Home Гроші Земля безцінна чи за безцінь: що очікує селян та фермерів Житомирщини після...

Земля безцінна чи за безцінь: що очікує селян та фермерів Житомирщини після відміни мораторію

186

 В Україні про необхідність проведення земельної реформи говорять вже 28-й рік. Як бачимо, цей процес досить складний та тривалий. Житомирська область, як і більшість областей України, багата на родючі землі і є привабливою для охочих інвестувати в розвиток агросектору, от тільки власники землі і досі не можуть вільно нею розпоряджатись.

Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення не дає можливості вільного її обігу. За тривалий час усі сторони звикли до цього, і якимось чином пристосувалися. Але, на думку експертів, мораторій робить українців біднішими і вигідний корупціонерам, олігархам і великому агробізнесу. На противагу ринок землі вигідний простим селянам – власникам паїв. До того ж, ринок стимулює появу нових фермерських господарств і робочих місць на селі.

Земельна реформа – «гаряча» і актуальна тема не лише для України, її обговорення вже давно вийшло за межі нашої держави.

Європейський суд з прав людини на боці українських селян

22 травня Європейський суд з прав людини ухвалив рішення, що визнає абсолютну заборону на купівлю і продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні порушенням Європейської конвенції з прав людини. Йдеться про рішення суду в справі «Зеленчук і Цицюра проти України».

Софія Степанівна Зеленчук з Долини Івано-Франківської області й Віктор Антонович Цицюра з Тернополя – типові українські власники невеликих земельних паїв. Позивачі переконані, що державна заборона на продаж сільськогосподарських угідь порушує їхні права власності як власників таких ділянок.

Європейський суд вимагає скасувати земельний мораторій, бо він порушує право людини розпоряджатися своєю власністю, гарантоване статтею 1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини, а також статтею 41 Конституції України, та замінити його дієвою моделлю ринку землі, на розсуд України.

«На думку ЄСПЛ, українська влада була вкрай непослідовна у продовжені й модифікації мораторію і цим створила правову невизначеність (§121 рішення). Тому що українська влада непропорційно трималася найжорсткішого варіанту обмеження, маючи в розпорядженні інші інструменти досягнення початкових цілей влади (§130). І нарешті – мораторій непропорційно перекладає проблеми на плечі власників (§148). Не на державу і агрохолдинги, а на власників паїв. Головне – українська влада просто не може пояснити, чому потрібно зберігати дію мораторію. ЄСПЛ чітко говорить, що якщо і були раціональні причини запровадити мораторій, то вони з часом втратили свій сенс і зараз їх просто немає. Це наскрізна лінія в позиції ЄСПЛ», – вважає експерт, заступник виконавчого директора МФ «Відродження» Тарас Качка.

Лише Україна має ухвалювати рішення, якою має бути модель ринку землі. ЄСПЛ не вирішує за нас, якою вона має бути.

«Суд дійшов висновку, що держава-відповідач перейшла межі широкої свободи дій і не забезпечила справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та правом власності заявників. Але найцікавіше, як саме ЄСПЛ фактично змусив Україну скасувати мораторій до кінця цього року », – зазначає Тарас Качка.

 У експертних колах дискусії навколо відміни мораторію тривають, земля чекає на обробку, а власники паїв на раціональне вирішення ситуації.

Українське село після земельної реформи – працювати не можна виїжджати

Таких власників земельних паїв, як Софія Зеленчук і Віктор Цицюра, в Україні близько 7 мільйонів. За даними Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, загальна площа земель сільськогосподарського призначення займає 1577748, 373 га, з них розпайованих земель 1 100064 га, 588 500 га власники паїв здають в оренду, нерозподіленими залишаються 100759, 833 га, а 54125, 77 га не використовуються згідно укладених договорів оренди. Середній розмір орендної плати за 1 га земель сільськогосподарського призначення державної власності по області становить 727 грн, за 1 га розпайованих земель – 1480,6 грн.

