Микола Череднік

блоги

02.10.2017 - 23:35 МЕНТАЛЬНІ КАЙДАНИ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ

Через 26 років після того, як ми припинили йти до «світлого майбутнього», ми живемо так, наче Радянський Союз існує. Це відображається в багатьох аспектах. Досі відзначаємо свята неіснуючої держави, живемо в культурних та історичних рамках «Союзу», ментально знаходимося в «радянщині». За останні роки вдалося відірватися від чужої історії та розпочати відновлення власної. Але цей процес не можна назвати загальнодержавним, адже окремі області продовжують жити в минулому. Різниця тільки в тому, що хтось живе в «совєтах» на сході, а хтось – на заході.

Радянського в нашому житті набагато більше, ніж може здатися на перший погляд. Вітчизняне законодавство у значній мірі повторює та наслідує радянське. Житловий кодекс України був прийнятий у 1983 році, Кодекс законів про працю датується 1971 роком. Про який розвиток економіки, інвестиції та зростання ВВП можна говорити, якщо взаємовідносини між підприємцями та працівниками регламентуються кодексом, який ухвалювався в часи, коли приватного підприємництва не існувало.

І це стосується не лише законів, список можна продовжувати освітою, культурою, політичними традиціями та політичною системою, психологією чиновників тощо.

Політична верхівка, у своїй більшості, складається з представників радянською-комуністичної партійної еліти або їх ментальних нащадків.

Люди, в головах яких живе Радянський Союз, не зможуть збудувати щось інше та відмінне від «совєтів».

Радянська система управління була неефективною у порівнянні із західними країнами. Написано сотні наукових статей, які доводять це. Однак найбільш переконливим прикладом є рівень життя людей у ЄС, США, Канаді та країн СНД.

Замість того, щоб розповідати новому поколінню правду, влада у кращих традиціях радянської пропаганди і далі маніпулює ними. Багато моїх ровесників вважають, що рівень їхньої зарплати визначається Урядом, а не їхніми знаннями, уміннями та професіоналізмом. По телебаченню політики сором'язливо не розповідають нам, що не існує ніяких державних грошей, якими оплачується освіта, медицина і забезпечуються пенсії та субсидії. Усе це гроші платників податків, тобто наші з вами гроші, а не державні.

Коли держава витрачає на щось чергові мільярди, це означає, що хтось замість нас з вами вирішив, як розпорядитися цими грошима. І коли Президент, міністр або обласний чиновник передає нові автобуси – це кращі радянські традиції. Все це куплено за гроші платників податків, а церемоніальні вручання перед телекамерами є політичною рекламою. Усе це має робитися щодня без зайвого офіціозу та пильної уваги журналістів.

Чим більшу роль відіграє в житті людей держава, тим більшу кількість чиновників необхідно утримувати за рахунок платників податків. Велика кількість держслужбовців не означає, що люди отримають більше благ. Навпаки, чим більше чиновників доводиться утримувати, тим менше отримає кожен громадянин.

Державна система зростає, зростають і ресурси для забезпечення її функціонування. В певний момент це призводить до того, що система починає паразитувати, споживаючи бюджетний ресурс виключно для власного існування. Якщо аналізувати 26 років Незалежності – система експлуатувала та використовувала спадок від радянської держави. Вона паразитує, а не працює. Держава не обов’язково має вирішувати безліч різноманітних функцій, переймаючи на себе все більше і більше повноважень. Сучасні країни навпаки намагаються максимально зменшити зони впливу на суспільство та громадянина загалом, забезпечуючи лише базові потреби.

Багато того, що ми звикли отримувати від держави, можна отримувати від громадських організацій. У молодіжній політиці, де чиновники давно не молодь і не завжди говорять з молоддю однією мовою, за бюджетні гроші створюють молодіжну політику. Навіть звучить це дивно, а на практиці це ще гірше. Ефективніше фінансувати безпосередньо молодіжні та громадські організації, ніж утримувати чиновників з молодіжної роботи. В деяких країнах відсутні державні служби зі справ інвалідів. Вони  замовляє ці послуги у громадських організаціях, які спеціалізуються на роботі з людьми з особливими потребами. І таких прикладів можна приводити десятки в різних сферах: освіта, культура, спорт, безпритульні тварини, люди, які опинилися у важкій життєвій ситуації. Все вирішується силами громадський організацій.

Держава не має опікуватися усім, якщо вона може оплачувати надані послуги громадськими організаціями або приватними компаніями. Результати будуть кращими і коштуватиме це значно менше.

Зменшення зобов’язань та повноважень держави суттєво не вплине на наше життя. Сьогодні, маючи багато зобов’язань, держава все одно їх не виконує.

