Микола Череднік

блоги

25.04.2017 - 16:56 Про тротуари із залу суду

МОЖНА ДУРИТИ НЕВЕЛИКУ КІЛЬКІСТЬ ЛЮДЕЙ ВЕСЬ ЧАС, МОЖНА ДУРИТИ ВСІХ ЛЮДЕЙ ДЕЯКИЙ ЧАС, АЛЕ НЕ МОЖНА ДУРИТИ ВСІХ ЛЮДЕЙ ВЕСЬ ЧАС

Відбулося чергове слухання по справі за позовом львівської компанії ТОВ «Ві. Ай. Пі. Будівельна компанія» до Житомирської міської ради.

Сторони неодноразово заявляли про намір укласти мирову угоду. Саме з цієї причини слухання справи переносили декілька разів. Нарешті 24 квітня справу почали розглядати.

В ході судового розгляду стало зрозуміло, що у ТОВ «Ві. Ай. Пі. Будівельна компанія» не лише некомпетентні будівельники, а й юристи, які не знають процесуального кодексу. Намагалися забрати свій позов під час розгляду справи. Суд декілька разів просив зіслатися на норму, за якою таку дію можливо зробити. Навіть зробив перерву, щоб представник ТОВ «Ві. Ай. Пі. Будівельна компанія» змогли підготуватися. Але вони так і не змогли зіслатися на таку норму.

Хочу наголосити, що саме на початку розгляду справи позивач відразу захотів забрати позов! Зі сторони виглядає дивно. В чому ж причина такої поведінки ТОВ «Ві. Ай. Пі. Будівельна компанія»?

Під час розгляду справи представники позивача так і не спромоглися підтримати позовні вимоги. Не змогли надати документів про підтвердження заборгованості міської ради перед ТОВ «Ві. Ай. Пі. Будівельна компанія», виконаних роботів тощо. Обидві сторони прийшли до суду (ВЖЕ НЕ ВПЕРШЕ) не готовими до процесу та без документів, які суд намагається отримати від сторін вже другий місяць.

ТОВ «Ві. Ай. Пі. Будівельна компанія» надало клопотання про зменшення позовних вимог на 1,1 млн грн – з 1,4 млн грн до 279 тис. грн.

Нагадаю, що 3 квітня був підписаний ще один акт виконаних робіт, а 4 квітня львів’яни оперативно отримали кошти на свій рахунок https://goo.gl/Gojf7N

Суд був досить цікавим, без посмішки слухати виступи ораторів з міської ради та ТОВ «Ві. Ай. Пі. Будівельна компанія» було неможливо.

Знаєте, що відповів представник міської ради у суді? Він виявився не готовим до того, що сума позовної заяви зменшилася.

А знаєте, що відповів представник міської ради у суді на питання суду, чому решту коштів місто не виплачує підряднику? Жодної фрази про якість робіт і терміни виконання не прозвучало.

Це суд! І такі речі потрібно чимось підтверджувати. Наприклад, експертизою робіт або іншою діяльністю. Але ж де там! За 7 місяців ніхто з чиновників не спромігся зробити хоча б щось.

Представник міської ради почала розповідати, що, виявляється, договір діє і досі, що про заборгованість мови йти не може. І найцікавіше!!! Виявляється, місто не може заплатити кошти підряднику, бо акти виконаних робіт не відповідають закону про бухгалтерський облік. На частині актів виконаних робіт є підписи без зазначення осіб та посад. Ви таке можете уявити? Кошти перераховувалися компанії відповідно до документів, які невідомо хто підписував.

Так, друзі, саме таких чиновників ми утримуємо за наші податки!

На запитання суду чому представники міської ради минулі рази казали, що готові укласти мирову угоду, але так її і не уклали, представник міської ради сказала: «Угоду не уклали, бо один день ми миримося, а іншого вже ні». Постає запитання: чиї інтереси відстоює цей представник у суді?

А тепер про найголовніше. Судовий позов ТОВ «Ві. Ай. Пі. Будівельна компанія» – це відволікання уваги та прикриття для чиновників, щоб ще відмити бюджетних грошей.

