Дмитро Сінченко

блоги

13.04.2017 - 22:51 ЧИЇ ПАЇ: ЩО СПІЛЬНОГО У РЕЗОНАНСНИХ ІСТОРІЙ ІЗ ЗЕМЛЕЮ У КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ

У Кіровоградській області набули поширення ряд “земельних” схем:

1) “Зацікавлена особа” в момент закінчення строку дії договорів агропідприємства з пайовиками чи користувачами, робить пайовику пропозицію, від якої той не може відмовитись і укладає договір з новим орендарем. Але таку ініціативу не можна назвати здоровою ринковою конкуренцією через один нюанс. Попередній орендар не повідомляється про намір розірвання договору завчасно або його непродовження, а інколи – навіть опісля, і продовжує працювати на землі, вкладаючи в обробку і вирощування врожаю сотні тисяч, а то й мільйони гривень. А новий орендар отримує як мінімум оброблену землю, як максимум – з вирощеним на ній врожаєм, і одразу починає роботи з його збору.

2) Т.зв. землі запасу, які знаходяться за межами населених пунктів (зазвичай – разом з польовими дорогами, лісосмугами та прибережними смугами, які заборонено розорювати), використовуються фермерськими господарствами, проте документально це ніяк не оформлюють, але дивним чином ні в кого не виникає жодних питань до таких “орендаторів”. Підприємство отримує прибутки, а контролюючі інституції – свою “долю”, яка, імовірно, менша за офіційні податки та збори. При чому, навіть якщо земля отримує законного господаря, орендатор продовжує її використання.

3) Класичне рейдерство. Без відома власника вносяться зміни до установчих документів та реєстрів, новий власник за допомогою бойовиків захоплює фермерське господарство і, поки тривають суди, користується його майном на свій розсуд, збираючи чужий врожай чи розпродуючи техніку.

КІРОВОГРАДСЬКА ЛЬОТНА АКАДЕМІЯ

Кіровоградський підприємець Дмитро Бориско займається вирощуванням сільськогосподарської продукції. Приватне сільськогосподарське підприємство “Агро-Трейдінг”, яке він очолює, тривалий термін співпрацювало з ВСП НАУ “Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету”.

У 2014 році ВСП НАУ “Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету” в черговий раз звернулась до нього з проханням продовжити співпрацю по спільному вирощуванню врожаю. У відповідь на пропозицію керівництва Льотної академії, ПСП “Агро-Трейдінг” у березні 2015-го року вчинило ряд підготовчих дій, що проводяться до початку посівних робіт, а саме – зорало, передискувало та внесло добрива на орендованому полі.

Мова йде про земельні ділянки з кадастровими номерами 3520386900:02:000:7505, площею 457,5435 га, 3520386900:02:000:7504, площею 38,5993 га і 3520386900:02:000:7503, площею 20,6001 га. Це розорані землі колишнього аеропорту, призначення яких було змінене на ведення підсобного сільського господарства. Саме з цієї землі КЛА НАУ забезпечувала харчування своїх курсантів.

“Я орендував землю у Льотної академії з 2004 по 2014 роки. У нас був договір про спільне вирощування. Щороку ми заключали такий договір. І пропорційно затратам ділився урожай. Розрахунку в грошах ніколи не було. Ми так весь час працювали з ними. Договір діє один рік. Ми відпрацювали повністю, комбайни з поля виїхали, договір закрився, розрахувались. З 2014-го на 15-й – я їм зателефонував, питаю – ми як, продовжуємо? Вони мені – звичайно, все як завжди, працюємо…”, – пояснив Дмитро Бориско.

Однак у 2015 році ВСП НАУ “Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету” було укладено договір з іншою юридичною особою – олександрійською ТОВ “Формула-Агро”. Про намір розірвати домовленості з ПСП “Агро-Трейдінг” повідомлено не було, крім того, на проведення підготовчих робіт були виділені чималі кошти, паливно-мастильні матеріали та мінеральні добрива.

Керівник ТОВ “Формула-Агро” – Жук Максим Славович – балотувався до Олександрійської міської ради від Блоку Петра Порошенка “Солідарність” у 2015 році по округу №34. Олександрія – це вотчина народного депутата БПП Анатолія Кузьменка, обраного від 103-го округу. За словами Бориска, Максим Жук навчався разом із Сергієм Кузьменком, головою Кіровоградської ОДА.

На неодноразові звернення ПСП “Агро-Трейдінг” про відшкодування хоча б понесених витрат керівництво ВСП НАУ “Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету” не дає належної відповіді.

Дмитро Бориско пояснює це, в тому числі, позицією керівництва області:

“Мені телефонують з льотної академії і кажуть: треба щоб ви під’їхали, Дмитро Сергійович, бо тут є одна невизначеність. Ну, я під’їхав, і мені кажуть – нас змушують заключити договір з іншою фірмою. Поїхав я до губернатора, домовився про зустріч, це була субота. Заходжу, кажу, що ж ви в мене землю забираєте. Він каже, це не твоя земля. Я кажу: “та знаю, але ж я її орендую, що ж ви мене так кидаєте, я ж туди вже вклав свої гроші”. Добре, каже, я скажу своїм спеціалістам, вони з вами зустрінуться і допоможуть. Через два дні зателефонували, сказали під’їхати на Тімірязєва 84, телефонував Павло Фесюк. Я під’їхав зі своїм заступником – Денисенком Сергієм Сергійовичем. І вже нам двом пояснили, щоб про цю землю ми забули”, – розповів Бориско.

Підприємець не прислухався до рекомендацій і вирішив відстоювати свої інтереси в суді, проте суд прийняв рішення відмовити в задоволенні позову. Те саме відбулось в апеляції. Сьогодні справа в касації. Ціна позову – 560 121,5 грн прямих збитків, не враховуючи втраченої вигоди та моральної шкоди.

Цитата з рішення суду – “Позивачем не доведено належними доказами ні протиправної поведінки відповідача щодо невиконання зобов’язань за договором , ні наявності відповідних збитків, ні причинно-наслідкового зв’язку між порушенням та завданими збитками”.