Система управління, де кілька осіб вирішують як розпоряджатися усіма державними коштами, є неефективною і призводить до занепаду країни та суспільства. Це стало однією з причин зникнення Радянського Союзу. І те, що відбувається в України зараз, нагадує процеси 90-х років, коли партійна верхівка намагалася будь-якою ціною утриматися при владі. І як в минулому столітті «партійна еліта» жила в іншій Україні, з власною інфраструктурою: транспортом, медициною, власними магазинами, не знала, що таке дефіцит і раз на рік мандарини, і ті гнилі. Так і зараз наша політична верхівка живе у власному світі з красивими обіцянками, інфографіками зростання, і бурхливими реформами, хоча життя людей стрімко погіршується.

22.09.2017 - 14:59 ПОТРІБНІ АМБІЦІЙНІ ПОЛІТИКИ ТА ЧИНОВНИКИ

Багато обіцянок чуємо від політиків та чиновників. Ці обіцянки ми пам’ятаємо тиждень. Ті, хто їх дає, забувають про них ще раніше.

Мало хто виконує свої публічні обіцянки. Чиновникам та політикам набагато легше замість вирішення якоїсь проблеми написати пусту відписку.

Чому так відбувається?

Чиновники, особливо у міській раді, працюють там роками, а іноді й десятками років. За цей час вони стали частиною системи. Ті, хто приймає рішення, переймаються виключно власною посадою та своїми особистими інтересами, а не інтересами людей. У ситуації, коли стоїть вибір вирішити проблему або написати формальну відписку, щоб потім бути невинним, чиновник напише відписку. Навіть якщо чиновник буде бачити, що він чинить неправильно, але законно, він все одно буде робити невірно. Таких прикладів сотні.

У США часто кажуть амбіційний політик, амбіційний чиновник і це кажуть у позитивному контексті. Що людина амбіційна і має амбіції та бажання залишитися слід після себе, змінити світ, країну, місто або свій район. Коли кажуть він амбіційний це значить, що він не зупиниться перед труднощами, буде йти вперед не дивлячись ні на що. Такого не купити і не залякати, бо в нього є ціль вписати своє ім’я в історію.

Чи багато у нас чиновників та політиків, про яких можна так сказати? На жаль, таких у нас одиниці.

Є ті, хто будучи чиновником, депутатом, громадським діячем, журналістом або просто небайдужим мешканцем міста та громадянином країни, роблять усе, що в його силах, щоб змінити світ навколо себе. Таких людей дуже мало, але не це є найбільшою бідою. Найбільша біда у тому, що на наступних виборах ми знову оберемо старих корупціонерів, які наобіцяють нам дуже багато, але нічого з цього не виконають. Біда також у тому, що замість призначення амбіційних людей на владні посади, призначать старих та досвідчених корупціонерів, або ж своїх родичів та соратників.

Багато людей втратили віру у те, що це можливо змінити. Зневіра людей вигідна для тих, хто не хоче нічого змінювати і кого все влаштовує. І думки, що нічого ніколи не зміниться і що усі однакові, нав’язуються нам для чергового маніпулювання. Не варто втрачати віру, адже наша доля у наших руках.

06.09.2017 - 13:08 Детектор брехні – механізм проти корупції!

Поліграф, який часто називають детектором брехні, - досить поширений у світі механізм для контролю за працівниками та зменшення корупції. Корупційні ризики існують не лише в органах влади, а й в бізнесі. Для великих компаній та корпорацій давно стали нормою перевірки працівників на поліграфі. Таким чином власники та акціонери компаній контролюють своїх працівників і слідкують, щоб вони не використовували своє становище для власного збагачення або роботи на конкурентів.

Поліграф використовують для перевірок у більше ніж 70 країнах світу, серед яких: Канада, США, Мексика, Ізраїль, Японія, Південна Корея, Польща, Чехія, Словаччина, Туреччина та інші. В Україні також досить активно використовують поліграф, для перевірки та контролю за працівниками.

Якщо перевірки такі ефективні та користуються популярністю в бізнес середовищі, варто запровадити такі їх і для чиновників міської ради.

Підприємці, які запровадили поліграфи, робили це для того, щоб працівники не обманювали їх. Саме цього не вистачає для міської ради: чесності перед громадою міста та добросовісної роботи.

Працівники міської ради утримуються за гроші житомирян та розпоряджаються бюджетом усього міста, тому пересічні мешканці мають право знати, якими мотивами у своїй роботі керуються чиновники.

Саме тому зареєстрував відповідну петицію.

