Home Гроші Скільки чиновники Житомирської області витрачають на висвітлення своєї діяльності у ЗМІ

Скільки чиновники Житомирської області витрачають на висвітлення своєї діяльності у ЗМІ

455

Припинити виділяти кошти з міського бюджету на утримання комунальної газети «Місто», з такою петицією до Житомирського міського голови у вересні звернувся депутат Богунської районної ради Микола Череднік.

«У зв’язку з тим, що комунальна газета «Місто» є застарілим засобом комунікації у час цифрових технологій, витрачання бюджетних коштів на її утримання є, щонайменше, неефективним.  Міська рада має сайт, на якому публікуються проекти рішень, рішення, розпорядження, розміщується інформація про діяльність виконавчих органів, міститься довідкова інформація. Саме сайт є основним механізмом для комунікації між місцевою владою та громадою міста. Виходячи з цього, утримування муніципальної газети є недоцільним», – обґрунтував він свою позицію. – Якщо справді у міської ради є необхідність випускати важливу інформацію в друкованому вигляді для окремих категорій мешканців, з цією функцією повністю впорається бюлетень на один аркуш. Його можливо робити значно меншим тиражем в 1-2 тисячі і коштуватиме він в десятки разів менше ніж утримання комунальної газети».

На цю петицію редактор газети «Місто» відреагував в одному з номерів газети. В авторській колонці він міркував над причинами появи такої петиції.

«Причин появи петиції може бути кілька. Перша – нинішній тираж «Міста» у 10 тис. примірників суттєво вплинув на реалізацію житомирських приватних газет. Друга можлива причина – приміщення КП «Інформаційно-видавничий центр Житомирської міської ради» (газета «Місто» і міське радіо), що, у разі закриття  видання перейде у чиюсь приватну власність. Третя причина – газета «Місто» вирізняється послідовною патріотичною спрямованістю, що не може влаштовувати тих, хто ментально інший. І четверта причина – зацікавленість інших друкованих видань Житомира у закритті газети «Місто», що примусить міську раду оприлюднювати свої офіційні повідомлення на шпальтах інших газет і платити з міського бюджету за найменшими нині існуючими в них тарифами близько мільйона гривень на рік», – написав в.о. директора КП «Інформаційно-видавничий центр Житомирської міської ради» Антон Бездітко. Також він надів цифри, що у 2015 році газета «Місто» надрукувала матеріалів про діяльність міської ради і її структур на 180 тис. кв. см. газетної площі.

«Лише з початку цього року «місто» розмістило обов’язкову для оприлюднення інформацію міської ради на 80 тис. кв. см. газетної площі. Якщо цю цифру помножити на найменший тариф з оголошень реклами житомирських комерційних видань – 8 грн. за 1 кв. см. (є і 10, і 15 грн), то з міського бюджету вже треба було заплатити не менше  480 тис. грн. Ми порахували лише вартість обов’язкових офіційних повідомлень, що зайняли 20% площі газети. На 4/5 газети «Місто» розміщено матеріали про житомирян і владу: роботу, побут, дозвілля, участь у війні на Сході країни – про все, чим живуть і чим переймаються громадяни», – йдеться у матеріалі. Також Антон Бездітко переконаний, що сайт міської ради не можна вважати основним механізмом для комунікації між місцевою владою та громадою міста, оскільки значна кількість житомирян не має доступу до інтернету.

Менш як за 2 місяці петиція набрала необхідні 250 голосів і секретар міської ради Наталія Чиж відповіла, що після реформування газета «Місто» видаватиметься без фінансової підтримки міської ради.

«Реформування газети «Місто» здійснюється на другому етапі у спосіб, обраний трудовим колективом: шляхом виходу органів місцевого самоврядування зі складу засновників», – йдеться у відповіді.

