Дмитро Сінченко

блоги

05.09.2017 - 00:43 Картель "АЗС". Хто влаштовує змови на ринку нафтопродуктів

Картельні змови в Україні – не рідкість. Уряду варто увесь час аналізувати ринки і виявляти передумови, які дозволяють і навіть спонукають представників бізнесу змовлятися й порушувати законодавство про захист економічної конкуренції.

Проте, чи виконує ці завдання Антимонопольний комітет, на якого вони покладені?

За визначенням Юридичної енциклопедії, картель – це об'єднання кількох підприємств однієї галузі, учасники якого укладають угоду щодо розподілу ринків збуту й цін та зберігають свою власність на засоби виробництва та продукцію; найпростіша форма монополістичного об'єднання.

На відміну від інших, стійкіших, форм монополістичних структур – синдикати, трести, концерни – кожне підприємство, яке увійшло в картель, зберігає фінансову та виробничу самостійність.

Як правило, картель діє в рамках однієї галузі. Потрапляє під дію антимонопольного законодавства України.

Виявити ознаки картелю, у принципі, не складно, адже більшість споживчих ринків наразі прозорі для моніторингу. Основна його ознака – коли ціни синхронно йдуть вгору. А от довести звинувачення в суді важко, бо зазвичай для цього не вистачає прямих доказів.

Зловживання вітчизняних нафтотрейдерів

Ринок нафти і нафтопродуктів в Україні умовно можна поділити на три групи гравців:

І. Імпортери. Вони мають великі роздрібні мережі та імпортують паливо із сусідніх Росії, Білорусі, Литви, Польщі, Румунії та інших країн. Це відомі бренди, такі як WOG, ОККО, Shell, SOCAR, Amic тощо.

ІІ. "Національний виробник" – компанії, які пов'язують із фінансово-промисловою групою "Приват". Виробляють пальне переважно на Кременчуцькому НПЗ. До них належать мережі, які працюють під брендами "Авіас", ANP, "Укрнафта", "Укртатнафта", Sentoza та іншими. Загалом це 15-20 юридичних осіб, які орендують або суборендують АЗС.

Якісну конкуренцію їм намагається скласти пальне, вироблене на Шебелинському заводі державної "Укргазвидобування", яка має невелику мережу АЗС.

ІІІ. Численні місцеві чи регіональні мережі, що конкурують з групою "Приват" у нижньому ціновому діапазоні та не мають напрацьованих схем постачання нафтопродуктів.

Три групи трейдерів здебільшого конкурують між собою – тож міжгрупові змови малоймовірні.

Однак коли інтереси перетинаються, узгоджені дії цілком можливі. Ідеться переважно про паралельну цінову поведінку, коли компанії підтримують на власних АЗС майже однакові ціни.

Дещо інша тактика – у компаній, які пов'язують із групою "Приват".

"Більшість АЗС цих компаній перебувають в оренді, суборенді або перехресному орендуванні. При цьому орендарі майже що півроку змінюються. Це робиться, щоб "оптимізувати" податки. Адже тоді фіскалам набагато важче буде зорієнтуватися, хто й скільки має сплатити податків. І хоча учасники "ротації" можуть бути прописані за однією адресою і мати схожі назви – для податкової це різні учасники ринку, "не пов'язані між собою відносинами контролю".

Фактично, "під наглядом" групи "Приват" працює сьогодні до 1.625 заправок. Це понад чверть ринку", – розповідає Геннадій Рябцев, директор спеціальних проектів НТЦ "Психєя".

Попри відсутність видимого зв'язку між власниками АЗС – усі вони піднімають і опускають ціни одночасно. При цьому ані Антимонопольний комітет, ані правоохоронні органи не бачать у цьому порушень.

"Щодо імпортерів, то їхні дії також можуть здатися узгодженими, адже на стелах їх АЗС інколи також спостерігаються однакові ціни, – продовжує Геннадій Рябцев. – Нещодавно це стало приводом для звинувачення шести провідних гравців ринку в паралельній ціновій поведінці. Антимонопольний комітет навіть оштрафував їх на 204 мільйони гривень.

Але насправді вартість пального в імпортерів є різною. Інакше кажучи, завдяки програмам лояльності, споживач купує паливо за ціною, на 1-3 грн/л нижчою, аніж зазначена на стелі. Інша річ, що навіть аналітики не можуть вам пояснити, як насправді діють ці програми лояльності".

Проте змовитись і встановити завищену ціну – сенс для імпортерів невеликий, адже залишається дві третини ринку, що працюють у нижньому ціновому сегменті. Споживачі просто не купуватимуть задорогий брендовий бензин.

Тому картельну змову на цьому сегменті ринку знайти навряд чи вдасться.

Хоча зловживань вистачає й без неї.

"Українські споживачі не мають повної інформації про характеристики пального, що реалізується на заправках.

Наприклад, що таке "іменний бензин"? Нам розповідають, що він збільшує потужність, є більш екологічним, має змащувальні та мийні характеристики. Але хто дасть гарантію, що водіїв не вводять в оману, а приріст споживчих властивостей виправдовує завищену ціну? Адже трейдер без жодних зусиль може видати звичайний бензин за "іменний" і брати додаткові 2 гривні з кожного його літра. Більше того, оскільки три одиниці октанового числа для сучасних двигунів – не така й велика різниця, районні заправки іноді видають 92-й бензин за 95-й.

Щодо представників "вітчизняного виробника", то вони піднімають ціни, коли змінюється курс гривні нарівні з імпортерами, хоча залежать від долара набагато менше", – коментує Геннадій Рябцев.

Також група "Приват" пригнічує конкуренцію в регіонах. Зокрема, здійснює грабіжницьке ціноутворення – заниження ціни для витіснення конкурентів. Це найбільше б'є по дрібних підприємствах.

АМКУ на ці порушення також не звертає уваги – хоча саме це є основною загрозою конкуренції.

Головне зловживання представників третьої групи учасників ринку – несплата податків і зборів у повному обсязі. Другий пласт зловживань – реалізація сурогатів із додаванням біоетанолу, газового конденсату, прямогінного бензину, октанопідвищуючих присадок, які видають за якісне пальне.

В усіх трьох групах також наявний людський фактор. Тому інколи порушення, характерні для третього сегменту, зустрічається і в імпортерів, і в групи "Приват", втім, не як системне явище.

Історія питання

Класичні випадки картельної змови на ринку нафтопродуктів можна було побачити наприкінці 1990-х – початку 2000-х. Це призвело до закриття сотень малих і середніх підприємств, зробило прибуток аграрного сектору передусім залежним від поведінки великих гравців нафтобізнесу.

У свою чергу, це змусило фермерів планувати свою діяльність не більш як на рік вперед, внаслідок чого почалось виснаження ними родючих ґрунтів, погіршення екологічної ситуації тощо.