БІЗНЕС РОДИНИ КУЗЬМЕНКІВ

Павло Фесюк станом на сьогодні займає посаду комерційного директора ТОВ “УкрАгроКом”. Дружина Фесюка, Олена – рідна сестра Сергія Кузьменка, голови Кіровоградської ОДА. ТОВ “УкрАгроКом” належить Сергію Кузьменку та його батьку – народному депутату від БПП Анатолію Кузьменку.

Сімейна компанія Кузьменків, ТОВ “УкрАгроКом”, мала у 2000 році п’ять тисяч гектарів сільгоспугідь, у 2012 — понад 65 тисяч гектарів. Це землі Олександрійського, Петрівського, Знам’янського, Світловодського та Новоукраїнського районів Кіровоградської області.

Серед засновників іншого підприємства Кузьменків, ТОВ “Агровіста”, яке також значиться засновником “УкрАгроКому”, окрім самого Сергія Кузьменка, значаться його батько Анатолій, дядьки Віктор та Іван, керівник УкрАгроКому Павло Фесюк та перший заступник голови Кіровоградської облради Юрій Гугленко, який до виборів обіймав посаду голови Знам’янської РДА.

Прямо чи опосередковано у власності Сергія Кузьменка, окрім 2-х вищезазначених, за даними аналітичної платформи “YouControl” перебуває ще 16 підприємств, а саме:

  1. ПАТ “Шарівське” – кінцевий беніфіціарій – Кузьменко Сергій Анатолійович, керівник – Кузьменко Віктор Іванович, підписант – Завалій Сергій Володимирович.
  2. ПАТ “Олександрійський Райагрохім” – керівник – Кітаєв Сергій Дмитрович, кінцевий беніфіціарний власник – Кузьменко Сергій Анатолійович.
  3. ТОВ “Королівське ХХП”. Керівник – Живанов Віктор Іванович. Власники: Кузьменко Анатолій Іванович, Кузьменко Сергій Анатолійович, Скічко Юрій Олексійович.
  4. ТОВ “Гермес-трейдінг”. Керівник – Скічко Юрій Олексійович. Засновники: Скічко Юрій Олексійович, Осика Тетяна Петрівна, Йоник Наталія Василівна, Кузьменко Сергій Анатолійович, Фесюк Павло Дмитрович, Скічко Олексій Олексійович. Власники: Кузьменко Сергій Анатолійович, Скічко Юрій Олексійович.
  5. ТОВ “Агрофірма Федірки”. Керівник – Замкова Любов Миколаївна. Засновники: Замковий Олександр Вікторович та ТОВ “УкрАгроКом”.
  6. ТОВ “Олександрійський цукровий завод”. Керівник – Третяк Леонід Леонідович. Засновники: Йоник Наталія Василівна, Манько Дмитро Устинович, Олійник Сергій Григорович, Осика Тетяна Петрівна, Скічко Юрій Олексійович, Фесюк Павло Дмитрович, ТОВ “УкрАгроКом”. Кінцевий власник – Кузьменко Сергій Анатолійович.
  7. ТОВ “Світловодський річковий термінал”. Керівник – Скічко Юрій Олексійович, підписант – Живанов Віктор Іванович. Засновники – Скічко Юрій Олексійович, ТОВ “УкрАгроКом”. Кінцевий власник – Кузьменко Сергій Анатолійович, Скічко Юрій Олексійович.
  8. ТОВ “Колос”. Керівник – Замковий Олександр Вікторович, підписант – Фесюк Павло Дмитрович. Власник – Кузьменко Сергій Анатолійович.
  9. ТОВ “Мар’ївське”. Керівник – Карпусенко Анатолій Михайлович, підписант – Фесюк Павло Дмитрович. Власник – Кузьменко Сергій Анатолійович.
  10. ТОВ “Строй Кепітал Інвест Фармінг”. Керівник – Йоник Наталя Василівна, підписант – Друмашко Юрій Миколайович. Власники – Сергій та Анатолій Кузьменки.
  11. ТОВ “Гермес-Авто”. Керівник – Белоус Олексій Олександрович. Власники: Юрій Скічко та Сергій Кузьменко.
  12. ТОВ “Пантазіївське”. Керівник – Коріненко Олег Васильович. Засновники: Коріненко Олег Васильович, Згама Віталій Миколайович, ТОВ “УкрАгроКом”. Кінцевий власник – Кузьменко Сергій Анатолійович.
  13. ТОВ “Футбольний клуб Олександрія”. Керівник – Кітаєв Дмитро Сергійович. Засновники – ТОВ “Агровіста” та ТОВ “УкрАгроКом”. Власник – Кузьменко Сергій Анатолійович.
  14. ТОВ “Професійний футбольний клуб “Олександрія”. Керівник – Сакара Олександр Леонідович. Засновники: Сергій Кузьменко, Наталя Йоник, Тетяна Осика, Павло Фесюк.
  15. ТОВ “ХПП Добронадіївське”. Керівник – Жиданов Віктор Іванович. Засновники: ТОВ “Гермес-трейдінг”, ТОВ “УкрАгроКом”. Кінцевий бенефіціарій – Кузьменко Сергій Анатолійович.
  16. ТОВ “Н-Радіо”. Керівник – Франтасова Олена Юріївна. Власники: Скічко Юрій Олексійович, Горбачов Микола Олексійович, Кузьменко Сергій Анатолійович.

З даного переліку видно, що, окрім самого Сергія Кузьменка, серед власників чи керівництва підприємств часто повторюються 6 осіб, а саме: Кузьменко Анатолій Іванович, Кузьменко Віктор Іванович, Фесюк Павло Дмитрович, Гугленко Юрій Олександрович, Замковий Олександр Вікторович, Коріненко Олег Васильович. З ними пов’язано ще ряд підприємств, в яких прізвище Кузьменка прямо не фігурує.