Реформування торкнеться й інших ЗМІ Житомирської області. Зокрема, 23 листопада Кабінет Міністрів України затвердив Перелік друкованих засобів масової інформації та редакцій, реформування яких здійснюється на першому етапі, згідно із законом «Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ». До переліку увійшло 244 редакції з усіх областей України, серед яких редакції таких 17 газет з Житомирської області: "Зоря", "Зорі над Убортю", "Житомирщина", "Ружинська земля", "Новий день", "Життя і слово", "Малинські новини", "Коростишівська газета", "Вісті", "Перемога", "Романівський вісник", "Чуднівська фортеця", "Життя Чуднівщини", "Приміське життя", "Лесин край", "Народна трибуна" та "Промінь".

Спробуємо проаналізувати, скільки грошей платників податків впродовж останніх років витрачалося на діяльність цих ЗМІ.

Щоб дізнатися, у яку суму мешканцям Житомира обходиться газета «Місто», ми надіслали інформаційний запит до міськради. Там повідомили, що у період з 2013 по 2016 рік виділяли суми від 420 тис. грн. до 1 млн. 50 тис. грн. Ми порахували, що за цей період на фінансування газети виділено понад 2 млн. 300 тис. грн.

 

 Окрім фінансування газети «Місто» влада Житомира щорічно виділяє кошти й іншим ЗМІ з наступним формулюванням: «на висвітлення діяльності міського голови, посадових осіб та депутатів Житомирської міської ради, виконавчого комітету міської ради у засобах масової інформації». За 4 роки ця сума склала понад 522 тис. грн.




Ми вирішили дізнатися, скільки бюджетних грошей на висвітлення діяльності чиновників і фінансову підтримку комунальних ЗМІ витрачається в межах Житомирської області, надіславши запити у міські та районні ради, райдержадміністрації, а також в Житомирську ОДА і обласну раду.

Попри те, що більшість посадовців декларують відкритість та прозорість, багато хто з них не поспішав виконувати Закон України «Про доступ до публічної інформації» – надавали неповні відповіді, надсилали їх із запізненням, в Овруцькій РДА не відповіли взагалі. Загалом нам довелося надіслати понад 70 інформаційних запитів, щоб зібрати необхідну інформацію.

Скільки на ЗМІ витрачають міські ради

У період з 1 січня 2013 року по 1 жовтня 2016 влада 5-ти міст обласного значення (Бердичів, Житомир, Коростень, Малин, Новоград-Волинський) витратила на фінансування ЗМІ понад 3 млн 947 тис грн.


Бердичівська, Житомирська і Новоград-Волинська міська рада за цей період витратила сотні тисяч гривень. Найбільшу суму у 2016 році витратила Житомирська міська рада – понад 1 млн. 145 тис. грн. Бердичівські чиновники найбільше витрачали у 2014 році – понад 214,5 тис грн.


В той же час максимальні витрати Малинської міської ради сягають 10 тис. грн. на рік.  Коростенська міська рада повідомила, що впродовж 4 років взагалі не витрачала грошей на висвітлення своєї діяльності у ЗМІ.

Витрати районних рад Житомирської області

1 млн 915 тис 476 грн – таку суму за майже 4 роки витратили районні ради Житомирської області.

Найбільше бюджетних грошей за висвітлення роботи чиновників заплатили такі районні ради:

Новоград-Волинська – 416 тис грн., Ружинська – 265,5 тис грн., Житомирська – майже 193 тис. грн., Коростишівська – 152 тис. грн. і Любарська – 145 тис. грн. В той же час Овруцька і Чуднівська районні ради повідомили, що не витратили на ці потреби ні копійки.

 

Кому платить Житомирська обласна рада

958 тис. грн з 2013 року витратили чиновники обласної ради на те, аби мешканці області знали про результати їх роботи.





Як змінився принцип розподілу бюджетних коштів, розповіла депутат обласної ради і журналіст Олена Галагуза

«З року в рік з бюджету виділяються дуже великі гроші і на облраду, і на облдержадміністрацію.