Ігор Козуб, підприємець, Кіровоградська область:

"Моє підприємство ТОВ "Агротехпостач" було створене у 1995 році, у нас була заправка в селі Северинка, пізніше збудували заправку в селі Підлісне, проте так і не запустили. Тобто, ми були дрібним нафтобізнесом. У нас було два бензовози, які могли за раз брати 15-16 кубів нафтопродуктів. В основному возили нафтопродукти фермерам. Бізнес ішов досить успішно, у 1997 році ми придбали великі автомобілі.

Усе почало погіршуватись, коли нафтопереробні заводи почали скуповувати російські компанії або компанії з російським капіталом. Вони, по-перше, купили або побудували собі мережі АЗС, по-друге – зробили диверсію проти української економіки – зрівняли оптову ціну з роздрібною. Я переконаний, що це була картельна змова великих компаній.

Це викликало незадоволення серед роздрібних торгівців. Вони намагались протестувати – але безрезультатно. Сотні дрібних підприємств закрились, бо працювати стало нерентабельно.

Щоб зберігалась рентабельність, "накрутка" на роздрібній торгівлі мала б складати не менше 15-20%, адже треба заплатити і за солярку у бензовози, і зарплату водіям, і за утримання машин та заправок, за електроенергію, податки заплатити... А ще ж треба думати про розвиток бізнесу.

Це призвело до того, що на певному етапі малі підприємства почали купувати газолін (це такий нафтопродукт, який можна "колотити" із соляркою), або інші "компоненти" – і робити сурогат.

Це суттєво здешевлювало собівартість отриманого продукту – але погіршувало його якість. Клієнт, заправившись "бодягою", помічав погану якість пального і більше там не заправлявся. Або фермер, у якого зламались комбайни через "бодягу", вимагав компенсацій.

Ми не хотіли працювати у напівкримінальному режимі, тому довелось закриватись і продавати за безцінь і АЗС, і бензовози".

Підприємець говорить про ситуацію, коли російська ТНК витісняла інші компанії з ринку, застосовуючи грабіжницьке ціноутворення. Це робилось для того, щоб було невигідно купувати пальне на заправках без "брендів". Усіх заганяли у схеми джобінгу, коли компанії брали на себе зобов'язання дотримуватися певних стандартів поведінки, натомість отримуючи можливість купувати паливо без проблем.

Хто "ліг" під ТНК – той вижив, хто намагався опиратись – закрився.

Державна політика у сфері забезпечення споживачів нафтопродуктами доходила до абсурду.

Так, у 1996-98 роках були прийняті три окремі розпорядження уряду, якими передбачалося з метою поставки бензину в Україну "підтримати пропозицію адміністрації Тюменської області та корпорації "Укрмонтажспецбуд" щодо здійснення еквівалентного експорту продукції... і виконання будівельно-монтажних робіт". При цьому серед експортованих за бензин товарів були суконні рукавиці й шнурки для взуття.

З огляду на це, мати стабільного оптового постачальника пального було на той час значним благом.

Друга хвиля відбулася у 2001-2002 роках, коли віце-прем'єром була Юлія Тимошенко. В цей період ТНК почала розривати контракти з тими, хто, на їх погляд, не відповідав їхнім вимогам (зараз джоберів залишилось менше половини).

Кількість роздрібних гравців на ринку скорочувалась. На той момент належної реакції АМКУ на неконкурентні дії з боку ТНК не відбулось.

Очікувати на те, що хтось коли-небудь розслідуватиме цю справу – марно.

Хоча саме на цей період припала чи не найгучніша бензинова справа: "Коли група "Приват" ще не мала такого впливу, як сьогодні, підконтрольні їй компанії АВІАС і "Сентоза" були оштрафовані на 50 мільйонів гривень кожна. Це було, здається, у 2003 році.

Тоді справа владналась у такий спосіб – компанії раптово збанкрутували, і їхні активи викупили інші компанії зі зміненою назвою. Був АВІАС – став АВІАС+, була "Сентоза" – стала "Сентоза Ойл". І виявилось, що судові позови були проти попередників – їх нема, і нема з кого питати. І хоч вони були прописані за тими ж адресами, і керівництво в них те саме – але назва інша, і все...", – пояснює Рябцев.

Друга гучна справа АМКУ, який заявив про ознаки картельної змови на ринку нафтопродуктів, сталась у 2010-2011 роках. Із середини грудня до початку лютого 2010 року ціна бензину А-95 зросла на 13%. "Лідерами" зростання були мережі автозаправних станцій: ТНК, Золотий Гепард, Лукойл, ОККО, WOG, Shell, Вік-Ойл (Formula).

Перелічені автозаправні мережі об'єднувало не лише цінове лідерство. Усі вони були членами Експертно-аналітичної групи (ЕАГ) при Мінпаливенерго. ЕАГ – це спеціальний дорадчий орган, створений Кабміном, у якому держава шляхом діалогу з гравцями ринку нібито контролювала справедливість цін на нафтопродукти для споживачів.

Проіснувала ЕАГ до 2013 року.

Втім, шість вищеназваних нафтотрейдерів були лідерами цін в Україні як мінімум з початку 2009 року, що може свідчити про схвалення їхніх дій Міністерством.

Ціни "шістки" суттєво випереджали апетити більшості учасників ринку, які були позбавлені потреби відстоювати вартість пального перед чиновниками, адже не входили в ЕАГ.

Пересічні учасники нафтового ринку, що не ввійшли до "кола втаємничених", щодо ЕАГ та її учасників використовували визначення "картель".

Наприкінці 2010-го – початку 2011 року АМКУ провів розслідування і виявив ознаки картельної змови між основними гравцями паливного ринку: ТОВ "Континент Нафто Трейд", ПП "Окко-Нафтопродукт", ТОВ "Альянс Холдинг", ПП "Лукойл Україна" і ТОВ "ТНК-ВР Коммерс". Ціни на стелах їхніх АЗС були практично однакові.

У процесі розслідування виявили, що згадані компанії потрібно розділити на дві групи.

У першій опинились так звані "чисті" імпортери, у другій – дві компанії з власними нафтопереробними заводами (працювали під брендом "ТНК" та "Лукойл"). Саме тому ці дві компанії виділили в окреме провадження, щоб додатково зважити аргументи компаній і те, як на кінцеву вартість бензину впливає ціна продукту власного виробництва.

"Комітетом було прийнято рішення №124-р від 22.03.2011 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу на ПП "Лукойл Україна", ТОВ "Континент Нафто Трейд", ТОВ "Альянс Холдинг", ПП "Окко-Нафтопродукт", Спільне українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кершер" (Розпорядженням державного уповноваженого комітету від 18.01.2011 №10/14-р у справі змінений відповідач – ТОВ "ТНК-ВР Коммерс").

Згодом Комітетом було здійснено перегляд рішення щодо накладення розмірів штрафів на суб'єкти господарювання. За рішеннями Комітету від 14.12.2011 №745-р, 746-р, 747-р та від 25.01.2012 №39-р накладені штрафи сплачено", – пояснила нам у відповідь на інформаційний запит Перший заступник голови Комітету – державний уповноважений Марія Ніжнік.