ДИКІВСЬКА ЗЕМЛЯ

Є і інші сумнівні способи використання чужої землі підприємствами, що мають зв’язок із головою Кіровоградської ОДА.

Так, у селі Диківка Знам’янського району Кіровоградської області ТОВ “Прогрес” займає 67 га землі, виділеної рішенням сільради для учасників АТО. Як пояснив нам сільський голова Диківки, Андрієнко Володимир, “Прогрес” уклав угоду на оренду землі ще до того, як він вперше був обраний, тобто до 2010 року. Він не має копії договору, проте, за його словами, підприємство регулярно платить до бюджету сільради по 1 тисячі гривень за гектар.

Ми перевірили трансакції на порталі “Є-дата” за період з 1 грудня 2015 року по 6 грудня 2016 року, однак жодної фінансової операції між Диківською сільською радою та ТОВ “Прогрес” нам знайти не вдалось. Портал мав би показувати всі операції, які проходять через державне казначейство.

“Так, дійсно, поле площею 67 гектар біля колишнього вугільного розрізу “Бандурівський” було засіяне ТОВ “Прогрес”. Сьогодні воно розпайоване між учасниками АТО, і новим власникам ми пропонуємо укладати договори оренди саме з цим підприємством, адже воно найбільше платить, по 2 тис. грн за гектар на рік”, – пояснив Володимир Михайлович.

Згідно з офіційною відповіддю сільради, ТОВ “Прогрес” за увесь цей час сплатив до бюджету сільради 1 481 681,1 грн. Дана земельна ділянка була виділена для надання по 2 га учасникам АТО. На даний час надано погодження на земельні ділянки для 25 осіб загальною площею 47,714 га, двом афганцям площею 4 га та чотирьом громадянам площею 12,63 га.

На цьому полі свою ділянку отримав, зокрема, Коваль Сергій Іванович (3522281200:02:000:5062). Процес отримання земельної ділянки ним було розпочато ще у 2015 році, отже було зрозуміло, що нові власники можуть змінити орендаря або почати займатись власним господарством, однак землю ТОВ “Прогрес” все одно засіяв, чим позбавив нових власників можливості господарювати на своїй землі у 2016-му році.

За словами сільського голови, договір про оренду знаходиться в управлінні Держгеокадастру в Кіровоградській області, проте в самому управлінні нам відповіли, що “Головним управлінням договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Диківської сільради Знам’янського району Кіровоградської області з ТОВ “Прогрес” не укладались”.

У ТОВ “Прогрес” на прохання надати інформацію з цього приводу нам відповіли, що вони входять до групи компаній “УкрАгроКом” і без їх дозволу жодної інформації не надають.

Директором підприємства ТОВ “Прогрес” до 18.01.2017 був Коріненко Олег Васильович (станом на сьогодні – Шевченко Анатолій Дмитрович), власник – Проквас Сергій Миколайович. Проте той самий Коріненко є директором і співзасновником вищезгаданого ТОВ “Пантазіївське”, власником якого є Сергій Кузьменко. 04.06.12 ПАТ “Шарівське” (власник С.Кузьменко) зверталось до ТОВ “Прогрес” із клопотанням про виступ в якостi фiнансових поручителiв за зобов’язаннями ПАТ “Шарiвське” перед ПАТ “ПУМБ”.

ВІЛЬШАНСЬКІ РЕЙДЕРИ

На початку вересня 2016 року у ЗМІ розлетілось повідомлення про рейдерське захоплення ПСП ім. Димитрова (с. Добре). Після сутички з “тітушками”, було госпіталізовано одного з мешканців села. Раніше жителям Вільшанського району пощастило відстояти сільське господарство “Роксана” (с. Бузникувате).

“Ситуація на сьогодні не дуже змінилась, – говорить заступник голови Вільшанської райради Олександр Михайлов. – Ми, як депутати тоді прийняли рішення – звернутись до всіх авторитетних державних органів – і до поліції, і до прокуратури обласного рівня, звернулися в Мінюст, бо він має право призупиняти рішення. Виконавча влада поки не спрацьовує. Місцеві люди їх (нових “власників”) не сприймають, хоча вони пропонують якісь компенсаційні виплати. Все майно під арештом. Колишні власники судяться, засідання не відбуваються. Ситуація буксує на місці”.

За словами юриста ПСП ім. Димитрова Павла Сторчака, все почалось 5-го серпня 2016 року, коли відбулася перереєстрація підприємства.

“Із засновників було видалено керівника ПСП ім. Димитрова, власником якого є Іван Кіров. Замість нього ввели у засновники ТОВ “Ліман-Миколаїв” – фіктивне підприємство, яке просто існує на папері. 25 серпня знову було змінено власника – замість ТОВ “Ліман-Миколаїв” засновником став ТОВ “Євроагрохолдинг” з Олександрії. Наступного дня, 26-го серпня, вносяться зміни в статут і власником стає Ростислав Вакулик. Після цього 28-го серпня було рейдерське захоплення підприємства. 30 чоловік у балаклавах захопили підприємство, нанесли тілесні ушкодження мирним жителям. Сьогодні на все майно накладено арешт, заведена кримінальна справа, справа розглядається в судах, у нас є результати експертизи, що підписи були підроблені”, – коментує юрист Павло Сторчак.

За словами прес-служби управління юстиції в області, реєстратори Кіровоградської області не здійснювали реєстраційних дій щодо зазначених підприємств. Олег Кіров, головний агроном ПСП ім. Димитрова та син власника господарства, стверджує, що 28 серпня відбулося силове захоплення сільськогосподарського підприємства. 5 автомобілів заїхали на територію ПСП, з них вийшли близько 30 осіб спортивної статури. Вони у господарські приміщення фірми увірвалися силою.

“Рейдери позривали на об’їзних воротах замки, без дозволу заїхали на тік, потім позривали замки на складських приміщеннях та поспускали колеса на техніці (комбайнах та тракторах). Наступного дня викрали з адмінприміщень документи, амбарні книги. У ніч з понеділка на вівторок вивезли з території заводу частину посівних матеріалів – кукурудзи та соняшника. Все побили,-потрощили тут… Сьогодні на майно накладено арешт, ми не маємо права, та й не маємо чим зібрати наш урожай, однак з боку “нового власника” вже є спроби загнати на поля його комбайни”, – розповідає Кіров.