Наталія Букша з Ємільчинського району Житомирської області за багаторічну роботу в колгоспі, як винагороду отримала земельний пай – 4 га. Один раз землю зорали, довгий час вона не оброблялась, а в 2014 році здали в оренду агрофірмі, яка «прийшла» в район розвивати агробізнес. За перший рік користування землею селянці заплатили 400 грн, наступного року вже більше – 1500 грн, місцеві жителі кажуть, що орендатори раптово підвищили плату, бо на горизонті з’явилась інша агрофірма, яка пропонувала значно привабливіші суми. Більше грошей за оренду землі у свої 91 рік Наталія Павлівна так і не дочекалась, і не змогла більше побачити, як на її землі зібрали урожай. Тепер «земельними» питаннями опікується дочка Любов Демиденко.

«У селі кажуть, що треба їхати і «вибивати», бо так не заплатять. Орендатори «годують» землевласників обіцянками та історіями про кризу. Пропонували «заплатити» зерном, дехто погодився, хоч щось дали», – каже Любов Миколаївна.

Таких щедрих землевласників у селі багато. Частина за безцінь здає землі в оренду агрофірмі, а деякі господарники, які мають в хазяйстві трактор і ще якусь техніку, своїми силами обробляють, засівають та вирощують культури для власних потреб.

Люди хочуть, щоб земля «працювала» і приносила прибуток. Любов Демиденко свої активи готова продати.

«Якби ціна була достойна, то можна і продати, у нас не така вже й велика ця земля, але шкода, що пропадає, а частину б здавала в оренду, але за нормальні гроші, не за копійки. Бажання є, а можливості обмежені», – запевняє Любов Миколаївна.

Якщо власники паїв не готові ставати фермерами, то це їхнє право – продати землю, або здати її в оренду на ринкових умовах. Здавати не задарма, як зараз, а підприємцеві, який запропонує найкращі цінові умови. Після відміни мораторію селянин отримує вибір, як розпорядитись своїм паєм: обробляти самостійно, здати в оренду чи продати.

Тримаємо курс на «багаті» села

Позитивніше та оптимістичніше налаштовані жителі села Сушки Житомирської області, бо у них є «Добре поле» і молодий агроном, який відмовився від роботи у великих агрохолдингах і лишився з родиною піднімати село.

У 2013 році селянин Володимир Тарасенко у своєму рідному селі розпочав роботу на 35-ти гектарах землі, яка 15 років заростала чагарниками. Тепер пшеницю, жито, овес і гречку тут сіють на 500 гектарах.

«Ми починали свою діяльність з двох тракторів і ця діяльність розпочиналась з мого дому. Вся техніка знаходилась у мене вдома в ангарі, який побудований на власній садибі. Була охота підняти село, щоб ніхто чужий в це село не ввійшов. Хотілося самим обробляти свою землю, щоб робили свої люди. Не так, як у нас були агрофірми, які приїхали зі своїми тракторами, зі своїми людьми і поїхали з села», – розповів директор ТОВ «Добре Поле» Володимир Тарасенко.

Підприємство має власну матеріально-технічну базу та займається вирощуванням сільськогосподарських культур на площі 500 га, серед яких: пшениця, жито, овес, гречка тощо. За перші роки своєї роботи підприємство інвестувало кошти в розвиток власного виробництва, розвиток сільської громади та у повному об’ємі здійснює виплату за орендовані паї землі сільгосппризначення. Для підприємства «Добре Поле» важливо, аби молоді люди не виїжджали з Сушок, а залишалися працювати в рідному селі.

Бути фермером в Україні стає престижно. Фермерська продукція поступово переходить від «базарного» рівня до повноцінного сегменту у магазинах. У містах популярними та велелюдними стали агропромислові ярмарки, на яких провідне місце займає продукція від фермера. В Україні триває процес заповнення ніш і це дуже добре для АПК.