Дії Антимонопольного комітету

На початку 2000-х, коли на ринку було небагато великих компаній, АМКУ штрафував маленькі підприємства, в основному – на регіональному рівні. Але розміри штрафів були незначними, адже ще не було санкцій у вигляді штрафу в розмірі 15% від обороту. Тоді компанії вважали за краще заплатити, аніж відстоювати свою правоту у суді.

Сьогодні ситуація змінилась.

Рішенням від 28 жовтня 2016 р. №480-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу", яке приймалось за результатами розгляду справи №128-26.13/112-16, АМКУ визнав дії ТОВ "Золотий екватор", ТОВ "ВОГ Рітейл", ПП "Окко нафтопродукт", ТОВ "Альянс Холдинг", підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК Україна" (до 08.05.2015 − підприємства з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-Україна"), ТОВ "СОКАР ПЕТРОЛЕУМ" і ТОВ "Паралель-М ЛТД".

"Порушення полягали у: встановленні і підтриманні на інформаційних табло стаціонарних АЗС подібних між собою роздрібних цін на бензин марки А-95 та дизельне паливо та встановленні умов реалізації бензину марки А-95 та дизельного палива, за яких доступ споживача до інформації про розмір остаточних роздрібних цін є обмеженим, внаслідок застосування складних та непрозорих програм лояльності, умов проведення акцій та надання знижок, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення схожих дій на ринках роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, які призвели до обмеження цінової конкуренції", – розповіла нам інший заступник голови Комітету – державний уповноважений Ніна Сидоренко.

За вчинене порушення на підприємства наклали штраф у розмірі 204.325.103 гривні.

Це рішення одразу ж було оскаржене в суді й, зрештою, може бути скасоване.

Проте АМКУ підійшов системніше до вирішення проблеми у майбутньому. Так, 7 квітня 2017 року в Антимонопольному комітеті України відбулось чергове засідання Робочої групи щодо створення системи моніторингу ринків нафти, бензинів, дизельного палива та скрапленого вуглеводневого газу.

Розвиток біржової торгівлі та впровадження системи репортингу, на думку АМКУ, сприятиме забезпеченню прозорості ринків оптової торгівлі нафтопродуктами. Раніше, листом від 28.10.2016 № 128-08.4/01-11469 Комітет звертався з пропозиціями до кабміну щодо необхідності реалізації на біржах певної частки вітчизняних і імпортованих нафтопродуктів з метою покращення стану конкуренції на ринках нафти та нафтопродуктів, а також запровадження прозорих механізмів формування цін на нафту та нафтопродукти.

Ззовні виглядає, що нове керівництво АМКУ демонструє активну роботу та чимало ініціатив у сфері роздрібного ринку нафтопродуктів – викриває зловживання, накладає штрафи, просуває законодавчі ініціативи...

Проте ці дії АМКУ виглядають як вибіркове застосування санкцій. Адже вони штрафують імпортерів – проте не зачіпають групу підприємств, що відносяться до сфери впливу групи "Приват", хоча для цього є всі підстави.

Так, у період з 21 на 22 березня 2016 року на АЗС, які входять в пул компаній "Приват" Ігоря Коломойського, вартість бензинів і дизельного палива зросла на 50 коп. за літр. Протягом 10-11 квітня 2017 року на АЗС України відбулося масове подорожчання бензинів і дизпалива на 0,1-1,0 грн/л.

В останньому випадку "спусковим гачком" слугувало подорожчання нафтопродуктів на кордоні України. У свою чергу, здорожчання було пов'язане зі спекулятивним зростанням нафтових котирувань до 55 доларів за барель.

Не всі мережі підняли ціни обґрунтовано. Група "Приват", як національний виробник, менше залежить від світових цін – але вони перші підняли вартість палива: 7 квітня – на 0,5 грн за літр, і 10 квітня – ще на 0,5 грн.

"Таких випадків не один, не два і не три. Ця ситуація носить системний характер протягом останніх 5-6 років, якщо не більше, і ніякої реакції немає. Чому? Бо немає дозволу. Навіть навпаки, мабуть, є вказівка "не чіпати"..." – підсумовує Геннадій Рябцев.

Позиція нафтотрейдерів

Ми звернулись за коментарями до самих підприємств. Так, компанія Shell не може погодитися з рішенням АМКУ оштрафувати їх, оскільки воно, на її думку, не підтверджено жодними доказами та було прийняте з низкою порушень.

"По-перше, Комітет не врахував пояснень та аргументації, що була надана Shell АМКУ і чітко доводить, що будь-які зміни цін у мережі АЗС Shell відбувалися виключно на підставі об'єктивних та економічно обґрунтованих факторів для Shell.

По-друге, АМКУ не вдалося надати докази того, що компанія брала участь у якихось антиконкурентних узгоджених діях при здійсненні роздрібної торгівлі нафтопродуктами, зокрема, доказів щодо встановлення подібних цін із іншими гравцями ринку. Також немає доказів того, що Shell використовувала програми лояльності, маркетингові акції чи знижки для клієнтів для уникнення цінової конкуренції.

По-третє, Комітет проігнорував висновки і рекомендації, надані Радою бізнес-омбудсмена в Україні, які рекомендують, що АМКУ необхідно під час розслідування врахувати всі докази та пояснення Shell і реалії роздрібного ринку нафтопродуктів в країні", – зазначив Віктор Качуренко, менеджер зі зв'язків з органами влади і зовнішніх відносин Shell Retail Ukraine.

Подібну думку висловили і представники компанії WOG. У компанії підкреслюють, що АМКУ відмовляється розслідувати діяльність "сірих дилерів" на ринку палива, які дійсно встановлюють економічно необґрунтовані ціни на нафтопродукти – зокрема, через несплату в повному обсязі роздрібного акцизу.

"Діяльність саме таких "операторів" спотворює справедливу конкуренцію на ринку, але як і раніше залишається без уваги контролерів. У свою чергу, в Комітеті без реальних на те доказів, приймають каральні рішення на адресу представників легального ринку, справно платять податки, а також виступають за прозорі і конкурентні умови роботи ", – наголошує ТОВ "ВОГ Рітейл".

Водночас, усі компанії, які зараховують до групи "Приват", залишили наші запитання щодо необґрунтованого здорожчання пального на їхніх мережах АЗС без відповідей.

Отже, можемо констатувати, що станом на сьогодні на ринку нафтопродуктів в Україні немає ознак картельної змови у класичному її вигляді, проте в наявності чимало зловживань в питанні ціноутворення.

На жаль, на частину цих зловживань – зокрема, з боку мереж АЗС, які відносять до групи "Приват" – АМКУ не реагує.

Ситуації сприяє, зокрема, і складна структура власності та управління підприємствами, що відносять до згаданої фінансово-промислової групи. Це надзвичайно ускладнює процес доведення порушень антимонопольного законодавства.

Дослідження проведене в рамках проекту USAID "Прозора енергетика". Позиція автора може не збігатися з позиціями Агентства з міжнародного розвитку США та аналітичного центру DiXi Group.

