10 липня, виповнюється 80 років від дня народження Валентина Грабовського. Письменник, поет, журналіст, мистецтвознавець та перекладач народився у 1937 році на Харківщині, але виріс та все своє життя прожив у Житомирській області.
Валентин Грабовський написав півтора десятка книг — віршів, перекладів, мистецтвознавчих розвідок. Перші твори вийшли друком в кінці 60-х років, це поетичні збірки «Ключі» та «Наснилась матері вишня». Далі були збірки віршів «Над Тетеревом», «Грім-дерево», «Лісові цимбали», «Передчуття», «На цьому березі». В 90-х та на початку нового століття автор пише історичні поезії «Володимир», «Свідчить попіл» та «Гайдамацька мати».
Одним із найбільших здобутків письменника стала його перекладацька робота. З його легкої руки українською мовою «заговорили» Адам Міцкевич, Олександр Пушкін, Густав Олізар, Максим Танк та інші. Ці переклади автор зібрав у книзі «Розмова з каменем» (2005), де Валентин Болеславович, вірний своєму стилю, доносить до читача дух оригіналу, прокладаючи мости — від епохи до епохи, наближаючи минуле із сьогоденням.
У Житомирі Валентину Грабовському встановлено дві пам’ятні дошки. У 2006 році польським науковим товариством встановлено пам’ятну дошку на будинку по вулиці Великій Бердичівській, в якому жив поет, а у 2011 році, на будівлі, де знаходиться редакція газети «Житомирщина», де працював більше двадцяти років.
На дошці знаходиться портрет Валентина Грабовського та надпис: «У цьому будинку в редакції газети «Радянська Житомирщина» працював з 1974 по 1985 рік видатний український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч Валентин Болеславович Грабовський».