Власники Євроагрохолдингу – Буйваленко Олександр Федорович, кандидат в депутати Олександрійської міськради від партії “Сила Людей”, Кучеренко Ігор Миколайович – балотувався в ту ж раду від Радикальної партії, та Головатий Сергій Миколайович, юрист і власник понад десятка олександрійських підприємств, у 2007-му році на позачергових парламентських виборах був зареєстрований ЦВК як уповноважена особа Блоку Юлії Тимошенко. Ростислав Вакулик – депутат Петрівської сільради та президент ФК “Буревісник” (Петрівський район – сусідній з Олександрійським, входить до складу 103-го виборчого округу, на якому у 2014-му переміг Анатолій Кузьменко).

За допомогою аналітичної платформи YouControl вдалося визначити, що керівник та співзасновник ТОВ “Євроагрохолдинг” Головатий Сергій Миколайович одночасно є керівником та співвласником ТОВ “Хортиця”. Інший співзасновник “Хортиці” – Нос Юрій Володимирович одночасно є керівником і підписантом Олександрійського госпрозрахункового підприємства “Інгул” Кіровоградської облспоживспілки. Номер телефону “Інгулу”: +38 (052) 353-33-66. Під цим же телефоном зареєстровано Олександрійську районну спілку споживчих товариств. Спілка є одним із співзасновників Виробничого кооперативу “Новопразький хліб”. Іншим співзасновником кооперативу значиться ПАТ “Шарівське”, власником якого є Кузьменко Сергій Анатолійович.

“Нападники і досі сидять тут. Кожного дня на територію підприємства приходить близько 100 людей, щоб у випадку чого, захистити його. Це черкаські “ветерани АТО” з Айдару, принаймні так вони себе називають. Зараз робота підприємства паралізована. Людям не виплачується зарплата, пайовики не отримують зерно”, – каже Олег.

ПОЗИЦІЯ ПРОКУРАТУРИ ОБЛАСТІ ПО ЗАХОПЛЕННЮ ПСП ІМ. ДИМИТРОВА

Прокуратура Кіровоградської області говорить, що Новоукраїнською місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120240000202 від 05 серпня 2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 206-2 (протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації), ч. 1 ст. 358 (підроблення документів, печаток, штампів) КК України.

“Відомості про кримінальні правопорушення внесені за результатами розгляду звернень керівників двох сільськогосподарських підприємств Вільшанського району, які в серпні надійшли до Вільшанського ВП Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області, про те, що державними реєстраторами на підставі підроблених документів внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме відомості щодо зміни засновників цих господарств на іншу особу”, – повідомляють у прес-службі прокуратури.

Прес-служба голови Кіровоградської ОДА Сергія Кузьменка залишила наші питання щодо випадків захоплення агропідприємств області без відповідей.

Дмитро Сінченко

04.04.2017 - 00:40 Календарні війни. Які свята мають бути вихідними в Україні?

За два останні місяці ми стали свідками вже двох емоційних обговорень законопроектів, якими пропонується змінити український календар державних свят. Перший був поданий у грудні 2016 року, і передбачав встановлення вихідного на 25 грудня – як Різдва Христового. При цьому 7 січня пропонувалось також залишити вихідним днем. Другий законопроект з’явився нещодавно, і передбачав масштабнішу ревізію свят – скасувати вихідні на 8 березня, 1, 2, 9 травня, додати вихідні на інші дні…

Чи варто змінювати календар нинішніх святкувань в Україні? Чи доцільно прийняти запропоновані зміни? Тут потрібно проаналізувати кожну пропозицію окремо. Хоч у першому випадку йдеться лише про один додатковий день – Різдво, але, на моє глибоке переконання, запропонована зміна щодо відзначення Різдва значно суттєвіша, тому відкладемо її на десерт. Розпочнімо аналіз із найближчої дати.

Загалом, кожна країна встановлює власні святкові дні, виходячи з традицій, міфології та історії свого народу. Міжнародний жіночий день 8 березня, як і День солідарності трудящих, і День перемоги, і низка інших дат, були спробою радянської неоімперії створити нові традиції і звичаї, нову міфологію для «радянської людини», замість православних свят Російської імперії.

Так, 8 березня є вихідним лише у 13 країнах, територія яких входила до колишнього «соцтабору». Чи потрібен вихідний день для того, щоб боротись за права жінок? Очевидно, що ні. Чи не є наявність окремого жіночого дня проявом гендерної нерівності? Очевидно, що є. Тож який сенс цього свята? Лише в тому, щоб нагадувати нам про часи СРСР, у якому було запроваджено цю традицію.

Та сама історія з Днем праці. Яка логіка у тому, щоб не працювати в день праці? Яка логіка у тому, щоб не працювати на наступний день після Дня праці? Чи потрібен вихідний для того, щоб провести якийсь мітинг чи парад у цей день? Ні, такі заходи відбуваються і без державних вихідних.

Тепер до найболючішої теми – Дня перемоги. Чому вихідний на цей день було запроваджено не одразу? Та тому, що цей день ні для кого з учасників Другої світової війни не був святом. Це був привід згадати про втрати, про горе, про біль… Але чим більше часу минало, тим менше відчувався той біль, тим менше лишалось живих фронтовиків, тим більшим ставав простір для міфів.

Чи потрібен вихідний тим небагатьом учасникам Другої світової, які ще лишились живими? Ні, вони вже давно не працюють, у них кожен день – вихідний. Чи потрібен вихідний для того, щоб провести заходи зі вшанування пам’яті полеглих у тій війні? Ні, це можна зробити і в будній день, так само, як немає окремого вихідного для вшанування пам’яті чорнобильців, чи пам’яті жертв Голодомору 32-33 років.