Дмитро Сінченко, спеціально для ЕП

10.07.2017 - 02:29 Благоустрій чи «розпил»?

За даними ВООЗ, Україна на першому місці у світі за смертністю від забруднення повітря на 100 тисяч населення. Дерева виконують надважливу роль в очищенні повітря. Варварський підхід до обрізки дерев, з порушенням вимог багатьох законів, призводить до загибелі зелених насаджень. Обрізати більш як 50% крони забороняється. Тож виконання таких робіт, це фактично знищення зелених легень міста. А причина, скоріш за все - банальна жага наживи, бо на це виділяються значні кошти.

Природоохоронні заходи по-кропивницьки

Днями у Кропивницькому вибухнув черговий скандал через вирубку здорових дерев біля Пологового будинку №1, яка відбулась за вказівкою міського голови через, на його думку, «неестетичний вигляд» зелених насаджень. Історія боротьби активістів за збереження зелених насаджень у місті триває досить довго.

Так, навесні 2016 року активісти ГО «Озеленення. Кропивницький» переймались питанням: «скільки можна висадити дерев на 600 тис.грн.?» Саме ця сума була передбачена в міському бюджеті в розділі «заходи з озеленення міста» програми природоохоронних заходів на 2016 рік. Вони обурено дивувались відповідям міськвиконкому, в яких зазначалось: «в міському бюджеті на 2016 рік не закладені кошти на висадку нових дерев»… Куди ж поділись 600 тис.грн.? Але ці гроші все таки знайшлись…

15 грудня 2016 року на засіданні постійної депутатської комісії була презентована програма природоохоронних заходів на 2017 рік. У вступній частині програми міститься звіт про виконання програми на 2016 рік. Виявляється, що 600 тис.грн. пішли на обрізування 71-ої пухової тополі, «догляд» за деревами у кількості 152 одиниці та видалення 80 дерев. Всі ці дерева знаходились на території закладів освіти (дитячих садків та шкіл). Саме на території дитячих садків та шкіл були виявлені факти обрізування дерев узимку «під стовп», внаслідок якого багато дерев загинуло. Зокрема, загинули білі тополі, які років 30 тому масово висаджували на території садочків та шкіл.

Весь цей час активісти дивувались, чому КП «Єлизавета», яке вже давно прославилась дровозаготівлею, виконує обрізку дерев, хоча управління ЖКГ стверджує, що з КП «Єлизавета» укладений договір на знесення дерев. Тепер все стало зрозумілим. Розпорядником 600 тис. грн.. було управління земельних відносин та охорони навколишнього середовища, яке й уклало Договір з КП «Єлизавета» на «догляд», а замовником робіт виступило управління освіти.

У 2017 році управління земельних відносин та охорони навколишнього середовища вирішило не ламати традицію. З надходжень від екологічного податку буде використане 500 тис. грн. на «озеленення», яке за своєю суттю відповідає цьогорічному «озелененню». У 2017 році 300 тис.грн. будуть використані на «озеленення дитячих садків №42, №65, №54, №63. 200 тис.грн. будуть використані на таємничі проекти в ДНЗ №27 та ЗОШ-Інтернат…

Як ви думаєте, природоохоронна прокуратура зможе правильно оцінити цільове використання надходжень від екологічного податку?

Що таке КП «Єлізавета»?

За даними аналітичної платформи "YouControl", колективне підприємство (не комунальне, як думає більшість) «Єлізавета», код ЄДРПОУ 22218998, зареєстроване 27.12.1993. Керівник та підписант – Чернік Алла Степанівна. Серед засновників також є Чернік Сергій Степанович (очевидно, брат) та Борщ Михайло Вікторович.

Чернік Алла Степанівна балотувалась до Фортечної районної у місті Кропивницькому раді у 2002-му році. Чернік Сергій Степанович працює генеральним директором ТОВ "КМДК" – лісозаготівельного заводу з виробництва пиломатеріалів у місті Кіров Російської Федерації.

Види діяльності підприємства:

  • 31.09 Виробництво інших меблів
  • 16.23 Виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів
  • 43.21 Електромонтажні роботи
  • 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування
  • 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи
  • 43.31 Штукатурні роботи
  • 43.34 Малярні роботи та скління
  • 43.39 Інші роботи із завершення будівництва
  • 81.29 Інші види діяльності із прибирання
  • 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням
  • 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах
  • 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту
  • 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний)

Як бачимо, підприємство аж ніяк не спеціалізується на догляді за зеленими насадженнями. Все, що пов’язане з деревиною – це її збут або обробка. Чи зацікавлене таке підприємство у тому, щоб зберегти зелені насадження міста? Чи має воно відповідних спеціалістів? Питання риторичні…

З 2014-го року частка в доходах від тендерів щороку суттєво зростає. За даними системи YouControl, у 2014-му підприємство отримало 1 394 741 грн., у 2015-му - 2 921 310 грн., а у 2016 р. - 3 342 339 грн. бюджетних коштів. Висока залежність від тендерів вказує на залежність від ходу їх проведення, політичної ситуації та інших потенційно корупційних складових.

За 2006-й рік на «ремонт» та «утримання» зелених насаджень і інші подібні роботи, за даними порталу «Є-дата» та пошуково-аналітичної системи «007», КП «Єлізавета» отримало 3 033 848,74 грн. з міського бюджету, виконавши 57 транзакцій.

При цьому міська рада у них же і закуповувала дрова (напевне, зроблені з тих же «відремонтованих» дерев).

Порушення екологічного законодавства

06.12.16 р. зранку було -6 С, а на 07.12.16 вночі та вранці до -14 С. Незважаючи на це, КП "Єлізавета" продовжує "омолоджувати" дерева. Різали, як завжди, до стовпа - на території дитсадка біля школи №31. Те що дерева довго не проживуть після цього - це факт. Дерева не пристосовані до зимової обрізки, Правилами утримання зелених насаджень вона взагалі виключається.

За словами активістів, в управлінні ЖКГ їх запевнили, що змушені обрізати взимку ті дерева, які аварійні. А на території садочка - 47 "аварійних" дерев, як сказали дроворуби з "Єлізавети". Чи можна уявити собі, як можуть одночасно стати аварійними всі дерева на даній території?

Як це робиться? Всі директори (чи завгоспи) усіх шкіл і дитсадків міста подають заяву в міську раду про те, щоб на території школи (садка) була проведена обрізка дерев. Хто визначає, які дерева аварійні, які з них дійсно становлять загрозу - невідомо. Міська рада надає дозвіл на таку обрізку без будь-яких деталей. А що ж законодавство? Немає такого поняття - аварійна обрізка. У Правилах утримання зелених насаджень, п. 9.1.12, є лише:

1) аварійне дерево, яке трухляве, сухе чи пошкоджене - таке підлягає знесенню.

2) аварійні гілки - це сухі, надламані, або ті що знаходяться біля електродротів. Тобто, підлягають видаленню одиночні гілки.