Раніше органи влади використовували ці гроші як адмінресурс, рекламуючи лише себе коханих, а особливо у виборчий період. Таку практику однозначно треба ламати, що і було зроблено обраною у 2015 році обласною радою. Я одна з перших порушила питання з приводу квотного принципу, щоб виділили ці гроші на фракції, а не просто на голову облради чи адміністрації. Це дуже принципово. Є квотний принцип, ці кошти розподіляються за фракціями і вони самі визначаються, з яким ЗМІ співпрацювати. Це принципово, бо раніше це був такий узурпований адмінресурс», – сказала вона. Про доцільність витрачання бюджетних коштів на ЗМІ Олена Галагуза відповіла так:

«Сьогодні важливу роль відіграє саме комунікація громади із партіями чи навколополітичними організаціями та установами. Якщо подивитися на наші медіа, то їх переважно цікавлять скандали та сенсації, а так звана спокійна чи статистична інформація рідко коли потрапляє у поле зору. Відтак аби донести свою позицію чи інформацію, рада чи адміністрація вдаються до таких кроків – виділяють кошти на висвітлення у ЗМІ. Звісно, багато що залежить від креативності подачі інформації, а в такому разі дещо могло б потрапити і безкоштовно у пресу, хоча більшість медіа усе-таки не проти оплати», – зазначає Олена Галагуза.

Скільки на ЗМІ витрачає Житомирська ОДА

Більш як півмільйона гривень у 2013 році витратило тодішнє керівництво облдержадміністрації  на ЗМІ. 569 тис. грн розподілили між газетами «Житомирщина», «Новини Андрушівщини», «Слово Полісся», «Земля Бердичівська», «Відродження», «Прапор», «Народна трибуна», «Приміське життя», «Древлянський край», «Коростишівська газета», «Промінь», «Новий день», ПП «Надія», «Життя і слово», «Лесин край», «Зоря», «Зорі над убортю», «Перемога», «Зоря Полісся», «Романівський вісник», «Ружинська земля», «Вісті», «Нове життя», «Життя Чуднівщини», «Эхо», «Малинські новини», «Нова доба», теле- та радіокомпаніями ТОВ ТРК «Союз ТВ», ПП «Студія Калина», Житомирська ОДТРК, Житомирська МРК, «Крок радіо», КП «Коростишівське радіо», КП «Бердичівська міська редакція радіомовлення», КП Творче об’єднання «Коростень медіа».


З 2014 року витрати на ЗМІ значно скоротилися, облдержадміністрація перестала фінансувати районні газети, телеканали та радіостанції, натомість звернула увагу на інтернет-ЗМІ. За неповних 4 роки ОДА витратила понад 1 млн 570 тис грн.

Отже, ми порахували, що починаючи з 2013-го у Житомирській області влада різних рівнів витрачала від 2,2 до 2,8 млн грн на рік на висвітлення своєї діяльності та фінансування ЗМІ і витратила понад 10 млн грн.

Микола Череднік вважає, що витрачаючи гроші платників податків на висвітлення своєї діяльності у ЗМІ, влада не просто займається марнотратством. Він впевнений, що преса, яка утримується за бюджетні кошти, не може виконувати свою основну роль «сторожового пса демократії».

«Варто розділити ЗМІ, яким влада платить для розміщення матеріалів і ЗМІ, які повністю залежні або належать органам влади. Останні, звісно, не можуть апріорі висвітлювати інформацію об’єктивно. Адже редакція та журналісти в повній залежності від керівництва, і зазвичай редакційна політика таких ЗМІ визначається одноосібно вищим керівником. Не варто сподіватися побачити в таких ЗМІ хоча б натяки на критику керівництва. Я вважаю, що це злочин перед людьми витрачати мільйони на свою рекламу замість того, щоб спрямувати ці кошти туди, де їх невистачає: освіта, спорт, культура тощо», – говорить Микола Череднік.

Підготовлено в рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща та Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here