Пропоную запровадити перевірки на поліграфі для: міського голови, заступників міського голови, радника міського голови, який отримує заробітну плату, секретаря міської ради, керуючого справами міської ради, керівників та заступників управлінь і департаментів, керівників та заступників комунальних установ і підприємств міської ради.

Перевірки мають здійснюватися для визначення корупційних ризиків, лобіювання приватних інтересів та використання службового становища у власних інтересах. А також у інших важливих питаннях місцевого самоврядування.

Подібна практика дозволить економити кошти громади міста, а також спростить роботу для правоохоронних органів по виявленню корупціонерів у міській раді.

Якщо підтримуєте ідею – підпишіть петицію.

21.08.2017 - 10:44 НЕЗАКОННЕ РІШЕННЯ ВИКОНКОМУ МАЄ БУТИ СКАСОВАНИМ

Виконавчий комітет Житомирської міської ради, порушивши Закон та регламент, прийнявши незаконне рішення, яке виходить за його повноваження.

Мене, як і багатьох житомирян, обурює те, яким чином приймаються рішення міською радою та виконкомом: з порушенням законів та процедур, тишком-нишком без оприлюднення проекту рішення.

Звісно, можна багато про це говорити та жалітися, що влада знову порушила Закон та зробила житомирян дурнями, але від цього нічого не зміниться. Саме тому я звернувся до суду, де доведу, що виконавчий комітет порушив регламент та Закон України. Громада міста має право та можливість завчасно знати, які рішення плануються прийматися. Чи влада на чолі з міським головою забула, що вона працює в інтересах усієї громади міста, а не конкретних її представників?

Суть питання:

На позачерговому виконкомі міської ради 2 серпня розглядалося питання про відзначення 1133-ї річниці від дня заснування міста Житомира. Проект рішення був оприлюднений лише за 2 дні до розгляду, хоча, відповідно до Закону та регламенту, він мав бути оприлюднений не менше ніж за 20 робочих днів. І виникає запитання, що у міській раді не знали, що у вересні відзначається День міста? Чому усе робиться в останній момент та з порушеннями?

Після того, як виконком 2 серпня не дозволив продавати алкоголь на святкуванні Дня міста, через два дні, а саме 4 серпня, скликається позачергове засідання виконкому. При чому журналістів запросили на 10.00, а саме засідання розпочали о 9.00. Саме за цей час без представників ЗМІ та громадськості заступником міського голови з голосу було внесене додаткове питання про дозвіл продажу алкоголю на святкуванні Дня міста, і виконкомце рішення підтримав. Виникає запитання, чому люди, які два дні тому голосували проти цього рішення,різко змінили свою думку? Що або хто на них вплинув?

Виконавчий комітет, як і міська рада, у своїй роботі має дотримуватися процедур, правил та законів. І якщо хтось думає, що для нього закон не писаний, то він помиляється.

Проблема в тому, що усі обурення в соціальних мережах ні до чого не призводить. Адже на цьому уся активність завершується.

Люди не використовують своє право звертатися до правоохоронних органів або суду та притягати винних до відповідальності. І попри недовіру до багатьох інститутів у нашій державі, це єдиний дієвий та найголовніше легальний спосіб впливу на беззаконня, яке чинять представники влади.

Жодні гнівні дописи у соцмережах не змінять ситуації. Люди, які обіймають владні посади, і далі будуть використовувати своє становище для власних цілей та вигоди.

Саме тому я звернувся до суду з метою скасувати незаконне рішення, яке прийняли всупереч законам України та регламенту Житомирської міської ради. І не дивним є те, що окремі ЗМІ роблять акцент на тому, що це рішення стосувалося продажу алкоголю, але оминають казати про незаконне його прийняття, що і стало приводом до позову.

Це не перше рішення, яке приймається з порушеннями. Але це буде першим рішенням, яке громада скасує через суд, щоб в подальшому у міській раді зрозуміли, що не можна приймати рішення через «коліно», порушуючи при цьому закони, бо комусь дуже потрібне прийняття рішення.

Я хочу звернутися до житомирян, не будьте байдужими, якщо влада або чиновники порушують закон: у своїх цілях використовують службове положення, причетні до корупції або вимагають хабар, і ви маєте докази цього. Невідкладно звертайтеся до правоохоронних органів, якщо Ви самі боїтеся або з тих чи інших причин не можете цього зробити повідомте мене, я зроблю звернення від свого імені.

Лише разом зможемо домогтися справедливості та виконання законів.

Весною житомиряни могли подати власний сценарій відео для участі у щорічному конкурсі концепцій відеороликів «Житомире! Я люблю тебе!». Організатором...
  З  нагоди Дня міста 9 вересня на майдані Соборному відбувся Третій Всеукраїнський фестиваль військових духових оркестрів «Ми єдині!». На початку...