Чому міська рада надає дозвіл на проведення «ремонту», тобто омолоджувального обрізання дерев, у грудні – якщо «Правилами утримання зелених насаджень у містах України» омолоджувальна обрізка дозволяється лише навесні? Тим часом як восени (і тільки в широтах із теплою зимою) проводиться виключно формувальна обрізка з видаленням лише 1-2 річних пагонів.

Згідно з п. 4.2 Доповнення 1 Наказу №154 «Про затвердження Порядку проведення ремонту та Утримання об'єктів благоустрою насел.пунктів», омолоджувальна обрізка є КАПІТАЛЬНИМ РЕМОНТОМ об'єкту благоустрою.

А тому потрібен буде ДЕФЕКТНИЙ АКТ про обстеження дерев із висновком про те, що вони потребують омолоджувального обрізання (згідно з п. 9.1.11.3. Правил утримання зелених насаджень, омолоджувальне обрізання виконують лише в дерев, вершина яких почала всихати, а ріст пагонів припинився).

Чому не замазуються рани на деревах, як це має виконуватися згідно з розділом 9, пункти 9.1.9, 9.1.11.2 Правил Утримання зелених насаджень?

Хто нестиме відповідальність за загибель дерева після некваліфікованої обрізки - КП "Єлізавета" чи міська рада, як замовник робіт?

Відкриті кримінальні справи

20.11.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12014120000000410 та розпочато розслідування кримінального правопорушення за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, за фактом привласнення бюджетних коштів службовими особами КП «Єлізавета».

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 19.11.2014 до СУ УМВС з УБОЗ УМВС надійшли матеріали документальної перевірки ГУ ДФС у Кіровоградській області, в яких зазначено, що службові особи колективного підприємства «Єлізавета» привласнили грошові кошти на загальну суму 402012,38 грн., які були виділені для виконання робіт та поставлення товарів.

У 2010-му році Прокуратурою Ленінського району міста Кіровограда розслідується кримінальна справа № 77-382, порушена за фактами привласнення та розтрати грошових коштів службовими особами КП “Єлізавета”, що спричинило тяжкі наслідки за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

Під час досудового слідства встановлено, що службові особи КП “Єлізавета”, діяльність яких повязана з проведенням ремонтних робіт, та будівництвом будівель всупереч інтересам служби здійснили привласнення та розтрату грошових коштів, що спричинили тяжкі наслідки.

Матеріалів про подальшу долю кримінальних проваджень у відкритому доступі немає, проте сам факт наявності подібних справ ставить під сумнів репутацію підприємства.

Позиція КП «Єлізавета»

Нам вдалось поспілкуватись із директором Колективного підприємства «Єлізавета» Аллою Чернік по телефону. Вона категорично заперечила будь-які звинувачення активістів, більше того, вона заперечила навіть факт проведення підприємством обрізки дерев.

«Ми обрізкою не займаємось! Обрізкою займається КП «Благоустрій». Ми проводимо тільки знесення аварійних дерев, тих, на які міська рада дає акти. Все. А зараз вибачте, я дуже зайнята!», - прокоментувала ситуацію Алла Степанівна.

Такі твердження не відповідають дійсності, адже 2 березня 2017 року з КП «Єлізавета» Головним управлінням житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради було укладено договір про «Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень (Поточний ремонт зелених насаджень.)». Договір викладено у відкритому доступі на сайті публічних закупівель «Прозорро».

Висновки

Отже, що маємо у підсумку? Підприємство, яке спеціалізується на заготівлі дрів та виготовленні виробів з деревини, отримує мільйони гривень на заходи з «озеленення» міста. Отримує їх, уникаючи процедури торгів. А після такого «озеленення» - продає місту його ж майно – дрова та вироби з «озеленених» дерев! А місто залишається без грошей, без дерев і без чистого повітря…

То що це воно таке - благоустрій територій, чи розпил - і грошей, і дерев?

 

Дмитро Сінченко, для газети «День»

Розслідування проведено в рамках проекту «Транспарентність, фінансове здоров'я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні» за підтримки Посольства США

31.05.2017 - 03:10 Декомунізувати перемогу: місія можлива
9-го травня Україною знову прокотилась хвиля акцій «побєдобєсія». У найбільших містах не обійшлось без сутичок. При цьому поліцію звинувачують в упередженому ставленні передусім щодо проукраїнських учасників. Так, у Києві було розгромлено офіс добровольчого батальйону ОУН, побито та заарештовано активістів, яким поліція перешкодила у проведенні мирного зібрання, у Дніпрі – затримало проукраїнських демонстрантів після сутички з представниками партії «Соціалісти».
Лише значний резонанс справи спричинив досить швидку та жорстку реакцію влади - звільнення Дніпровського керівництва нацполіції та арешт проросійських “тітушок”. На фоні інших подій цей факт виглядає як виняток.
Сутички також відбулися у Харкові, Одесі, Запоріжжі. Окрім того затримані є в Полтаві (2 особи), Чернігові (2), Хмельницькому (1) та Херсоні (1). Поліція затримувала і тих, хто використовував заборонену символіку, і тих, хто намагався самотушки її відібрати.
Хода у Кропивницькому, присвячена перемозі над нацизмом, також була велелюдною – це факт. Для нашого обласного центру понад дві тисячі учасників кількість дуже велика. Більше в нас збиралось тільки на революції.
Із негативів – фейкових ветеранів щоразу більшає, фронтовиків майже не лишилось. Псевдоветерани організовано вимахують формально законними червоними ганчірками, принципово не вдягають «маків», замінивши їх червоними стрічками, пропагують радянські міфи.
Проте є і позитивні моменти – більша частина ходи відбулась під синьо-жовтими і червоно-чорними прапорами. Колорадських стрічок і серпів із молотами не було помітно, окрім як на кокардах пілоток деяких учасників.
Чому ж радянські традиції вперто не втрачають популярності? На те є кілька причин: по-перше, цей день так і залишається вихідним. Доки його не перенесуть, доти більшість ходитимуть парадами синхронно з Москвою, 9-го травня.
По-друге, цей захід у більшості міст, зокрема у Кропивницькому, легітимізувала міська і обласна влада. Це було організовано ними свідомо, щоб зібрати велелюдну ходу на 9-те, і для цього задіяно адмінресурс.
Наявність вихідного на 9-те травня позбавлена будь-якої логіки. Акти капітуляції Третього Рейху були підписані 7-го та 8-го травня. Виконуватись почали 8-го. Друга світова війна закінчилась 2-го вересня… Без вихідного дня проведення парадів дуже швидко зійде нанівець, як це відбулось із річницями Жовтневого перевороту.
Та й чи потрібен взагалі вихідний для заходів зі вшанування пам’яті? У нас немає вихідних ні на вшанування пам’яті жертв Голодоморів, ні на річницю закінчення 1-ї Світової війни, ні на річницю Перемоги над Золотою Ордою під Синіми водами, врешті-решт...
Дмитро Сінченко
13.04.2017 - 22:51 ЧИЇ ПАЇ: ЩО СПІЛЬНОГО У РЕЗОНАНСНИХ ІСТОРІЙ ІЗ ЗЕМЛЕЮ У КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ

У Кіровоградській області набули поширення ряд “земельних” схем:

1) “Зацікавлена особа” в момент закінчення строку дії договорів агропідприємства з пайовиками чи користувачами, робить пайовику пропозицію, від якої той не може відмовитись і укладає договір з новим орендарем. Але таку ініціативу не можна назвати здоровою ринковою конкуренцією через один нюанс. Попередній орендар не повідомляється про намір розірвання договору завчасно або його непродовження, а інколи – навіть опісля, і продовжує працювати на землі, вкладаючи в обробку і вирощування врожаю сотні тисяч, а то й мільйони гривень. А новий орендар отримує як мінімум оброблену землю, як максимум – з вирощеним на ній врожаєм, і одразу починає роботи з його збору.

