Ірина Волотовська

блоги

01.07.2018 - 13:26 Плавання як засіб літнього оздоровлення

Плавання – це ефективний спосіб покращення здоров’я. Воно нормалізує кровообіг, тонізує м’язи, знімає втому, напруженість, поліпшує стан при появі больових синдромів, також компенсує відсутність фізичного навантаження, притаманного ортопедичним хворобам. Поліпшує самопочуття в період одуження після різних захворювань, сприяє покращенню імунітету, тренує терморегуляційні процеси, стимулює та поліпшує роботу всіх органів та систем в організмі. Практично не має протипоказань. Плавання – найбільш травмонебезпечний вид занять з максимальною користю та мінімальними ризиками.

Важливо зрозуміти, що плавання – це спорт, який розглядається скоріше як практика, що потребує свідомого, осмисленого відношення між людиною і водою.

Від народження всі люди мають інстинктивне вміння плавати (рефлекси затримки дихання та відштовхування), яке забувається через відсутність практичних занять. Тому, процес навчання схожий на пригадування цього вміння. Ось чому на заняттях тренується в першу чергу мозок, а не м’язи. Розвиток та покращення фізичного стану скоріше схожий на супровідний ефект, який багато хто вважає основним. Тобто плавання – це своєрідна філософія життя, яка вчить володінню своїм тілом у водному середовищі.

Сила, яка перетворюється в швидкість та витривалість під час плавання, безпосередньо не пов’язана з роботою великої кількості м’язів. Вона пов’язана зі спільною роботою окремих груп м’язів у вірній послідовності та в необхідний для цього час (щоб відтворювати координацію певного стилю або техніки плавання). Під час навчання техніці плавання м’язи розвиваються по мірі необхідності. Тому для навчання плавання поряд з володінням методикою необхідно враховувати вікові та індивідуальні особливості і потреби учнів.

Розрізняють три основні етапи процесу навчання техніки спортивних способів плавання:

  • Перший етап початкового вивчення, коли складається загальне уявлення про рух і формується установка дії, яка допомагає оволодіти цим рухом (виконання різноманітних вправ, які діти повторюють за інструктором – копіювання);
  • Другий етап поглибленого вивчення удосконалює координаційну структуру згідно основних елементів у відповідності з індивідуальними особливостями (на цьому етапі багато уваги приділяється виправлянню помилок та методичним зауваженням). Краще відразу вірно навчити, ніж потім переучувати.
  • Третій етап – закріплення та подальше удосконалення, коли навик має стабілізуватись відповідно до індивідуальних особливостей, максимально проявляючись у рухових якостях (різні люди по-різному відтворюють один і той самий рух, що відбивається на особливому технічному відтворенні одного і того самого способу плавання). Наприклад, коли людину відрізняють за ходою, так і у воді, манера відтворювати стиль плавання у кожного своя.

Щоб навчитися плавати, діти мають підготуватись психічно, морально, розумово, а не лише фізично. Найголовніша мета – навчити дітей любити воду і почуватись у ній впевнено (не боятись занурюватись, вміти вставати після падіння, спливати, лежати, ковзати, плавати зручним способом). Перевагою дитячого басейну є можливість безпечно організувати процес звикання до води. Більшість дітей з задоволенням граються у воді, плескаються, бризкаються, але відчувають великий дискомфорт при попаданні води на обличчя. І чим раніше почати займатись із дітьми, тим краще буде результат. Для цього корисно мати багато різноманітних, сучасних, яскравих іграшок та атракціонів. Забавляння іграшками допомагає дітям бути розкутішими, сміливішими, впевненішими. З часом настає момент, коли самі ігри дітей не задовольняють, отож поступово гра переходить у навчання. Головне не перевищувати вимоги та реально оцінювати можливості кожного, враховуючи стан здоров’я, здібності, психологічні особливості тощо.

Безпека занять на відкритих водоймах. Пам’ятка для батьків

  1. Ніколи не залишати дітей без нагляду.
  2. Ретельно перевіряти дно водойми.
  3. Додержуватись температурного режиму (температура повітря та води має відповідати нормі для проведення занять з дітьми).
  4. Не перебувати на відкритому сонці з 11.00 до 16.00.
  5. Плавати можна не раніше, ніж через 40 хвилин після їжі.
  6. Дотримуватись безпеки використання надувних іграшок.
  7. Слідкувати за часом перебування дітей у воді, щоб не переохолоджувалися.
26.05.2018 - 13:23 Дошкільне плавання - дорога у великий спорт чи до здорового способу життя?

У своїй роботі часто зіштовхуюсь з тим, що батьки дошкільнят розглядають заняття з плавання як початок спортивної кар’єри. Хочу викласти свої думки з цього питання.