ТОВ «Ві. Ай. Пі. Будівельна компанія» вже котре судове засідання поспіль не може надати жодних доказів своїх позовних вимог. І ця справа розвалилася б у суді. Саме тому представники позивача кожне судове засідання переносили та намагалися укласти мирову, бо знали, що в ході судового процесу шансів стягнути кошти з міста вони не мають. Хоча з такими представниками інтересів міської ради у суді – все може бути.

Останній акт виконаних робіт був підписаний 3 квітня (вже тоді, коли справа розглядалася декілька місяців у суді). Саме за цим актом було здійснено проплату в розмірі 1,1 млн грн, яку ТОВ «Ві. Ай. Пі. Будівельна компанія» визнало як частину боргу, який хотіли стягнути через суд. Отже, на момент подачі судового позову, вони не мали жодних доказів заборгованості (адже підписаного акту робіт не було).

Судовий позов – це звичайний привід або легалізувати частину коштів, або маніпулювати довірою/некомпетентністю окремих чиновників, які знову перерахували компанії 1,1 млн грн бюджетних коштів.

Наступний розгляд через декілька днів. З кожним днем з’являються нові і нові деталі. Ті, хто думають, що все минеться, зовсім скоро зрозуміють, що для них це так просто з рук не зійде.

11.04.2017 - 23:20 ДОКИ ЖИТОМИР ХИРІТИМЕ?

Як чиновники витрачают наші гроші

У жовтні 2016 року я вже писав про реконструкцію тротуарів у Житомирі (тут можна детально ознайомитися з матеріалами). Тоді, не називав імен та посад тих, через кого центр міста вже сьомий місяць знаходиться у стані постійної розрухи.

Можна терпіти незручності, але не можна терпіти брехню, халатність і бездіяльністьмісцевих чиновників. За останні півроку можна говорити про ще більшу халатність та бездіяльність чиновників міської ради.Житомиряни заслуговують знати своїх «героїв», тих, через кого місто зазнає колосальних збитків. І мова не лише про погані роботи та завищені ціни, що є очевидним для усіх. Мова також про підприємців, бізнес яких на вулицях, де йде реконструкція, зазнає постійних збитків. Адже клієнти просто не доходять до них. А скільки житомирян після прогулянок тротуарами «зі смугами перешкод» змушені купувати нове взуття? Хто рахував іміджеві втрати міста? Житомир зі своїми тротуарами зганьбився на всю країну.

Ця стаття допоможе зрозуміти весь процес із середини.

 

Про тендер

Все розпочалося з організації відкритих торгів. Вже тоді компаніям, які бажали взяти участь, не надавали технічну документацію на проект. Уявіть: ви хочете побудувати будинок, запрошуєте будівельні компанії та пропонуєте їм будувати, навіть не кажучи, який будинок потрібний. Погодьтеся, це дуже дивно. Будівельники не можуть прорахувати вартість та терміни виконання робіт, якщо вони не мають проект.

Схоже, що управління капітального будівництва (далі – УКБ) не було зацікавлене в тому, щоб якась інша компанія, крім «Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія», брала участь у торгах та проводила ці роботи. У свою чергу УКБ та її керівництво не зробили нічого, щоб запросити до торгів якомога більше компаній та створити конкуренцію. Навпаки, робилося все можливе, щоб не допустити інші компанії до участі в торгах. Якщо б торги відбувались у системі PROZZORO і було залучено декілька великих компаній, вартість робіт була би меншою на декілька мільйонів гривень.

Склалося враження, що УКБ очолюване на той час Дмитром Болейком, не було зацікавлене у найменшій ціні на роботи. Так само як не був зацікавлений в участі у торгах авторитетних та відомих компаній. Про репутацію горезвісного ТОВ «Ві. Ай. Пі. Будівельна компанія» далі ще піде мова, але сайт «Наші гроші» дещо вже писав про компанію (посилання).