Те саме стосується пропозиції перенести вихідний на 8 травня. Навіщо вихідний взагалі? Відзначати 8-го на державному рівні – так. Робити цей день вихідним – ні. Адже не відзначаємо ми чомусь закінчення Першої світової війни, хоча вона також відбувалася на українській території, за активної участі українських воїнів та з численними жертвами українського народу…

Різдво Христове. 25 грудня і 7 січня

А тепер з приводу Різдва. Майже увесь християнський світ святкує Різдво Христове 25 грудня. Просто декілька православних конфесій з пострадянського простору, а також частина українських греко-католиків, живуть за неточним юліанським календарем, який «відстає» від григоріанського, за яким живемо ми, громадяни, на 14 днів.

Переважна більшість християнських церков живе за григоріанським календарем, тож вони не мають такої шизофренії в датах (Різдво 25 грудня і 7 січня, Новий рік 1 січня і Старий Новий рік 14 січня). Більшість православних церков, на чолі зі Вселенським патріархатом, живуть за так званим новоюліанським, який відрізняється від григоріанського лише датою Великодня. І тільки кілька країн, що перебувають під впливом Москви, продовжують уперто дотримуватись юліанського календаря. На жаль, Україна досі входить до цього числа, що досі свідчить про культурну й ментальну залежність.

Учасники мітингу біля Києво-Печерської лаври в зв'язку з виборами нового предстоятеля Української православної церкви (Московського патріархату). Київ. 13 серпня 2014 року

Учасники мітингу біля Києво-Печерської лаври в зв'язку з виборами нового предстоятеля Української православної церкви (Московського патріархату). Київ. 13 серпня 2014 року

 

«Але ж наші батьки споконвіків святкували Різдво 7 січня! І ми так будемо святкувати! Ми не зрадимо своєї традиції!» – переконують нас деякі поборники церковних цінностей. Насправді традиції святкування Різдва 7 січня менше від ста років. До цього наші предки відзначали церковні свята за тим календарем, за яким жили.

Календарну шизофренію на пострадянському просторі спровокували більшовики, які у 1918 році запровадили в Росії григоріанський календар. А оскільки релігію вони апріорі заперечували, змушувати церкву також змінювати календар не стали…

Якщо ж копати глибше, то християнство нам також було насаджене, і в далеко не мирний спосіб. Говорячи сучасною мовою, оспіване «Хрещення Русі» є нічим іншим, як репресіями й переслідуваннями за релігійні переконання. Кожне нинішнє християнське свято – це тюнінговане язичницьке. Причому це стосується як православних, так і католиків.

Для того, щоб вийти з-під культурно-ідеологічного ярма Московії, зокрема в питаннях релігійних канонів, громадянам України необхідно або інтегруватись із західними (наразі – союзними) країнами, або відроджувати свої дохристиянські традиції. Останній варіант також цілком імовірний, але він значно складніший і потребує більших зусиль і ресурсів. У будь-якому разі, нам варто звернути увагу на календар державних свят.

Як і будь-яка секта, московська церква ізолює свою паству від решти світу, спекулюючи на своїй нібито окремішності і «єдиноправильності». Якщо ми далі житимемо за юліанським календарем, ми залишатимемось під ідеологічним і духовним впливом Москви, а тому будемо вразливими.

Учасники мітингу біля Києво-Печерської лаври в зв'язку з виборами нового предстоятеля Української православної церкви (Московського патріархату). Київ. 13 серпня 2014 року

Учасники мітингу біля Києво-Печерської лаври в зв'язку з виборами нового предстоятеля Української православної церкви (Московського патріархату). Київ. 13 серпня 2014 року

 

Якщо ми відроджуємо язичництво, варто жити за астрономічним календарем, зокрема святкувати Різдво Коляди22 грудня, у день зимового сонцестояння, а Великдень відзначати 20 березня, у день весняного рівнодення, як Новий рік (тоді ж і щедрувати). У день осіннього рівнодення можна було б святкувати Весілля Свічки, а на день літнього сонцестояння – Купайла.

Якщо інтегруємось із західними країнами, варто повністю переходити на григоріанський або новоюліанський календар, і святкувати великі християнські свята одночасно. При цьому ми станемо ближчими до своїх же прадавніх традицій та звичаїв, які доцільно зберегти.

То який варіант ви б обрали?

Дмитро Сінченко

05.03.2017 - 18:33 Кропивницький: як розтринькати бюджетні гроші на «утримання» заможних містян

Незвичне застосування інструменту електронної петиції обрала ГО «Асоціація Політичних Наук». Активісти вирішили використати його для боротьби із корупційними схемами міської ради, написавши петицію «Про перерозподіл бюджетних коштів». Менш ніж за місяць петиція набрала необхідну кількість (а саме – 452) підписів на сайті АПН і була розглянута комісією міськради з питань бюджету.

Вимоги активістів прибрати з бюджету корупційні статті обурили деяких депутатів, і ті стали вимагати суттєво обмежити право громадських організацій збирати підписи під петиціями на власних сайтах, аргументуючи непрозорістю процесу збору підписів. Зокрема, голова бюджетної комісії Ігор Волков навіть запропонував внести зміни в Порядок розгляду електронних петицій.

В оприлюдненій петиції активісти вимагали, по-перше, припинити виплачувати так званий "пансіон" заможним громадянам міста.

По-друге, припинити проплачувати "джинсу" у приватних кропивницьких ЗМІ за рахунок місцевого бюджету, фінансуючи мас-медіа, пов'язані з деякими депутатами міськради. Висвітлювати діяльність міської ради, як і вимагається законодавством, активісти пропонують на офіційному сайті та у офіційному віснику міськради.

По-третє, активісти вимагають припинити фінансувати громадські організації інвалідів та ветеранів, які, згідно офіційної відповіді міської ради, не дотримуються передбаченого «Порядку використання коштів міського бюджету для надання фінансової підтримки громадським організаціям інвалідів і ветеранів, що мають статус міських», затвердженого рішенням Кіровоградської міськради від 18.12.2007 р. №380.

