мама включає фільм про Олександра Книша, діти всідаються і зі словами «Це про мого тата» змовкають на кілька хвилин, а тоді в один голос знов підспівують  музичній заставці про  воїнів світла.

Артем цього року пішов у перший клас, його сестричці Аріні – 4 роки. Хлопчик хвалиться, що вміє рахувати до 50 і знає кілька слів англійською. Перед відправкою у зону АТО батько пообіцяв купити йому гірський велосипед на День Народження, але загинув рівно за місяць до  цього.

Про цю історію дізналися у Фонді «Євромайдан ПРВ». Ноель розповідає, що вже почала у рідному місті в Німеччині пошуки велосипеда, аби відправити Артему. Втім, віддати свій двоколісний вирішив її 11-річний син. 

Артему подарунок сподобався дуже, тим паче місцевість, де розташований їх будинок у Левкові, дійсно гірська – горби, річка, грунтова дорога.

Марина обіцяє навчити сина кататися, а з часом  записати його у якусь спортивну секцію. Розуміє, що тепер вона для своїх дітей одночасно і мама, і тато, тому на ній подвійна відповідальність за їх майбутнє. Понад усе хоче, щоб обзавелися власним житлом, гроші на яке відповідно до законодавства, має надати держави через втрату чоловіка та батька у ході проведення АТО.

Юлія ДЕМУСЬ 

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here