 

Про обрання переможця

У підсумку виграла компанія, яка запропонувала ціну більшу на 1 млн грн, ніж інший учасник торгів – місцева будівельна компанія «ФАВОРИТ» (посилання). Документи, подані ТОВ «Ві. Ай. Пі. Будівельна компанія», навіть на око не витримують критики. Дуже дивно, чому спеціалісти УКБ ретельно не перевірили та не проаналізували заявку переможця. Адже фахівці відразу говорили про нереальні строки виконання робіт!

ТОВ «Ві. Ай. Пі.Будівельна компанія» в документах вказало, що має 4 штатних працівники і до цього виконало 4 будівельних проекти: заміна двох котлів, будівництво приміщень, критого басейну та школи.

З такою репутацією компанія, що не має жодного досвіду укладки тротуарної плитки та реконструкції тротуарів, зі штатом, що складається з директора, бухгалтера, інженера-проектувальника та інженера з проектно-кошторисних робіт , взялася за реконструкцію одночасно трьох центральних вулиць із загальним об’ємом робіт близько 30 000 м2 .

Іще більш важко уявити, щоб увесь цей об’єм робіт був зроблений за два місяці.

Зрештою, за 9 місяців незавершена більша частина робіт та є значні недоліки вже завершених ділянок.

На час підписання договорів між УКБ Житомирської міської ради та ТОВ «Ві. Ай. Пі. Будівельна компанія» вже були відкриті судові справи проти компанії-підрядника (посилання). Усі ці матеріали були у відкритому доступі, але ніхто і не збирався дізнатися більше про цю компанію.

 

Про договір з підрядником

Довгий час ніхто в місті не знав, що написано в договорах про реконструкцію тротуарів. З вуст чиновників у пресу потрапляла інформація, якій вірили. Але це було відвертою брехнею. Наприклад, Олексій Ясюнецький (на той момент перший заступник міського голови, наразі перший заступник голови обласної адміністрації) 16 вересня 2016 року говорив про «унікальну плитку» з гарантійним терміном на 15 років (посилання).

У договорах, підписаних між містом в особі управління капітального будівництва та підрядником в особі ТОВ «Ві. Ай. Пі. Будівельна компанія», йде мова про гарантійний строк експлуатації терміном на 3 роки.

Навіть якщо виробник плитки дає гарантію терміном на 15 років, то через 3 роки місто не зможе висунути претензій до виробника плитки. Бо підприємство-виробник плитки не має жодних зобов’язань перед містом.

Згідно з документацією конкурсних торгів, гарантія на виконані роботи повинна була становити 10 років. За проведення торгів та підписання договорів відповідав Дмитро Болейко. Саме він, у першу чергу, має відповідати за всі махінації та зловживання, які мали місце в цій історії.

Дмитро Болейко був членом команди Сергія Сухомлина у проекті «Школа мерів». (посилання). Тобто був людиною, наближеною до міського голови. Він став начальником такого важливого для міста управління, не маючи ні відповідного досвіду для цієї посади, ні відповідної освіти.

Пан Болейко закінчив Житомирський держаний технологічний університет за спеціальністю «Менеджмент». До роботи в УКБ працював у будівельній компанії «Елітбуд-1», директором якої є його брат Денис Болейко. Про компанію «Елітбуд-1» написано не менше, ніж про славно звісну «Ві. Ай. Пі. Будівельна компанія». Вона теж вдало виграє тендери. (посилання).

Вже у жовтні 2016 року було зрозуміло, що термінів будівництва дотриматися не вдасться, і видно «якісне» виконання робіт підрядником. Міський голова Житомира Сергій Іванович Сухомлин 22 листопада заявив, що акти виконаних робіт з підрядником не підписуватимуться (посилання). Але після цього акти не лише підписувалися, а й оперативно здійснювався перерахунок коштів підряднику.

Тим, хто мав справу з казначейством, відомо про затримки з перерахуваннями коштів. Але «Ві. Ай. Пі. Будівельна компанія» кошти отримала на другий день.