І, по-четверте, припинити проводити так звані "компенсаційні виплати на пільговий проїзд", які розподіляються в непрозорий спосіб та містять в собі значні корупційні ризики. На переконання активістів, відшкодування за пільгове перевезення необхідно надавати або усім перевізникам міста (сьогодні 96% відшкодування йдуть лише одному перевізнику – КП «Електротранс», яке має дуже цікаву історію – авт.), або шляхом адресних виплат самим пільговикам.

У разі підтримки цієї петиції у повному обсязі, міська рада могла зекономити 11,5 мільйона гривень для міського бюджету Кропивницького у цьому році.

Зупинимось детальніше на «пансіоні почесних громадян». Ця стаття хоч і не найбільша у фінансовому вимірі, проте це чи не найнахабніший і найцинічніший спосіб обкрадання громади.

За мовчазної згоди громадян, у період тільки з 2010 по 2016 рр. з міського бюджету було виділено 941,6 тис. грн. Сам же пансіон був введений раніше. Але про все – по-порядку.

 

ОКРЕМІ КАТЕГОРІЇ ЗАМОЖНИХ ГРОМАДЯН

Щороку у Кропивницькому міськрада своїм рішенням приймає «Програму соціального захисту та соціальної підтримки окремих категорій населення міста». Що таке «окремі категорії громадян» - питання дуже цікаве, адже під цим терміном у програмі згадується чимало таких категорій, хоча у більшості випадків вона залишається нерозшифрованою, про що вже йшлося у одному з матеріалів Corrupt UA під назвою «Кіровоград: як «відмити гроші у пільговій лазні».

Мова йде про рішення Кіровоградської міськради № 78 від 23.02.2016, №3926 від 27.01.2015, №2755 від 29.01.2014, №2226 від 29.01.2013, №1156 від 26.01.2012, №95 від 27.01.2011р. та №3348 від 13.10.2010р.

Так, окремими категоріями, що зустрічаються у документах, є малозабезпечені громадяни, ветерани ВВВ, ветерани Афганістану та члени їх сімей, чорнобильці, ветерани соціалістичної праці, ветерани АТО, інваліди, громадяни, яким виповнилося 100 і більше років і почесні громадяни міста.

На останній категорії хотілось би зупинитись детальніше. До категорії «почесні громадяни міста» в Кропивницькому входять найбагатші люди міста, зокрема, діючий міський голова, власник ВАТ «М’ясокомбінат «Ятрань» (05507073) Андрій Райкович (сукупний дохід за 2015р. – майже 20 млн.грн.), власник НВП «Радій» (14312430) Євген Бахмач (має стосунок до ще понад 30-ти великих підприємств в Україні і за кордоном), власник КК «Інтерресурси» (38812017) і ще близько десятка компаній Микола Москаленко, батько народного депутата від БПП «Солідарність» Костянтина Яриніча, головлікар Кіровоградського онкодиспансеру Володимир Яриніч, керівник урологічного відділення міської лікарні Віктор Мягкий, ректор Центральноукраїнського національного технічного університету Михайло Черновол та ректор Кіровоградської льотної академії НАУ Сергій Неділько, настоятель Спасо-Преображенського собору Петро Сидора та екс-мер Кропивницького Олександр Саінсус...

Всього, станом на сьогодні, маємо 17 «почесних», які є далеко не бідними. Однак щороку вони отримують «пансіон» з бюджету міста. Так, у 2010 році міськрада виділила на виплату пансіону 109,2 тис.грн., у 2011-му – 117,7 тис.грн., у 2012-2013 роках – по 126 тис.грн., у 2014-му – 134,4 тис.грн., у 2015-му – 185,5 тис. грн. Цього року міськрада вирішила «підтримати» своїх нахлібників на 142,8 тис.грн.

Всього за період з 2010 по 2016 роки на утримання «малозабезпечених олігархів» було виділено 941,6 тис.грн. Це сума, що виділена виключно для виплат «почесним громадянам», а не на всю програму.

 

КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ МЕРА

За прийняття цієї програми на 2016 рік особисто голосував і один із «почесних» - міський голова Андрій Райкович (ст.20-12 Протоколу) разом зі всією своєю фракцією БПП, не пройшовши процедури оголошення про наявний конфлікт інтересів. Активісти руху «Під контролем!» з цього приводу написали заяви у Прокуратуру, Національну Поліцію і НАЗК.

У відповіді Управління захисту економіки у Кіровоградській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, №32-380 вих-16 від 27.09.2016 говориться наступне:

«За результатами вивчення встановлено, що рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №666 від 10.12.2013 почесному громадянину міста Кіровограда Райковичу А.П. призначено довічний пансіон з 01.01.2014 у розмірі визначеному рішенням Кіровоградської міської ради від 17.02.2009 №1774 «Про внесення змін до Положення про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Кіровограда», затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради від 06.03.1998 року №130». Згідно п. 3 вказаного рішення за заявою Райковича А.П. відділ бухгалтерського обліку Кіровоградської міської ради зобов’язано щомісячно перераховувати зазначену виплату на спеціальний рахунок комунального закладу «Кіровоградський обласний будинок дитини».

В подальшому, рішенням Кіровоградської міської ради №78 від 23.02.2016 затверджено Програму соціального захисту та соціальної підтримки окремих категорій населення міста Кіровограда на 2016 рік. Пунктом 2 зазначеного рішення вказану Програму включено до Програми економічного і соціального розвитку міста Кіровограда на 2015 рік та основних напрямків розвитку на 2016 і 2017 роки. Одним із заходів щодо реалізації вищезазначеної Програми є виплата пансіонів почесним громадянам міста, в число яких входить і Райкович А.П., однак це рішення не носить індивідуального характеру.

Згідно витягу з протоколу №6 від 23.02.2016 встановлено, що депутатами Кіровоградської міської ради одноголосно прийнято рішення №78 від 23.02.2016, за вказане рішення голосував і Райкович А.П.