Фермерства мають бути ефективними. В агросекторі сьогодні працює недостатня кількість дрібних фермерських господарств, якщо порівнювати Україну із сусідами, де агроринок є більш розвиненим. Тому реформа має захистити власників паїв, дрібних і великих фермерів та залучити людей, які готові займатись агробізнесом в нашій країні. Для України дуже важливим є розвиток саме таких, високо конкурентних підприємств, адже, як стверджує агроексперт Вадим Арістов: «Саме маленькі, нішові, виробники здатні створити продукти з ринковою орієнтованістю – такі, які потрібні ринку, тобто є конкурентоздатними. Коли ми говоримо про агробізнес як про різновид бізнесу, то розуміємо, що головний критерій його оцінки – ефективність».

Земельна реформа дасть селянам і фермерам свободу і можливість заробляти. Аналітик компанії Easy Bussines Дмитро Лівч вважає, що скасування мораторію дасть землевласникам свободу вибору і зробить землю вигідною власністю, а підприємства зможуть купувати землю і підвищити надійність бізнесу.

«Після створення ринку, пайовики будуть здавати землю в оренду за ринковою ціною. Зможуть продати угіддя або взяти кредит під заставу, щоб купити техніку і найняти людей для її обробки. Якщо ми говоримо про землю як актив, то її вартість виросте до 5 тисяч доларів за наступні 10 років. Для агропідприємств ринок стане прозорішим і надійнішим. Бізнес буде зацікавлений, щоб їх земля зберігала родючість і продуктивність. А так компанії тільки виснажують чорноземи, оскільки ділянки не їх, а вартість оренди низька», – вважає економіст.

Власники паїв отримають головне – право вільно, на власний розсуд розпоряджатись своєю власністю.

Бізнес знайшов способи обійти мораторій

Аби забезпечити собі достатньо землі для ведення сільського господарства, одне аграрне підприємство в середньому змушене укладати близько 30 договорів для оренди 100 га. Це означає як великі транзакційні витрати на укладання договорів, так і великі ризики, що хтось із власників (чиї паї розташовані, наприклад, серед поля) відмовиться продовжувати договір. Крім того, для консолідації земель в обробітку, більшість виробників вдаються до неформального обміну орендованими ділянками землі. Такі обміни ніяким чином не оформлюються і можуть стати предметом рейдерських захоплень.

Хоча ринку сільськогосподарської землі в Україні ще не існує, земля активно продається. Більшість операцій з землями держава не контролює, вони тіньові. Без прозорого ринку землі наше сільське господарство не може розвиватися.

Для боротьби з рейдерами на базі обласних державних адміністрацій працюють антирейдерські аграрні штаби. Їх зазвичай очолюють заступники голів адміністрацій. Також у них є представники Мін’юсту, територіальних органів міністерства, представники держгеокадастру та правоохоронних органів.

На Житомирщині антирейдерський штаб у цьому році продовжив свою роботу щодо попередження захоплень земель та врожаю у фермерів та аграрників.

«Основне завдання штабу – оперативне реагування на випадки фактичного захоплення земельних ділянок. Зараз маємо плідно попрацювати, аби восени в нас не було проблемних ситуацій, коли розпочнеться збір урожаю. Вже 2 рази штаб збирався у цьому році. Попри те, що діяльність штабу закінчилась і ми в кінці 2017 року підбили підсумки – ми продовжили його роботу, так як є дійсно хороші результати», – зазначив заступник голови ОДА Олексій Ясюнецький.   У 2017 році штаб розглянув 22 звернення. За 2-ма відкрито кримінальне провадження.

За даними Всесвітнього банку, на планеті Земля залишилось шість країн, де немає вільного ринку землі. Це Південна Корея, Куба, Венесуела, Таджикистан, Конго і Україна, можливо, у новий 2019 рік Україна увійде з новою земельною реформою. 

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here