2) Т.зв. землі запасу, які знаходяться за межами населених пунктів (зазвичай – разом з польовими дорогами, лісосмугами та прибережними смугами, які заборонено розорювати), використовуються фермерськими господарствами, проте документально це ніяк не оформлюють, але дивним чином ні в кого не виникає жодних питань до таких “орендаторів”. Підприємство отримує прибутки, а контролюючі інституції – свою “долю”, яка, імовірно, менша за офіційні податки та збори. При чому, навіть якщо земля отримує законного господаря, орендатор продовжує її використання.

3) Класичне рейдерство. Без відома власника вносяться зміни до установчих документів та реєстрів, новий власник за допомогою бойовиків захоплює фермерське господарство і, поки тривають суди, користується його майном на свій розсуд, збираючи чужий врожай чи розпродуючи техніку.

КІРОВОГРАДСЬКА ЛЬОТНА АКАДЕМІЯ

Кіровоградський підприємець Дмитро Бориско займається вирощуванням сільськогосподарської продукції. Приватне сільськогосподарське підприємство “Агро-Трейдінг”, яке він очолює, тривалий термін співпрацювало з ВСП НАУ “Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету”.

У 2014 році ВСП НАУ “Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету” в черговий раз звернулась до нього з проханням продовжити співпрацю по спільному вирощуванню врожаю. У відповідь на пропозицію керівництва Льотної академії, ПСП “Агро-Трейдінг” у березні 2015-го року вчинило ряд підготовчих дій, що проводяться до початку посівних робіт, а саме – зорало, передискувало та внесло добрива на орендованому полі.

Мова йде про земельні ділянки з кадастровими номерами 3520386900:02:000:7505, площею 457,5435 га, 3520386900:02:000:7504, площею 38,5993 га і 3520386900:02:000:7503, площею 20,6001 га. Це розорані землі колишнього аеропорту, призначення яких було змінене на ведення підсобного сільського господарства. Саме з цієї землі КЛА НАУ забезпечувала харчування своїх курсантів.

“Я орендував землю у Льотної академії з 2004 по 2014 роки. У нас був договір про спільне вирощування. Щороку ми заключали такий договір. І пропорційно затратам ділився урожай. Розрахунку в грошах ніколи не було. Ми так весь час працювали з ними. Договір діє один рік. Ми відпрацювали повністю, комбайни з поля виїхали, договір закрився, розрахувались. З 2014-го на 15-й – я їм зателефонував, питаю – ми як, продовжуємо? Вони мені – звичайно, все як завжди, працюємо…”, – пояснив Дмитро Бориско.

Однак у 2015 році ВСП НАУ “Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету” було укладено договір з іншою юридичною особою – олександрійською ТОВ “Формула-Агро”. Про намір розірвати домовленості з ПСП “Агро-Трейдінг” повідомлено не було, крім того, на проведення підготовчих робіт були виділені чималі кошти, паливно-мастильні матеріали та мінеральні добрива.

Керівник ТОВ “Формула-Агро” – Жук Максим Славович – балотувався до Олександрійської міської ради від Блоку Петра Порошенка “Солідарність” у 2015 році по округу №34. Олександрія – це вотчина народного депутата БПП Анатолія Кузьменка, обраного від 103-го округу. За словами Бориска, Максим Жук навчався разом із Сергієм Кузьменком, головою Кіровоградської ОДА.

На неодноразові звернення ПСП “Агро-Трейдінг” про відшкодування хоча б понесених витрат керівництво ВСП НАУ “Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету” не дає належної відповіді.

Дмитро Бориско пояснює це, в тому числі, позицією керівництва області:

“Мені телефонують з льотної академії і кажуть: треба щоб ви під’їхали, Дмитро Сергійович, бо тут є одна невизначеність. Ну, я під’їхав, і мені кажуть – нас змушують заключити договір з іншою фірмою. Поїхав я до губернатора, домовився про зустріч, це була субота. Заходжу, кажу, що ж ви в мене землю забираєте. Він каже, це не твоя земля. Я кажу: “та знаю, але ж я її орендую, що ж ви мене так кидаєте, я ж туди вже вклав свої гроші”. Добре, каже, я скажу своїм спеціалістам, вони з вами зустрінуться і допоможуть. Через два дні зателефонували, сказали під’їхати на Тімірязєва 84, телефонував Павло Фесюк. Я під’їхав зі своїм заступником – Денисенком Сергієм Сергійовичем. І вже нам двом пояснили, щоб про цю землю ми забули”, – розповів Бориско.

Підприємець не прислухався до рекомендацій і вирішив відстоювати свої інтереси в суді, проте суд прийняв рішення відмовити в задоволенні позову. Те саме відбулось в апеляції. Сьогодні справа в касації. Ціна позову – 560 121,5 грн прямих збитків, не враховуючи втраченої вигоди та моральної шкоди.

Цитата з рішення суду – “Позивачем не доведено належними доказами ні протиправної поведінки відповідача щодо невиконання зобов’язань за договором , ні наявності відповідних збитків, ні причинно-наслідкового зв’язку між порушенням та завданими збитками”.

БІЗНЕС РОДИНИ КУЗЬМЕНКІВ

Павло Фесюк станом на сьогодні займає посаду комерційного директора ТОВ “УкрАгроКом”. Дружина Фесюка, Олена – рідна сестра Сергія Кузьменка, голови Кіровоградської ОДА. ТОВ “УкрАгроКом” належить Сергію Кузьменку та його батьку – народному депутату від БПП Анатолію Кузьменку.

Сімейна компанія Кузьменків, ТОВ “УкрАгроКом”, мала у 2000 році п’ять тисяч гектарів сільгоспугідь, у 2012 — понад 65 тисяч гектарів. Це землі Олександрійського, Петрівського, Знам’янського, Світловодського та Новоукраїнського районів Кіровоградської області.

Серед засновників іншого підприємства Кузьменків, ТОВ “Агровіста”, яке також значиться засновником “УкрАгроКому”, окрім самого Сергія Кузьменка, значаться його батько Анатолій, дядьки Віктор та Іван, керівник УкрАгроКому Павло Фесюк та перший заступник голови Кіровоградської облради Юрій Гугленко, який до виборів обіймав посаду голови Знам’янської РДА.