Міський голова заявляв, що до підрядника будуть застосовуватися штрафні санкції, аж до розірвання договору. Але досі жодних фінансових санкцій не було.

У договорі відсутні пункти про штрафи та санкції, у випадку якщо роботи будуть виконані невчасно або неякісно.

Договір досі чинний. Міська рада не розірвала його. Куди дивиться юридичний департамент міської ради, невідомо. Адже за цей час можна було вчинити хоча б якісь дії на захист інтересів міста та житомирян.

Однак, 3 квітня 2017 року УКБ знову підписало акт виконаних робіт, а вже 4 квітня компанії перерахували 1,1 млн грн.

Наразі в Господарському суді Житомирської області розглядається дві справи за позовом ТОВ «Ві. Ай. Пі. Будівельна компанія» до Житомирської міської ради про несплату 1 843 008 грн за вже виконані роботи. Міська рада адекватних дій у відповідь не робить. Це може призвести до того, що львівській компанії вдасться відсудити у Житомира ще 1,8 млн грн.

Відповідь на питання «Чи відстоюють чиновники інтереси міста та мешканців?» очевидна– ні! Вони і надалі «дерибанитимуть» кошти та придумуватимуть нові схеми і проекти, а місто хирітиме через їхню бездіяльність.

Якщо міська рада справді працює в інтересах житомирян, вона мала би зробити наступні речі:

провести незалежну експертизу якості робіт і матеріалів;

розпочати процес розірвання договору зі львівською компанією через недотримання термінів та якості робіт;

вже зараз залучати будівельні компанії до участі в тендері на роботи, які залишилося виконати;

провести справді відкритий та чесний тендер через систему електронних закупівель PROZORRO.

Щоби таке не повторилося, потрібно оприлюднювати інформацію про договори та угоди, які укладаються міською радою. Чиновники міської ради повинні працювати в інтересах міста, а не своїх власних. Жителі міста, коштом яких утримується виконавчий комітет, мають право знати, які договори та на яких умовах укладаються від імені міста.

Нині чиновники не бояться ні правоохоронних органів та установ, які б мали запобігати корупції, ні громадськості, ні навіть міського голови. Єдине, чого бояться чиновники, – це публічності.

Це дозволить виявляти подібні угоди та схеми на початковому етапі. Та заощаджувати мільйони гривень житомирян.

Міська рада не місце для «схемщиків», які отримують посаду для власного зиску. Мають бути відкриті конкурси, щоб посади отримували фахівці та спеціалісти, які справді хочуть розвивати місто та працювати в його інтересах.

Керівництво міста має відстоювати інтереси житомирян своїми діями, а не словами та заявами.

28.03.2017 - 09:26 ТРОТУАРИ ПО-ЖИТОМИРСЬКИ: ЗАРАНО СТАВИТИ КРАПКУ

У ході кримінального розслідування попередньо було встановлено, що бюджет Житомира зазнав щонайменше 3 млн грн збитків.

Неодноразово мною піднімалося питання щодо реконструкції тротуарів. Ще минулого року було очевидно, що є значні порушення, починаючи з проведення тендеру, закінчуючи якістю виконання робіт. Зараз цього може не побачити лише сліпий. Хоча окремі ЗМІ та службовці таке враження що й справді осліпли, не помічаючи того, що відбувається. Цікаво, що засліпило їхній зір?

Довгий час на мої звернення відповідали відписками, не надаючи договорів з компанією, яка здійснювала реконструкцію тротуарів.  Як виявилося, у влади на це були свої причини.

Хочу нагадати, що у вересні 2016 року на той час перший заступник міського голови Ясюнецький О. О. публічно говорив, що гарантія на плитку становить 15 років. Звісно, тоді було багато розмов, говорили про унікальність цієї плитки,  швидку роботу у три зміни, високу якість робіт та фаховість підрядника. Чим це виявилося житомиряни вже знають на власному досвіді.