Опрацюванням зазначених матеріалів не встановлено ознак порушення з боку Райковича А.П. вимог ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» за відсутності складових реального конфлікту інтересів визначених ст.1 цього Закону, оскільки  відсутня суперечність між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями, а тому підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП не встановлено.»

 

Коментар юриста:

"Слід врахувати, що виплата грошового забезпечення почесному громадянину встановлена на підставі нормативного документу органу місцевого самоврядування, тобто носить загальний характер і визначені законодавством підстави. Наявна заява Райковича А.П., на підставі якої відділ бухгалтерського обліку Кіровоградської міської ради щомісячно перераховує зазначену виплату на спеціальний рахунок комунального закладу «Кіровоградський обласний будинок дитини», носить виключно індивідуальний характер і рішення виконкому не змінює. Таким чином, Райкович А.П. зберігає право на отримання даного пансіону і може у будь-який момент відмовитись від раніше поданої заяви.

Програма соціального захисту та соціальної підтримки окремих категорій населення міста Кіровограда на 2016 рік, була затверджена рішенням Кіровоградської міської ради №78 від 23.02.2016р.

Оскільки вказана програма стосувалася порядку виплати пансіонів почесним громадянам міста, в число яких входить і Райкович А.П., то останній мав потенційний конфлікт інтересів, був зобов’язаний повідомити про його наявність та не брати участь в голосуванні при прийнятті даного рішення."

Правоохоронні органи сусідньої Вінниці інакше ставляться до подібних дій народних обранців. Так, у липні цього року депутати Вінницької обласної ради проголосували за присвоєння собі ж почесної відзнаки "За заслуги перед Вінниччиною". Серед них поважні бізнесмени Геннадій Вацак, засновник кондитерського дому "Вацак" та Євгеній Звєрков, гендиректор ТОВ "Хмільницьке".

За іронією долі, Вацак ще й секретар постійної комісії облради з питань боротьби з корупцією.

Пікантність ситуації полягає у тому, що згідно Положення згаданої відзнаки депутатам-заслужникам мали виплатити по 5 тисяч бюджетних гривень. А це вже пряме порушення післяреволюційного актикорупційного законодавства. Конфлікт інтересів.

Всеукраїнський рух проти політичної корупції "Під контролем" передав згадані факти до Генеральної прокуратури. Як наслідок, прокуратурою Вінниччини ініційовано складання працівниками місцевої поліції протоколів про корупційні правопорушення стосовно депутатів Вінницької обласної ради (ч. 2 ст. 172-7 КУпАП). Остаточне рішення за судом.

Звісно, виплати почесним громадянам не є фактично крадіжкою із міського бюджету. Однак це не робить виплати громадянам, які мають великий особистий дохід, більш обґрунтованими з моральної точки зору. Кожного року, більше ніж 100 тис. грн бюджетних коштів витрачається на підтримку тих, хто її не потребує, коли ті ж самі суми, перераховані до вищезгаданого «Кіровоградського обласного будинка дитини» були б зовсім не зайві. 

РОЗСЛІДУВАННЯ БУЛО ПІДГОТОВЛЕНО В РАМКАХ ПРОЕКТУ «МІСЦЕВИЙ ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ В БОРОТЬБІ ПРОТИ КОРУПЦІЇ», ЯКИЙ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ЗА ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ ФІНСЬКОГО ФОНДУ МІСЦЕВОГО СПІВРОБІТНИЦТВА.