Прямо чи опосередковано у власності Сергія Кузьменка, окрім 2-х вищезазначених, за даними аналітичної платформи “YouControl” перебуває ще 16 підприємств, а саме:

  1. ПАТ “Шарівське” – кінцевий беніфіціарій – Кузьменко Сергій Анатолійович, керівник – Кузьменко Віктор Іванович, підписант – Завалій Сергій Володимирович.
  2. ПАТ “Олександрійський Райагрохім” – керівник – Кітаєв Сергій Дмитрович, кінцевий беніфіціарний власник – Кузьменко Сергій Анатолійович.
  3. ТОВ “Королівське ХХП”. Керівник – Живанов Віктор Іванович. Власники: Кузьменко Анатолій Іванович, Кузьменко Сергій Анатолійович, Скічко Юрій Олексійович.
  4. ТОВ “Гермес-трейдінг”. Керівник – Скічко Юрій Олексійович. Засновники: Скічко Юрій Олексійович, Осика Тетяна Петрівна, Йоник Наталія Василівна, Кузьменко Сергій Анатолійович, Фесюк Павло Дмитрович, Скічко Олексій Олексійович. Власники: Кузьменко Сергій Анатолійович, Скічко Юрій Олексійович.
  5. ТОВ “Агрофірма Федірки”. Керівник – Замкова Любов Миколаївна. Засновники: Замковий Олександр Вікторович та ТОВ “УкрАгроКом”.
  6. ТОВ “Олександрійський цукровий завод”. Керівник – Третяк Леонід Леонідович. Засновники: Йоник Наталія Василівна, Манько Дмитро Устинович, Олійник Сергій Григорович, Осика Тетяна Петрівна, Скічко Юрій Олексійович, Фесюк Павло Дмитрович, ТОВ “УкрАгроКом”. Кінцевий власник – Кузьменко Сергій Анатолійович.
  7. ТОВ “Світловодський річковий термінал”. Керівник – Скічко Юрій Олексійович, підписант – Живанов Віктор Іванович. Засновники – Скічко Юрій Олексійович, ТОВ “УкрАгроКом”. Кінцевий власник – Кузьменко Сергій Анатолійович, Скічко Юрій Олексійович.
  8. ТОВ “Колос”. Керівник – Замковий Олександр Вікторович, підписант – Фесюк Павло Дмитрович. Власник – Кузьменко Сергій Анатолійович.
  9. ТОВ “Мар’ївське”. Керівник – Карпусенко Анатолій Михайлович, підписант – Фесюк Павло Дмитрович. Власник – Кузьменко Сергій Анатолійович.
  10. ТОВ “Строй Кепітал Інвест Фармінг”. Керівник – Йоник Наталя Василівна, підписант – Друмашко Юрій Миколайович. Власники – Сергій та Анатолій Кузьменки.
  11. ТОВ “Гермес-Авто”. Керівник – Белоус Олексій Олександрович. Власники: Юрій Скічко та Сергій Кузьменко.
  12. ТОВ “Пантазіївське”. Керівник – Коріненко Олег Васильович. Засновники: Коріненко Олег Васильович, Згама Віталій Миколайович, ТОВ “УкрАгроКом”. Кінцевий власник – Кузьменко Сергій Анатолійович.
  13. ТОВ “Футбольний клуб Олександрія”. Керівник – Кітаєв Дмитро Сергійович. Засновники – ТОВ “Агровіста” та ТОВ “УкрАгроКом”. Власник – Кузьменко Сергій Анатолійович.
  14. ТОВ “Професійний футбольний клуб “Олександрія”. Керівник – Сакара Олександр Леонідович. Засновники: Сергій Кузьменко, Наталя Йоник, Тетяна Осика, Павло Фесюк.
  15. ТОВ “ХПП Добронадіївське”. Керівник – Жиданов Віктор Іванович. Засновники: ТОВ “Гермес-трейдінг”, ТОВ “УкрАгроКом”. Кінцевий бенефіціарій – Кузьменко Сергій Анатолійович.
  16. ТОВ “Н-Радіо”. Керівник – Франтасова Олена Юріївна. Власники: Скічко Юрій Олексійович, Горбачов Микола Олексійович, Кузьменко Сергій Анатолійович.

З даного переліку видно, що, окрім самого Сергія Кузьменка, серед власників чи керівництва підприємств часто повторюються 6 осіб, а саме: Кузьменко Анатолій Іванович, Кузьменко Віктор Іванович, Фесюк Павло Дмитрович, Гугленко Юрій Олександрович, Замковий Олександр Вікторович, Коріненко Олег Васильович. З ними пов’язано ще ряд підприємств, в яких прізвище Кузьменка прямо не фігурує.

ДИКІВСЬКА ЗЕМЛЯ

Є і інші сумнівні способи використання чужої землі підприємствами, що мають зв’язок із головою Кіровоградської ОДА.

Так, у селі Диківка Знам’янського району Кіровоградської області ТОВ “Прогрес” займає 67 га землі, виділеної рішенням сільради для учасників АТО. Як пояснив нам сільський голова Диківки, Андрієнко Володимир, “Прогрес” уклав угоду на оренду землі ще до того, як він вперше був обраний, тобто до 2010 року. Він не має копії договору, проте, за його словами, підприємство регулярно платить до бюджету сільради по 1 тисячі гривень за гектар.

Ми перевірили трансакції на порталі “Є-дата” за період з 1 грудня 2015 року по 6 грудня 2016 року, однак жодної фінансової операції між Диківською сільською радою та ТОВ “Прогрес” нам знайти не вдалось. Портал мав би показувати всі операції, які проходять через державне казначейство.

“Так, дійсно, поле площею 67 гектар біля колишнього вугільного розрізу “Бандурівський” було засіяне ТОВ “Прогрес”. Сьогодні воно розпайоване між учасниками АТО, і новим власникам ми пропонуємо укладати договори оренди саме з цим підприємством, адже воно найбільше платить, по 2 тис. грн за гектар на рік”, – пояснив Володимир Михайлович.

Згідно з офіційною відповіддю сільради, ТОВ “Прогрес” за увесь цей час сплатив до бюджету сільради 1 481 681,1 грн. Дана земельна ділянка була виділена для надання по 2 га учасникам АТО. На даний час надано погодження на земельні ділянки для 25 осіб загальною площею 47,714 га, двом афганцям площею 4 га та чотирьом громадянам площею 12,63 га.

На цьому полі свою ділянку отримав, зокрема, Коваль Сергій Іванович (3522281200:02:000:5062). Процес отримання земельної ділянки ним було розпочато ще у 2015 році, отже було зрозуміло, що нові власники можуть змінити орендаря або почати займатись власним господарством, однак землю ТОВ “Прогрес” все одно засіяв, чим позбавив нових власників можливості господарювати на своїй землі у 2016-му році.

За словами сільського голови, договір про оренду знаходиться в управлінні Держгеокадастру в Кіровоградській області, проте в самому управлінні нам відповіли, що “Головним управлінням договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Диківської сільради Знам’янського району Кіровоградської області з ТОВ “Прогрес” не укладались”.