Сподівання про 15 років гарантії справді заспокоювали, адже це б означало, що кошти не закопують у землю. Але ж яке здивування чекало на мене, коли після отримання договорів я почав їх ретельно вивчати. У договорі з підрядником гарантійний строк експлуатації тротуарів становить лише 3 роки! І навіть якщо виробник плитки справді дає гарантію на свою продукцію 15 років, це не означає, що місто може нею скористатися. Адже підприємство-виробник плитки не має забов’язань перед міською радою Житомира. За великим рахунком, ніякої гарантії ми не маємо, лише якщо не було укладено окремої угоди між представниками Житомирської міської ради та виробником плитки.

Як свідчать матеріали кримінальної справи, дані про походження тротуарної плитки взагалі не встановлені. Що робить неможливим існування як додаткових умов на гарантію, так і наявність гарантії як такої.

Справа за правоохоронними органами, які повинні з’ясувати усі деталі цієї справи та передати матеріали до суду, який і має поставити остаточну крапку у цій справі.

Маю велику надію, що ця справа не загубиться та не спуститься на гальмах, і винні понесуть заслужене покарання.

Зі свого боку і надалі вивчатиму це питання та захищатиму інтереси житомирян, з’ясовуючи хто конкретно стоїть за халатністю, щоб ті, хто це допустив, стали відомими громаді та понесли відповідальність згідно із законами України.

Ми, житомиряни, не можемо допустити, щоб люди, які розмінюють інтереси міста на свої власні, продовжували і надалі сидіти в теплих кріслах. Працюючи абияк, а деколи шкодити і не нести при цьому особистої відповідальності.

16.03.2017 - 11:03 Вартість проїзду в маршрутках має відповідати якості послуг, а не забаганкам перевізників.

Останнім часом було багато розмов про можливе підвищення вартості проїзду у Житомирських маршрутках. Це питання є актуальним для житомирян, адже важко назвати громадський транспорт міста комфортним та зручним.

Якщо житомирські чиновники та депутати міської ради все ж таки дозволять перевізникам збільшити вартість проїзду, що це означатиме для пересічних мешканців?

Начебто причиною для підвищення вартості проїзду є зростання вартості матеріальних ресурсів, паливно-мастильних матеріалів і ремонту транспорту. Хоча вартість палива, у зв’язку із здешевленням долара, навіть зменшилася. Щодо інших витрат – вони явно не збільшилися на 60 %. Адже саме на 60 % планується збільшити вартість проїзду.

Чи стоїть за збільшенням проїзду економічне обґрунтування? Скоріше за все, ні. Адже розрахунку кількості пасажирів, яку перевозять маршрутки, немає. Відповідно, не знаючи пасажиропотоку у маршрутках, неможливо робити жодних економічних розрахунків. Тому розмови, що саме 5 гривень – це обґрунтований тариф – маячня!

У сфері перевезень обертаються досить великі кошти, і власники маршрутів однозначно не працюють у збиток. Виручка, яка практично ніким не контролюється, – це сотні тисяч, а можливо і мільйони, гривень!

Так склалося історично, що власники маршрутів є або представниками влади, або дуже наближеними до неї людьми. Відповідно міська влада діє не в інтересах пасажирів, а відстоює та переживає за перевізників та їхні прибутки. Якби місцева влада в особі профільного заступника міського голови та начальника управління транспорту міської ради відстоювали та думали про мешканців міста, то питання мало б стояти по-іншому: якість послуг, а вже потім економічне обґрунтування вартості проїзду. Коли маршрутки будуть чистими, взимку теплими, а влітку обладнаними кондиціонерами, не будуть їздити переповненими пасажирами, наче шпроти в банці, їздити відповідно до графіку руху, особливо у вечірній час, коли водії будуть охайними, не грубитимуть та видаватимуть квитки – тоді можливо обговорювати збільшення вартості проїзду.

А те, що зараз нав’язується житомирянам, це підвищити вартість проїзду, але залишити незмінною якість послуг. Це недопустимо та неприйнятно. І, якщо це відбудеться, тоді стане очевидним в чиїх інтересах працює влада.