01.03.2017 - 02:03 Як виглядатиме Україна-2030?
«Світ змінився. Я бачу це у воді, я бачу це в землі, дух перемін витає в повітрі...»
(Гендальф. Х.ф. «Володар перснів»)
Світоглядні книги та фільми про боротьбу світів та світоглядів не дарма стають культовими протягом останніх десятиліть. «Володар перснів», «Гаррі Поттер», «Дім дивних дітей», «Матриця», «Зоряні війни», «Зворотній бік Світла»… всі ці книги та фільми пророкують протистояння двох світів – темного і світлого. І характеристики цих світів також чітко прослідковуються.
Темний світ – це тоталітаризм, диктатура, підпорядкування чужій волі, жорстокість, контроль але, в той же час – це порядок, дисципліна, сила, швидке прийняття та виконання рішень. Світлий світ – це демократія, консенсус, ініціатива, розподіл повноважень, довіра, права і обов’язки, свобода думки і слова, творчість, любов і краса, але, в той же час – це поблажливість, … У той же час є і Сірий світ, те, що між світами – це популізм, патерналізм, байдужість, маніпуляції.
Всюди йдеться про один і той же сценарій. Після багатьох років стабільного розвитку, зростання, достатку, миру, суспільство починає бути безпечним і втрачає пильність, в той час як колись переможене зло набирає сил і починає загрожувати світу… Зрештою, добро, зазнавши значних втрат, все одно відновлюється, збирається з силами і перемагає. Але не повністю, щоб ситуація знову повторилась у майбутньому.
Сьогодні ми знаходимось саме в кульмінаційній частині історії боротьби світлих та темних сил. Культура споживацтва притлумила заможним країнам «Західної демократії» інстинкти самозбереження. Вони проґавили момент, коли в країнах «Східної деспотії» почала зростати нова сила, яка претендує на світове панування. Вони розжиріли на стільки, що навіть усвідомлюючи всю небезпеку, досі не можуть адекватно відреагувати на нові виклики.
Сценарій почав справджуватись. На Близькому сході з’явилась нова терористична квазі-держава – ІДІЛ, яка розпочала жорстоку війну на кілька фронтів. КНДР виготовила ядерну зброю і загрожує війною демократичним країнам. Росія зі стадії загроз перейшла до стадії їх виконання, розпочавши війну з Україною. Китай, Індія, Бразилія, ПАР прискореними темпами озброюються.
В економіці також ситуація загострюється. Китай більше не задовольняється місцем сировинного придатку. Він хоче конкурувати з найбільшими економіками світу, демонструючи постійне зростання. Проте країнам Великої Сімки це аж ніяк не потрібно.
Таке вже неодноразово траплялось у світовій історії. Найсвіжіші приклади – це Перша та Друга світові війни. Обидва рази перемога «добра над злом» була неповною. Обидва рази було створено міжнародні організації (Ліга Націй та ООН), що мали б стежити за збереженням миру у світі. Обидва рази вони виявлялись неефективними. Обидва рази незадоволені світовим порядком країни починали нарощувати військову потужність і кидали виклик решті світу.
Сьогодні світ знову готується до війни. Суспільство мобілізується. Тому у країнах західної демократії до влади повертаються авторитарні лідери. Спершу Туреччина, Угорщина, потім – Польща, тепер – США, Болгарія… політики, що перемагають в цих країнах – авторитарні популісти. Вони намагаються взяти собі максимальну кількість владних повноважень. Їх не влаштовує нинішня ситуація у світі. Вони її змінять, точніше – стануть причиною змін.
Не зважаючи на неоднозначні, а подекуди і відверто проросійські заяви новообраного Президента США Дональда Трампа, він навряд чи сприятиме примиренню з РФ, і навіть навпаки, може спричинити ескалацію конфліктів, аж до прямого військового зіткнення. Чому? Все просто:
1. Трамп наполягає на максимальному видобутку і експорту енергоресурсів США, включаючи розконсервацію нерозвіданих родовищ. В основному, це поклади сланцевого газу, які Штати також зацікавлені експортувати і які обвалили ринки нафти і газу. Якщо розробка альтернативних ресурсів обвалить ціни традиційних викопних до $ 20-25 за барель, РФ просто не вистоїть;
2. Оголошена Трампом економічна війна з Китаєм може привести до більш агресивній політики Піднебесної і гострому бажанні "проковтнути Росію", відібрати їх ринки і просто знайняти життєвий простір. З іншого боку світова "фінансова лихоманка" ще більше сприяє відтоку капіталу / інвестицій з РФ;
3. Генерал Майкл Флінн, який відомий своїми візитами до Москви на святкування річниці "Russia Today", не може займати високі пости в новій Адміністрації, оскільки останні кілька років перебуває на пенсії. У законодавстві США є прямі обмеження для такої категорії;
4. Більшість представників Республіканської партії, на кадри якої спиратиметься Трамп, має яскраво виражену антиросійську позицію, яку кожен з новопризначених посадовців буде втілювати в життя на своїх місцях.
Трамп передусім бізнесмен, тому спочатку спробує побудувати відносини з Кремлем на довірі. Але така наївність дуже швидко розсіється через непослідовність самого Путіна і якнайшвидшого кидка з його боку. Після чого проти російських будуть застосовуватися більш жорсткі заходи, аж до відключення банківської системи SWIFT і надання Україні летальної допомоги.
В свою чергу Путін вже давно має власний план «нового світового порядку». Він докладно описаний у книжці «Третя імперія», і цей план вже втілюється на практиці. Мета Кремля – не тільки відновлення СРСР, але і повна окупація усієї території Європейського континенту. Ні більше, ні менше. Рано чи пізно він піде далі, ніж війна в Україні, і змусить НАТО відреагувати.
Чим пізнішою буде реакція – тим більших втрат зазнають країни Альянсу. Але у будь-якому разі, їх ключовим союзником стане Україна. Вона ж, у підсумку, отримає найбільше переваг від перемоги, адже, окрім територіальних здобутків та репарацій від переможеного ворога, стане новим лідером нової об’єднаної Європи.
Україна стане першою у світі державною, в якій відбудуться революційні зміни в системі управління. Вона поєднає пряму форму демократії з корпоративною системою управління, завдяки чому зробить стрімкий прорив у своєму розвитку. Головними елементами змін будуть:
1. Зміна виборчого цензу з вікового на інтелектуальний. Право голосу буде надаватись всім бажаючим громадянам, які успішно складуть тести на знання Конституції, а можливо також і мови, історії, логіки, економіки, політології, правознавства (на кшталт ЗНО)…
У той же час, всі громадяни, що стануть виборцями, візьмуть на себе зобов’язання детально вивчати і аналізувати всіх кандидатів на державні посади та всі їх пропозиції. Таким виборцям, з метою мотивації, доцільно було б навіть удвічі зменшити податкове навантаження.
2. Перехід від представницької демократії до прямої. Такий крок здатен назавжди вирішити проблему політичної корупції. Вона стане просто неможливою. Можна дати хабаря, залякати, чи вплинути в будь-який інший спосіб на 226 нардепів, але не на мільйон мислячих громадян.
Питання призначення Президента і Уряду, ухвалення Конституції та змін до неї, Державної Стратегії на 50 років та Програми уряду на 5 років, державного бюджету та звітів про виконання зазначених документів чи їх перегляду – все це буде належати до виключної компетенції громадян – такого собі он-лайн Віча.
3. Поєднання управлінської моделі держав і корпорацій. Корпоративна система управління і залежність доходів від результатів роботи. Чітка місія, мета та стратегія державної політики. Президент має очолювати виконавчу гілку влади – Уряд, і йти на вибори з детальною програмою дій на 5 років – із зазначенням завдань, засобів їх досягнення, очікуваних результатів, показників, часових рамок кожного кроку. На всі посади в Уряді має бути готова команда виконавців, яка має обиратись разом із Президентом та його Програмою. Після виборів, Програма автоматично має набувати статусу Закону, і щороку Президент і Уряд мають звітувати про результати її виконання.
4. Повний перехід на безготівкові розрахунки. Максимальна дерегуляція економіки. Спрощення податкової системи – запровадження єдиного для всіх податку – 20% з доходу. Держава буде зацікавлена у постійному зростанні доходів громадян, адже тільки так політики зможуть збільшувати свої доходи.
Ці чотири головні системні зміни, після того, як доведуть свою ефективність в Україні, поступово перейматимуть інші держави. Ми станемо політичним і економічним центром світу.
Дмитро Сінченко, газета “День”