       Плавання посідає чільне місце серед життєво необхідних навичок і має важливе прикладне значення як засіб збереження життя під час незапланованих пригод на воді.

Організоване навчання плавання дошкільників, згідно останніх рекомендацій МОН, можна починати проводити по досягненню дітьми 2-х років. Специфіка проведення занять полягає у перевазі ігрового методу навчання, тому що гра для дітей провідний вид діяльності.

Заняття з навчання плавання, що організовують у закладах дошкільної освіти, направлені на вирішення наступних завдань:

- залучення дітей до води;

- формування першочергових навиків плавання (вміння триматись на поверхні води);

- оздоровлення та загартування;

- удосконалення фізичного розвитку дитини;

- розширення гігієнічних навиків (формування навиків особистої гігієни та самообслуговування);

- розвиток загального інтересу до систематичних занять плаванням (формування потреби у регулярному використанні води в оздоровчих цілях).

Дошкільне плавання допомагає у виявленні здібних до спорту дітей. Звісно, займатись спортивним плаванням можуть лише люди, що відповідають певним вимогам, які дошкільнятам не притаманні в силу фізіологічних особливостей. Адже опанування техніки спортивних способів плавання потребує великих розумових зусиль, необхідних для вміння фокусувати увагу при виконанні складних координаційних рухів. Такий контроль за своїми рухами та концентрація уваги під силу дітям, починаючи з 7-8 років. Спираючись на великий досвід роботи з дошкільниками на воді, дійшла висновку, що здібних до спорту дітей в цьому віці доволі мало. Кращі нахили та здібності проявляються в більш старшому віці, коли діти самостійно вчаться вибирати пріоритетні для себе заняття.

Як кандидат у майстри спорту з плавання, знаю, що вимоги до спортсменів доволі жорсткі. Це:

- техніка плавання;

- нормативи;

- вік та стать;

- правила проведення змагань;

- регулярні тренування.

Об’єктивність досягнень спортсменів гарантована цими правилами та нормативами, виконання яких контролюється професійними суддями.

На шляху до спортивних здобутків доводиться важко фізично працювати, що забирає багато часу та сил і веде до передчасного зношування резервів організму. Вважаю неприродно експлуатувати серце, суглоби, інші органи і системи організму надмірними навантаженнями, тому що це не сприяє комфортному продовженню повноцінного життя після завершення спортивної кар’єри, а навпаки, зазвичай, веде до погіршення самопочуття, чим організм сигналізує про необхідність зменшення на нього навантажень, як фізичних, так і психологічних. Професійні спортсмени постійно працюють на виснаження з метою покращення своїх результатів. Тому спортивне плавання обмежене часом змагального періоду. Мета його полягає у постійному покращенні спортивних показників. Позитивним є його виховна роль у встановленні особистості, коли завдяки праці над собою виховується вміння долати труднощі та загартовується характер спортсмена.

На відміну від спортивного плавання, оздоровчим плаванням можна займатись у будь-якому віці, починаючи від народження, і до старості. Основна мета оздоровчого плавання озвучена його назвою. Тобто воно оздоровлює організм людини.

Оздоровче плавання може бути:

- початковим (коли людина вирішує навчитись плавати);

- перехідним (від спортивного до оздоровчого);

- лікувальним (призначається та проводиться під наглядом медиків);

- аматорським ( самостійне, без наставників);

- нерегулярне, сезонне (наприклад під час відпустки).

Роль оздоровчого плавання в житті людини важко переоцінити. На відміну від спортивного плавання, воно не обмежене часом.

        Висновок: звичайне оздоровче плавання докорінно відрізняється від спортивного. Основна мета дошкільного плавання – це оздоровлення малюків за допомогою води. А подальший вибір має відбуватись свідомо: чи займатись спортом, чи оздоровлюватись, покращуючи якість свого життя.

        Моя думка сформована багаторічним спортивним та інструкторським досвідом: вважаю, що вміння плавати відноситься до життєво необхідних навиків, воно значною мірою сприяє оздоровленню та здобувається на все життя. Займатись оздоровчим плаванням не лише корисно, а й приємно.

        Батькам пропоную самим відповісти на запитання: “Дошкільне плавання - дорога у великий спорт  чи до здорового способу життя?”

 

        Інструктор плавання СЦРД №41 м. Житомир Волотовська Ірина Володимирівна

 28 липня у Житомирському військовому інституті імені С.П.Корольова відбувся черговий випуск військових фахівців. Вперше на стройовому плацу для всіх присутніх...
Традиційно влітку одним з найвідвідуваніших місць відпочинку у Житомирі є Гідропарк. Перший житомирський робить огляд світлин з Гіропарку, які поширюють...