У ТОВ “Прогрес” на прохання надати інформацію з цього приводу нам відповіли, що вони входять до групи компаній “УкрАгроКом” і без їх дозволу жодної інформації не надають.

Директором підприємства ТОВ “Прогрес” до 18.01.2017 був Коріненко Олег Васильович (станом на сьогодні – Шевченко Анатолій Дмитрович), власник – Проквас Сергій Миколайович. Проте той самий Коріненко є директором і співзасновником вищезгаданого ТОВ “Пантазіївське”, власником якого є Сергій Кузьменко. 04.06.12 ПАТ “Шарівське” (власник С.Кузьменко) зверталось до ТОВ “Прогрес” із клопотанням про виступ в якостi фiнансових поручителiв за зобов’язаннями ПАТ “Шарiвське” перед ПАТ “ПУМБ”.

ВІЛЬШАНСЬКІ РЕЙДЕРИ

На початку вересня 2016 року у ЗМІ розлетілось повідомлення про рейдерське захоплення ПСП ім. Димитрова (с. Добре). Після сутички з “тітушками”, було госпіталізовано одного з мешканців села. Раніше жителям Вільшанського району пощастило відстояти сільське господарство “Роксана” (с. Бузникувате).

“Ситуація на сьогодні не дуже змінилась, – говорить заступник голови Вільшанської райради Олександр Михайлов. – Ми, як депутати тоді прийняли рішення – звернутись до всіх авторитетних державних органів – і до поліції, і до прокуратури обласного рівня, звернулися в Мінюст, бо він має право призупиняти рішення. Виконавча влада поки не спрацьовує. Місцеві люди їх (нових “власників”) не сприймають, хоча вони пропонують якісь компенсаційні виплати. Все майно під арештом. Колишні власники судяться, засідання не відбуваються. Ситуація буксує на місці”.

За словами юриста ПСП ім. Димитрова Павла Сторчака, все почалось 5-го серпня 2016 року, коли відбулася перереєстрація підприємства.

“Із засновників було видалено керівника ПСП ім. Димитрова, власником якого є Іван Кіров. Замість нього ввели у засновники ТОВ “Ліман-Миколаїв” – фіктивне підприємство, яке просто існує на папері. 25 серпня знову було змінено власника – замість ТОВ “Ліман-Миколаїв” засновником став ТОВ “Євроагрохолдинг” з Олександрії. Наступного дня, 26-го серпня, вносяться зміни в статут і власником стає Ростислав Вакулик. Після цього 28-го серпня було рейдерське захоплення підприємства. 30 чоловік у балаклавах захопили підприємство, нанесли тілесні ушкодження мирним жителям. Сьогодні на все майно накладено арешт, заведена кримінальна справа, справа розглядається в судах, у нас є результати експертизи, що підписи були підроблені”, – коментує юрист Павло Сторчак.

За словами прес-служби управління юстиції в області, реєстратори Кіровоградської області не здійснювали реєстраційних дій щодо зазначених підприємств. Олег Кіров, головний агроном ПСП ім. Димитрова та син власника господарства, стверджує, що 28 серпня відбулося силове захоплення сільськогосподарського підприємства. 5 автомобілів заїхали на територію ПСП, з них вийшли близько 30 осіб спортивної статури. Вони у господарські приміщення фірми увірвалися силою.

“Рейдери позривали на об’їзних воротах замки, без дозволу заїхали на тік, потім позривали замки на складських приміщеннях та поспускали колеса на техніці (комбайнах та тракторах). Наступного дня викрали з адмінприміщень документи, амбарні книги. У ніч з понеділка на вівторок вивезли з території заводу частину посівних матеріалів – кукурудзи та соняшника. Все побили,-потрощили тут… Сьогодні на майно накладено арешт, ми не маємо права, та й не маємо чим зібрати наш урожай, однак з боку “нового власника” вже є спроби загнати на поля його комбайни”, – розповідає Кіров.

Власники Євроагрохолдингу – Буйваленко Олександр Федорович, кандидат в депутати Олександрійської міськради від партії “Сила Людей”, Кучеренко Ігор Миколайович – балотувався в ту ж раду від Радикальної партії, та Головатий Сергій Миколайович, юрист і власник понад десятка олександрійських підприємств, у 2007-му році на позачергових парламентських виборах був зареєстрований ЦВК як уповноважена особа Блоку Юлії Тимошенко. Ростислав Вакулик – депутат Петрівської сільради та президент ФК “Буревісник” (Петрівський район – сусідній з Олександрійським, входить до складу 103-го виборчого округу, на якому у 2014-му переміг Анатолій Кузьменко).

За допомогою аналітичної платформи YouControl вдалося визначити, що керівник та співзасновник ТОВ “Євроагрохолдинг” Головатий Сергій Миколайович одночасно є керівником та співвласником ТОВ “Хортиця”. Інший співзасновник “Хортиці” – Нос Юрій Володимирович одночасно є керівником і підписантом Олександрійського госпрозрахункового підприємства “Інгул” Кіровоградської облспоживспілки. Номер телефону “Інгулу”: +38 (052) 353-33-66. Під цим же телефоном зареєстровано Олександрійську районну спілку споживчих товариств. Спілка є одним із співзасновників Виробничого кооперативу “Новопразький хліб”. Іншим співзасновником кооперативу значиться ПАТ “Шарівське”, власником якого є Кузьменко Сергій Анатолійович.

“Нападники і досі сидять тут. Кожного дня на територію підприємства приходить близько 100 людей, щоб у випадку чого, захистити його. Це черкаські “ветерани АТО” з Айдару, принаймні так вони себе називають. Зараз робота підприємства паралізована. Людям не виплачується зарплата, пайовики не отримують зерно”, – каже Олег.

ПОЗИЦІЯ ПРОКУРАТУРИ ОБЛАСТІ ПО ЗАХОПЛЕННЮ ПСП ІМ. ДИМИТРОВА

Прокуратура Кіровоградської області говорить, що Новоукраїнською місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120240000202 від 05 серпня 2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 206-2 (протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації), ч. 1 ст. 358 (підроблення документів, печаток, штампів) КК України.

“Відомості про кримінальні правопорушення внесені за результатами розгляду звернень керівників двох сільськогосподарських підприємств Вільшанського району, які в серпні надійшли до Вільшанського ВП Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області, про те, що державними реєстраторами на підставі підроблених документів внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме відомості щодо зміни засновників цих господарств на іншу особу”, – повідомляють у прес-службі прокуратури.

Прес-служба голови Кіровоградської ОДА Сергія Кузьменка залишила наші питання щодо випадків захоплення агропідприємств області без відповідей.

Дмитро Сінченко

Весною житомиряни могли подати власний сценарій відео для участі у щорічному конкурсі концепцій відеороликів «Житомире! Я люблю тебе!». Організатором...
  З  нагоди Дня міста 9 вересня на майдані Соборному відбувся Третій Всеукраїнський фестиваль військових духових оркестрів «Ми єдині!». На початку...